Справа № 161/20965/21
Провадження № 1-кс/161/9423/21
03 грудня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 від судового провадження по розгляду клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000506 від 31 серпня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України (справа № 161/20965/21, провадження № 1-кс/161/9083/21),
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
03 грудня 2021 року судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 передано для розгляду заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 від судового провадження по розгляду клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000506 від 31 серпня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 161/20965/21, провадження № 1-кс/161/9083/21), оскільки слідчий суддя ОСОБА_8 , на його думку, безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про відкладення слухання клопотання про продовження строку досудового розслідування в не робочий час, тому у нього наявні переконливі враження про упередженість та необ'єктивність слідчого судді по розгляду даного клопотання, а відповідно сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд, відповідно на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя підлягає відводу, оскільки існують інші обставини, що викликають обґрунтований сумнів в його неупередженості.
В судове засідання захисники та підозрюваний не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату час та місце розгляду даної заяви, а тому розгляд заяви про відвід слідчого судді проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні заяви, мотивуючи її безпідставністю, оглянувши та дослідивши матеріали заяви про відвід та матеріали судового провадження по розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що заява про відвід слідчого судді до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Вимогами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з цим, п. 66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і Мартиненко проти України" вказано, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У відповідності до вимог п. 70 зазначеного рішення Європейського суду з прав людини у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Згідно до вимог п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судді України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат справи.
Судом встановлено, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області на розгляді перебуває клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000506 від 31 серпня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа №161/20965/21, провадження № 1-кс/161/9083/21), яке в порядку автоматизованої системи документообігу на підставі ст. 35 КПК України розподілене та передане для розгляду слідчому судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 .
В своїй заяві захисник ОСОБА_3 стверджує, що слідчий суддя ОСОБА_8 безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про відкладення слухання клопотання про продовження строку досудового розслідування в не робочий час, а тому у нього наявні переконливі враження про упередженість та необ'єктивність слідчого судді по розгляду даного клопотання, а відповідно сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Однак, з вказаними доводами захисника не можна погодиться, оскільки останнім не наведено жодних конкретних підстав, які б свідчили про явну упередженість слідчого судді ОСОБА_8 при розгляді вищевказаного судового провадження по клопотанню.
При цьому, сам факт продовження слухання слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування поза робочим часом, яке розпочато в робочий час та відповідно відхилення клопотання захисника про відкладення даного питання на робочий час, суд не відносить до такий підстав для відводу слідчого судді.
Поряд з цим, відсутні будь - які інші обставини, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, в тому числі і інші сумніви у неупередженості судді, які можна б було віднести до таких, що зазначені в п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Так, ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, за змістом ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до вимог ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно до вимог ч.ч. 1, 3-6 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених ст. 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості. Крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. Про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею постановляється вмотивована ухвала.
У відповідності до вимог ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Беручи до уваги, викладені вимоги процесуального законодавства, з приводу строковості та невідкладності розгляду такого виду клопотань слідчих або прокурорів слідчим суддею, процесуальних порушень під час здійснення судового розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, в частині яких зазначає захисник, судом не виявлено, які б перешкоджали подальшому розгляду цього ж клопотання слідчим суддею ОСОБА_8 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захисником не наведено будь -яких обґрунтованих підстав, що виключають можливість участі слідчого судді по розгляду даного судового провадження, що передбачені ст. 75 КПК України, тому в заяві про відвід слідчого судді слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_4 від судового провадження по розгляду клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000506 від 31 серпня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 161/20965/21, провадження № 1-кс/161/9083/21) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 30 хв. 06 грудня 2021 року.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1