03 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3939/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення десятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.06.2021 №268 "Про розгляд заяв про передачу в оренду земельних ділянок для ведення городництва";
- зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області прийняти рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,7500 га кадастровий номер №3520355400:02:000:1296 та 0,7000 га кадастровий номер №3520355400:02:000:1295 розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в оренду строком на 7 років для городництва.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07 вересня 2020 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Новопразької селищної ради № 656 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для городництва строком на 7 років орієнтовною площею 0,7500 га, в тому числі угідь - рілля 0,7500 га та орієнтовною площею 0,7000 га, в тому числі угідь - рілля 0,7000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі колишнього КСП "Серп і Молот") на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Після чого він звернувся до землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_2 , з якою уклав договір про надання землевпорядних послуг, на виконання якого ФОП ОСОБА_2 виготовила проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,7500 га та 0,7000 га відповідно в оренду на строк 7 років для городництва. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7500 га погоджений в порядку ст.186-1 Земельного кодексу України експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, відповідно до висновку якого від 05.04.2021 року № 6510/82-21 проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, зауваження та пропозиції відсутні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га погоджений в порядку ст. 186-1 Земельного кодексу України експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, відповідно до висновку якого від 26.03.2021 року № 7858/82-21 проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, зауваження та пропозиції відсутні. Зазначав, що 12.05.2021 через пошту він звернувся до Новопразької селищної ради із заявами разом з додатками (проектами землеустрою та витягами ДЗК) про затвердження проектів землеустрою та надання у користування вище вказаних земельних ділянок. Рішенням десятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради від 10.06.2021 року № 268 "Про розгляд заяв про передачу в оренду земельних ділянок для ведення городництва" відмовлено йому у передачі земельної ділянки площею 0,7500 га кадастровий номер №3520355400:02:000:1296 та земельної ділянки площею 0,7000 га кадастровий номер №3520355400:02:000:1295 в оренду для городництва в зв'язку з тим, що площа земельної ділянки що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га. Посилався на те, що відповідач не взяв до уваги, що дозволи на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду приймались в 2020 році, погодження проектів за ст.186-1 ЗК України здійснено 05.04.2021 та 26.03.2021 відповідно, внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснено 07.04.2021 р. та 05.04.2021 року відповідно, заяви про затвердження проектів землеустрою та надання у користування вище вказаних земельних ділянок подані до селищної ради 12.05.2021, під час дії старої редакції статті 36 ЗК України. Також, зазначав, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням строків розгляду, є протиправним, та таким що порушує його право передбачене ст.123 Земельного кодексу України та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 20.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.37).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 07 вересня 2020 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Новопразької селищної ради №656 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для городництва терміном на 7 років орієнтовною площею 0,7500 га, в тому числі угідь - рілля 0,7500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі колишнього КСП "Серп і Молот") на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, а також дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для городництва строком на 7 років орієнтовною площею 0,7000 га, в тому числі угідь - рілля 0,7000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (землі колишнього КСП "Серп і Молот") на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про що свідчать відповідні витяги із зазначеного рішення за №10 та за №12 (а.с.9-10).
За замовленням позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок , площею 0,7500 га та 0,7000 га, в оренду на строк 7 років для городництва (код згідно КВЦПЗ: 01.07) на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, які погоджено експертом державної експертизи (а.с.11-30).
Також, на виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором земельні ділянки зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів 3520355400:02:000:1295 та 3520355400:02:000:1296 (а.с.25-27, 28-30).
Позивач звернувся до відповідача із заявами від 30.04.2021 про затвердження вищезазначених проектів землеустрою та передачу в оренду на строк 7 років для городництва даних земельних ділянок (а.с.31-33).
Рішенням десятої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.06.2021 №268 "Про розгляд заяв про передачу в оренду земельних ділянок для ведення городництва" відмовлено позивачу щодо передачі земельної ділянки площею 0,7000 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1295 та земельної ділянки площею 0,7500 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1296 в оренду для городництва в зв'язку з тим, що площа земельної ділянки що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га (а.с.34).
Позивач не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно із пунктами "а", "в" частини першої статті 12 ЗК України, належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно із пунктами "а", "в" частини першої статті 12 ЗК України, належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.
Згідно із частиною першою статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац перший частини другої статті 123 ЗК України).
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абзац другий частини другої статті 123 ЗК України).
Частиною третьою статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).
Відповідно до ч.15 ст.123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 16 статті 123 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частина перша статті 124 ЗК України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1444-IX від 18.05.2021 встановлює, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на час розроблення проекту землеустрою) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
При цьому, частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі рішення, які можуть бути прийняті відповідним органом, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
Позивач в позовній заяві, посилаючись на порушення відповідачем строку прийняття оскаржуваного рішення, зазначає, що 12.05.2021 засобами поштового зв'язку він звернувся до Новопразької селищної ради із заявами разом з додатками (проектами землеустрою та витягами ДЗК) про затвердження проектів землеустрою та надання у користування вище вказаних земельних ділянок. При цьому, відомостей щодо дати отримання відповідачем зазначених заяв про затвердження проектів землеустрою матеріали справи не містять. Також, суд зазначає, що для визнання рішення протиправним недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Отже, саме по собі порушення строку прийняття рішення не є підставою для визнання його протиправним та скасування.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем відмовлено позивачу щодо передачі земельної ділянки площею 0,7000 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1295 та земельної ділянки площею 0,7500 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1296 в оренду для городництва в зв'язку з тим, що площа земельної ділянки що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га. (а.с.34).
Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.36 ЗК України громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX (чинний з 27.05.2021) частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абз.2 такого змісту: "Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.".
Таким чином, вищенаведеним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX внесено зміни до ст.36 Земельного кодексу України, в якій законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у відповідача повноважень щодо передачі земельної ділянки громадянину в оренду для городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність у відповідача повноважень щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 0,7000 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1295 та земельної ділянки площею 0,7500 га, кадастровий номер 35203554000:02:000:1296 в оренду для городництва.
При цьому, суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.
Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи викладене, суд визнає, що відповідачу при реалізації владних управлінських функцій необхідно застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття спірного рішення, що було дотримано селищною радою в межах цих правовідносин.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2021 року у справі №1940/1505/18, від 15 травня 2019 року у справі №825/1496/17.
Також, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, Верховний Суд, зазначав, якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи судом встановлено прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушень прав позивача не допущено.
Надавши оцінку фактичним обставинам справи, враховуючи те, що судом встановлено відсутність порушення відповідачем вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, під час прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання даного рішення протиправним та його скасування, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, підстави для стягнення судових витрат на користь позивача відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14 ЄДРПОУ 04366086) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина