Справа № 161/15754/21
Провадження № 2-а/161/327/21
01 грудня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, рядового поліції взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Заріпова Олександра Сергійовича про скасування постанови,
30 вересня 2021 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що адміністративне правопорушення він не вчиняв, а у відповідача відсутні докази його вчинення.
Просить суд скасувати постанову відповідача від 01 червня 2021 року серії ДПО18 №662159.
У письмовому відзиві на позов відповідач УПП у Волинській області просить суд відмовити у задоволенні позову.
Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 01 червня 2021 року поліцейським Управління патрульної поліції у Волинській області була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №662159, у який зафіксовано, що ОСОБА_1 , 23 травня 2021 року о 11 год. 10 хв. у м. Луцьку по вул. Єршова, 2, керував автомобілем Peugeot 308, 77GVK1, з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, чим порушив п.2.9 «в». Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення ч.6 ст.121 КУпАП із накладанням адміністративного штрафу розмірі 850,00 грн.
Доказів вручення позивачу спірної постанови відповідачі суду не надали, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.286 КАС України, позивачем не пропущений.
Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає таке.
В першу чергу, суд вважає за необхідним відмовити у задоволенні позову до рядового поліції взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Заріпова Олександра Сергійовича, оскільки відповідачем у даному спорі може бути саме орган Національної поліції, а не конкретний поліцейський.
Щодо позовних вимог до належного відповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області, суд зазначає таке.
З наданих відповідачем фототаблиць та пояснень слідує, що позивач керував автомобілем Peugeot 308 77GVK1, номерний знак якого виготовлений з паперу, а не з металу. Вказане відповідач вважає адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.6 ст.121 КУпАП, однак такі висновки відповідача є помилковими, з огляду на таке.
Пунктом 29.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу, що прибуває до України з іншої країни, а також водій - громадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати:
а) реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968);
б) реєстраційний номерний знак на транспортному засобі, літери якого відповідають латинському алфавіту, а також розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано.
Як видно з матеріалів справи, транспортний засіб Peugeot 308 77GVK1 прибув з Королівства Нідерландів, а тому підпадає під регулювання міжнародного руху, яке вказує, що його реєстраційний номерний знак має містити дві основні ознаки під час руху територією України:
- його літери відповідають латинському алфавіту;
- він містить розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано.
Вимог до матеріалу, з якого має бути виготовлений реєстраційний номерний знак, транспортного засобу, що прибуває з іншої країни, національні ПДР не містять.
Далі, Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25.04.1974 № 2614-VIII ратифіковано Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року (м. Відень) (далі - Конвенція).
В статті 1 Конвенції передбачено, що транспортний засіб вважається таким, що знаходиться в "міжнародному русі" по території будь-якої держави, якщо він:
i) належить фізичній або юридичній особі, яка має звичайне місце проживання поза цією державою;
ii) не зареєстрований у цій державі;
iii) тимчасово ввезений до нього.
Отже, транспортний засіб Peugeot 308 77GVK1, який тимчасово ввезений на територію України та не зареєстрований у ній, перебуває у «міжнародному русі» в розумінні Конвенції.
У статті 36 Конвенції визначено, що на кожному автомобілі, що знаходиться в міжнародному русі, повинен поміщатися спереду та ззаду реєстраційний номер; проте на мотоциклах цей номер повинен поміщатися лише ззаду.
На кожному зареєстрованому причепі, що знаходиться у міжнародному русі, повинен розміщуватися позаду реєстраційний номер. Якщо автомобіль буксирує один або кілька причепів, то єдиний причіп чи останній причіп, якщо вони не зареєстровані, повинні мати реєстраційний номер автомобіля, з яким вони зчеплені.
Складові елементи та спосіб нанесення реєстраційного номера, зазначеного в цією статтею, повинні відповідати приписам додатка 2 до цієї Конвенція.
В свою чергу, у додатку 2 до Конвенції зазначено, що Зазначений у статтях 35 та 36 цієї Конвенції реєстраційний номер має складатися або з цифр, або цифр і букв. Цифри мають бути арабськими, а літери - великими літерами латинського алфавіту. Однак допускається вживання інших цифр або літер, але в таких випадках реєстраційний номер має бути повторений арабськими цифрами та великими латинськими літерами.
Реєстраційний номер повинен бути складений та позначений таким чином, щоб спостерігач, що знаходився на осі нерухомого транспортного засобу, міг його розрізняти вдень у ясну погоду з відстані не менше ніж 40 м; однак Договірні сторони можуть зменшити цю мінімальну відстань для зареєстрованих на їх території мотоциклів та особливих категорій автомобілів, реєстраційним номерам яких важко надати такі розміри, щоб їх можна було розрізняти з відстані 40 м-коду.
Якщо реєстраційний номер позначений на табличці, то ця табличка має бути плоскою і закріплена у вертикальному або майже вертикальному положенні перпендикулярно до середнього поздовжнього перерізу транспортного засобу.
Якщо номер позначається або наноситься фарбою на транспортному засобі, поверхня, на якій він позначається або наноситься фарбою, повинна бути плоскою та вертикальної або майже плоскої та вертикальної та перпендикулярної середньому поздовжньому перерізу транспортного засобу.
Без шкоди для положень пункту 61 g) додатка 5 до цієї Конвенції фон реєстраційного знаку, на якому розміщено реєстраційний номер, а також, де це застосовано відмітний знак держави, в якій зареєстровано транспортне засіб і, можливо, додатково зображені прапор або герб відповідно до умовами, визначеними у додатку 3, може бути із світловідбиваючого матеріалу.
Фон тієї частини реєстраційного знаку, де зображено відмітний знак, повинен бути з того ж матеріалу, що й матеріал, що використовується для фону тієї частини, де поміщений реєстраційний номер.
З аналізу вищенаведених положень Конвенції слідує, що в ній не міститься вимог стосовно матеріали, з якого повинна бути виготовлена таблична реєстраційного номеру транспортного засобу, який перебуває у міжнародному русі.
Не містить текст конвенції і застережень про право договірної сторони (держави) встановлювати додаткові вимоги до реєстраційний номерів транспортних засобів, що перебувають у міжнародному русі та прибули на територію України.
Отже, ні положення національного ПДР, ні положення Конвенції не встановлюють до транспортних засобів, що перебувають у міжнародному русі, обов'язкової умови стосовно матеріалу, з якого виготовлений реєстраційного номерний знак автомобіля.
Здійснюючи рух автомобілем Peugeot 308 77GVK1, який перебуває у міжнародному русі та був допущений на територію України відповідно до приписів 29.1 ПДР, позивач не порушив вимог статті 36 Конвенції, а також додатку 2 до неї, який встановляє вимог до реєстраційних номерних знаків, що знаходяться в міжнародному русі.
Вимоги ДСТУ 3650:19, на які посилається відповідач у відзиві, на спірний автомобіль не поширюється, адже він перебуває у міжнародному русі.
До того ж, у самому ДСТУ 3650:19 у розділі 1 «Сфера застосування» зазначено, що він застосовується лише до автомобілів, що підлягають державній реєстрації та обліку. В даному випадку, автомобіль, яким керував позивач, не був зареєстрований не території України, перебував у режимі тимчасового ввезення та міжнародного руху на її території, а тому національні стандарти на нього не поширюються.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді експлуатації транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, у зв'язку з чим спірне рішення відповідача є необґрунтованим.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суд встановив відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн., який ним був сплачений при зверненні до суду.
Керуючись статтями 139, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови - задовольнити повністю.
Скасувати постанову Управління патрульної поліції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01 червня 2021 року серії ДПО18 №662159, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.6 ст.121 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до рядового поліції взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Заріпова Олександра Сергійовича - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачами у справі є:
1) Управління патрульної поліції у Волинській області, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 40108646;
2) рядовий поліції взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Заріпов Олександр Сергійович, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк