25 листопада 2021 року № 320/12897/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,
секретар судового засідання Барчук Д.І. ,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 (перекладач - Касьян К.М.)
представника позивача - Бутенко С.Ю.,
представника відповідача - Адамишина А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням.
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України прийняти та розглянути документи, подані ОСОБА_1 для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з народженням дитини у 2020 році позивач звернувся з відповідними документами до уповноваженого органу державної міграційної служби для оформлення набуття його дочкою громадянства України, однак відповідачем було повернуто листом заяву позивача з підстав того, що законодавство України не передбачає можливості подачі документів з питань громадянства України особами, законність перебування на території яких, підтверджується довідкою про звернення за захистом в Україні.
Проте, позивач зазначає, що оскільки його дочка народилась на території України то остання, відповідно до приписів законодавства України та за територіальним походженням, має право на набуття громадянства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2021.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що приймаючи відмову у прийняті заяви про оформлення громадянства України дочки позивача, уповноважений орган державної міграційної служби діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством. Так, відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до визначеного чинним законодавством порядком передбачено, що під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, однак при зверненні до відповідача позивачем було надано довідку про звернення за захистом в Україні. На думку відповідача, вказана вище довідка не являється відповідним документом, який відповідно до вимог чинного законодавства являється належним підтвердженням проживання на території України на законних підставах та не може братися до уваги як документ який посвідчує особу та її статус.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити позивачу.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , громадянин Республіки Таджикистан, у 2017 році звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Київській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту.
07 червня 2017 року Управлінням Державної міграційної служби України в Київській області прийнято на зберігання від ОСОБА_1 оригінал паспорт громадянина Таджикистану серії НОМЕР_1 та оригінал паспорту громадянина Таджикистану для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Замість цих документів видано Довідку про звернення за захистом в Україні № 013689.
Рішенням Державної міграційної служби України № 155-18 від 18.05.2018 року позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся для його оскарження до Окружного адміністративного суду м. Києва. Рішення по даній справі ще не прийнято.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 на території України народилась дочка ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис від 30.09.2020 року № 232 Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .
27.05.2021 року позивач звернувся до Яготинського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області із заявою про прийняття пакету документів для визнання ОСОБА_2 громадянином України. При подачі документів до уповноваженого органу, позивачем в заяві було зазначено, що свій національний паспорт позивач передав на зберігання до управління Державної міграційної служби України у Київській області, а тому до пакету документів було додано ксерокопію паспорту.
За результатами розгляду заяви Яготинський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області листом від 11.06.2021 р. повідомив про відсутність можливості оформити набуття громадянства України ОСОБА_3 , оскільки законодавство України не передбачає можливості подачі документів з питань громадянства України особами, законність перебування на території яких, підтверджується довідкою про звернення за захистом в Україні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням 10.08.2021 року позивач звернулася до ДМС України зі скаргою на відмову в прийнятті документів для визнання дитини громадянином України, на яку 18.08.2021 року отримав відповідь, у якій було зазначено, що, відповідно до пункту 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України та подаються копії таких документів. З огляду на відсутність таких документів, передбачених пунктом 5 Порядку, не може порушуватись питання про оформлення громадянства.
Вважаючи бездіяльність уповноважених органів міграційної служби щодо не розгляду заяви про оформлення громадянства України її дочці протиправною, позивач звернулась до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. №2235-III (далі - Закон №2235-III).
Відповідно до ст. 1 Закону №2235-III громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 6 Закону №2235-III передбачено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону №2235-III дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.
Відповідно до статті 1 Конвенції про скорочення без громадянства, Договірна Держава надає своє громадянство народженій на її території особі, яка в іншому разі була б апатридом. Таке громадянство надається: (а) при народженні, в силу закону або (b) при порушенні перед належним органом влади клопотання відповідною особою або від її імені в порядку, встановленому національним законодавством. За умови дотримання положень частини 2 цієї статті жодне подібне клопотання не може бути відхилене.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до п. 43 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215/2001, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем (частина третя статті 8 Закону), один із батьків дитини або інший законний представник подає документи, передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 39 цього Порядку, а також копію свідоцтва про народження дитини.
Пунктом 1 Порядку № 215 зазначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку № 215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Згідно з п. 4 Порядку № 215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.
Пунктом 5 Порядку № 215 зокрема передбачено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Відповідно до підпунктів "а" - "г" пункту 39 Порядку № 215, один із батьків дитини або опікун чи піклувальник подає такі документи:
а) заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини;
в) заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду щодо набуття громадянства України;
г) зобов'язання припинити іноземне громадянство - для дітей, які є іноземцями.
Для дітей-іноземців, які є громадянами (підданими) кількох держав, - зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається для дітей, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є діти, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Відповідно до п. 5 Порядку № 215 під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Відповідно до п. 4 Порядку № 215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.
З матеріалів справи вбачається, що під час подання документів до Яготинського районного відділу ДМС України позивачем була подана заява про зобов'язання припинити іноземне громадянство дитини, копія довідки про звернення за захистом в Україні та копія паспортного документа іноземця, оскільки паспорт позивача знаходиться в матеріалах особової справи у зв'язку з розглядом питання про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 р. № 3671-VI довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України
Суд звертає увагу, що відповідно до наданих позивачем документів вбачається, що останній проживає в Україні на законних підставах, що підтверджується довідкою про звернення за захистом в Україні, яка, відповідно до Закону № 3671-VI є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочався з моменту звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до остаточного визначення статусу такої особи у розпочатій процедурі.
Відповідно до довідки про звернення за захистом на ім'я позивача, місце перебування зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. №1382-IV місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Таким чином, виходячи з аналізу викладеного, та враховуючи той факт що на момент звернення позивача до уповноваженого органу із заявою щодо оформлення набуття його дочкою громадянства України його паспортний документ знаходився на збереженні у відповідача, до якого територіально відноситься Яготинський районний відділ ДМС України, позивач подаючи відповідачу довідку про звернення за захистом в Україні як документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, на переконання суду, фактично пред'явив відповідачу документ, що посвідчує особу позивача, що в свою чергу відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з матеріалами справи та наданими поясненнями представника відповідача під час судового розгляду справи, єдиною підставою для відмови у прийнятті поданих позивачем документів є саме відсутність оригіналу паспорту.
Згідно з п. 101 Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України або виходу неповнолітньої особи з громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Отже, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в прийнятті та розгляді документів для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням у зв'язку із відсутністю оригіналу паспорту.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних дій з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2284769967.1 від 30.09.2021 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України щодо відмови прийняти документи для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України прийняти та повторно розглянути документи, подані ОСОБА_1 для оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням, з урахуванням висновків викладених в даному судовому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Яготинського районного відділу ДМС України (код ЄДРПОУ 42552598).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 грудня 2021 р.