про повернення позовної заяви
06 грудня 2021 року 320/15116/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галид" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити пені дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галид" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.06.2021 №2719280/39134018 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Галид";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 07.09.2021 №40262/39134018/2 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Галид";
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №50 від 13.05.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Галид", в Єдиноу реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн.
Копія ухвали суду від 22.11.2021, підписана цифровим підписом, була направлена на електронну адресу позивача, яка вказана у позовній заяві (petruhno@ukr.net).
Суд зауважує, що відповідно до частини п'ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана копія ухвали була доставлена до електронної скриньки позивача 23.11.2021 о 10 год. 22 хв., про що свідчить довідка про доставку судового рішення електронною поштою від 23.11.2021 та звіт про доставку електронного листа від 23.11.2021.
Отже, останнім днем установленого судом строку для надання суду документів для усунення недоліків позовної заяви є 03.12.2021.
Частиною п'ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
01.12.2021 позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначає, що вимога про визнання протиправним акта про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Галид", як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.06.2021 №2719280/39134018 та рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 07.09.2021 №40262/39134018/2) як наслідків протиправності акта про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021 - є однією вимогою немайнового характеру.
Позивач посилається на аналогічні правові позиції щодо сплати судового збору, зокрема:
- постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №800/473/17 (провадження № 11-56заі18), в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання незаконним та скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження нерозривно пов'язане із зобов'язанням відповідача відкрити дисциплінарне провадження, а отже, є однією вимогою немайнового характеру;
- постанову Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18 (адміністративне провадження №К/9901/28031/19), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що вимога про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу (про відмову в реєстрації податкової накладної) є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну);
- постанову Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №520/5723/19 (адміністративне провадження №К/9901/33390/19), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що саме сума 162539,95 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір за оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, в тому числі і за подання апеляційної скарги, на що правильно посилався скаржник;
- постанову Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі №501/531/16-а, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою;
- постанову Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 826/11984/16, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що зі змісту позову Товариства вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір, а не дві, як зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування наказу Мінфіну від 28.01.2016 № 21 є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права;
- постанову Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19 (адміністративне провадження №К/9901/2876/20), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Залишаючи позовну заяву без руху, Київський окружний адміністративний суд в ухвалі від 22.11.2021 зазначив, що позивачем об'єднано у позовній заяві три вимоги немайнового характеру.
У той же час, враховуючи висновки Верховного Суду, на які посилається позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви, щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано декілька вимог немайнового характеру, то суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Так, позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.06.2021 №2719280/39134018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021 та про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №50 від 13.05.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Галид" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - є однією позовною вимогою.
В той же час вимога про визнання протиправним і скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної ДПС України від 07.09.2021 №40262/39134018/2, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на рішення від 01.06.2021 №2719280/39134018 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 13.05.2021, - є самостійною окремою позовною вимогою, за яку належить сплатити судовий збір як за позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачем у поданому позові заявлено 2 (дві) позовні вимоги немайнового характеру.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (2270,00 грн. х 2).
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано в якості доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову платіжне доручення від 03.11.2021 №34 на суму 2270,00 грн.
Відтак, позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви не додано доказів сплати судового збору на суму 2270,00 грн. за другу позовну вимогу немайнового характеру, що свідчить про те, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на правові висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №800/473/17, постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18, постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №520/5723/19, постанові Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі №501/531/16-а, постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №826/11984/16, постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19, оскільки факти, за яких Верховним Судом було сформульовано висновки у постановах, на які посилається позивач, не є релевантними до спірних правовідносин, а тому суд не може поширювати їх на предмет спору у даній справі.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що позивач ні в установлений 10-ти денний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ні в подальшому станом на 06.12.2021 не усунув повністю недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.
Крім того, позивач правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків не скористався.
Згідно резолютивної частини ухвали суду від 22.11.2021 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що позивач повністю не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 22.11.2021, у встановлений судом строк, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галид" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити пені дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.