Справа № 161/16122/21
Провадження № 3/161/5140/21
м.Луцьк 03 грудня 2021 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого менеджером,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2021 року серії ДПР18 №123882, ОСОБА_1 03 вересня 2021 року о 01 год. 12 хв. у м. Луцьку по пр. Соборності, керував автомобілем Ford Focus, НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про нього повідомлявся належним чином. Подав клопотання про слухання справи за його відсутності, врахувавши його письмові пояснення та клопотання, а також позицію його захисника.
В судове засідання прибув захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук В.О., який наполягав на відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки він не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише вимагав провести його з участю захисника.
Крім того, вказує, на неналежність письмових пояснень свідків, оскільки їх особи не встановлювалися поліцейським, бланки пояснень виготовлені по шаблону, свідкам не роз'яснювалися їх права.
Заслухавши позицію захисника, дослідивши письмові матеріали справи та переглянувши відеозапис події, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) довідкою УПП у Волинські області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія;
3) направленням на огляд;
4) письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
5) рапортом поліцейського;
6) постановою поліцейського про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП, в якій встановлений факт керування транспортним засобом;
7) відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Суддя відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення огляду, оскільки така відмова зафіксована на відеозапис події з нагрудних камер поліцейських і додатково підтверджується показами свідків.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 вимагав, щоб огляд проводився виключно за участю захисника суддя відхиляє, оскільки ні положеннями ст.266 КУпАП, ні Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, не передбачено обов'язкової участі захисника у процесі проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
До того ж, як слідує з наданих захисником матеріалів і стверджується ним у судовому засіданні ОСОБА_1 телефонував під час проведення огляду адвокату Стецюку Р.С., а отже він скористався правовою допомогою адвоката.
Передчасне переривання телефонного зв'язку із адвокатом, на що звертає увагу захисник Ковальчук В.О., не звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, яка встановлена законом. Відомостей про те, що поліцейські якимось чином перешкоджали ОСОБА_1 перетелефонувати адвокату, матеріали справи не містять, а його небажання здійснювати такі дії суддя не може вважати порушенням права на захист.
Крім того суд зауважує, що право на захист ОСОБА_1 було повністю забезпечено в ході судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, під час якого йому надано змогу викласти свої аргументи, докази, пояснення та бути представленим захисником.
Доводи захисника про неналежність письмових пояснень свідків, оскільки вони викладені на бланках із заготовленим наперед текстом, суддя відхиляє, оскільки вказані покази свідків узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з відеозаписом події, на якому зображені як самі свідки, так і факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду. Використання відповідних шаблонів процесуальних документів у діяльності працівників поліції чинним законодавством не заборонено.
Позиція захисника про те, що поліцейський не встановлював особи свідків та не роз'яснював їм їх права спростовується письмовими поясненнями цих свідків, в яких наведені їх повні анкетні данні, документ на підставі якого ці дані встановлені, а також зроблена відмітка про ознайомлення з вимогами ст.63 Конституції України.
Міркування захисника про різні кути нахилу та розмах почерку в поясненнях свідків є надуманими та не вказують, що свідчення надані не тими особами, які зображені на відеозаписі події, або відібрані не поліцейським.
Доводи захисника про те, що поліцейські не складали протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 суддя відхиляє, оскільки він добровільно знаходився на місці події, опору працівникам поліції під час складання на нього адміністративних матеріалів не чинив, а тому була відсутня необхідність затримувати його примусово в адміністративному порядку.
Теза захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від управління транспортним засобом не свідчить про відсутність в діях останнього складу правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 454,00 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк