про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2021 року № 320/15543/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі житлової комісії про зобов'язання вчинити певні дії, про зобов'язання вчинити певні дії ,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі житлової комісії , в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Білоцерківського ОМВК Київської області в особі житлової комісії про зарахування позивача ОСОБА_1 (разом зі складом сім'ї) на квартирний облік для поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 12.10.2020 та відмову у зарахуванні на цей ж облік з 13.07.2001 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.10.2020 року № 134 «Про постановку на квартирний облік у Білоцерківському ОМВК», яким затверджено рішення житлової комісії № 15 від 12.10.2020 року;
- зобов'язати Білоцерківським районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі житлової комісії зарахувати позивача ОСОБА_1 (разом з складом сім'ї) на квартирний облік для поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у складі сім'ї 3 (три) особи з 13.07.2001 року до загальної черги.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Предметом оскарження у даному позові є:
- рішення Білоцерківського ОМВК Київської області в особі житлової комісії про зарахування позивача ОСОБА_1 (разом зі складом сім'ї) на квартирний облік для поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 12.10.2020 та відмову у зарахуванні на цей ж облік з 13.07.2001 року;
- наказ Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.10.2020 року № 134 «Про постановку на квартирний облік у Білоцерківському ОМВК», яким затверджено рішення житлової комісії № 15 від 12.10.2020 року.
Отже, позивачем оскаржуються як рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і наказ Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату.
У той же час, як вбачається з позовної заяви, відповідачем у позові зазначено - Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі житлової комісії, вул. Павліченко, 14, м.Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 09553002.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 09553002 зареєстрований БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ МІСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ (БЦОМВК), з місцезнаходженням: 09107, вул. Павліченко, 14, м.Біла Церква, Київська область.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням найменування конкретного органу державної влади (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.
У зв'язку з цим, не допускається викладення у позовній заяві найменування відповідача із зазначенням одного органу в особі іншого.
В даному випадку позивачем зазначено відповідачем "Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі житлової комісії", що не дозволяє суду чітко визначити, хто саме є відповідачем за даним адміністративним позовом.
Крім того, як зазначалось вище судом, суб'єктом владних повноважень може бути не тільки орган, але й інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто інший суб'єкт без статусу юридичної особи.
Виходячи з заявлених у позові вимог, відповідачами у справі мають бути як Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, так і житлова комісія Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням двох відповідачів.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Предметом даного позову є оскарження рішення Житлової комісії Білоцерківського ОМВК Київської області про зарахування позивача ОСОБА_1 (разом зі складом сім'ї) на квартирний облік для поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 12.10.2020 та відмову у зарахуванні на цей ж облік з 13.07.2001 року, що викладене у протоколі засідання цієї комісії від 12.10.2020 №15; та наказ Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.10.2020 року № 134 «Про постановку на квартирний облік у Білоцерківському ОМВК», яким затверджено рішення житлової комісії № 15 від 12.10.2020 року.
Отже, оскаржувані позивачем рішення та наказ прийняті 12.10.2020.
У позовній заяві позивач зазначає, що 12.10.2020 звернувся до військового комісара Білоцерківського ОМВК Київської області з рапортом про його зарахування на облік для поліпшення житлових умов з 13.07.2001 року.
30.06.2021 на звернення позивача від 25.06.2021 йому надано витяг з протоколу засідання житлової комісії Білоцерківського ОМВК Київської області №15 від 12.10.2020. Як вказує позивач зазначене рішення житлової комісії, протокол затверджено наказом військового комісара Білоцерківського ОМВК Київської області від 12.10.2020 №134.
У позові позивач вказує, що про порушення своїх прав позивач дізнався 30.06.2021 з відповіді ТВО військового комісара Білоцерківського ОМТЦК та СП від 30.06.2021 №РК/1296.
Позивач у позові вказує, що подає позовну заяву в межах строків звернення до суду, визначених ст.122 КАС України.
В той же час матеріали справи не містять жодних доказів та їх обґрунтування щодо поважності причин неможливості дізнатися про прийняті житловою комісією Білоцерківського ОМВК Київської області та Білоцерківським ОМВК Київської області рішення раніше, ніж позивач звернувся із відповідним зверненням на адресу військового комісара Білоцерківського ОМТЦК та СП від 25.06.2021.
Отже суду не відомо, що саме перешкоджало позивачу дізнатися про результати прийнятого рішення на підставі його рапорту від 12.10.2020 про зарахування на облік для поліпшення житлових умов з 13.07.2001 року, з дня подачі такого рапорту - 12.10.2020 до дня подачі звернення від 25.06.2021 на адресу військового комісара Білоцерківського ОМТЦК та СП, в якому позивач зазначає, що у жовтні 2020 року подав рапорт щодо зарахування на квартирний облік для поліпшення житлових умов та у зв'язку з цим просить повідомити про результати розгляду його рапорту.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Враховуючи встановлений абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд констатує, що такий строк був пропущений позивачем при зверненні до суду із даним позовом.
Отже, звернувшись 19.11.2021 до суду з позовною заявою згідно зі штампом на поштовому конверті, в якому надійшла на адресу суду позовна заява разом із доданими до неї документами, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (для суду та у кількості учасників справи), із зазначенням відповідачів, до яких пред'явлені позовні вимоги;
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.