Справа № 159/7114/21
Провадження № 2/159/1572/21
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2021 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького Національного технічного університету» про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
29.11.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького Національного технічного університету» про визнання незаконним і скасування наказ № 68-к/тр від 15.11.2021 про відсторонення позивача від роботи; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.11.2021 по дату прийняття судового рішення у справі.
Перед відкриттям провадження у справі, суддя з'ясовує чи подано позовну заяву із додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, та місить такі недоліки.
1.Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Усупереч наведеного, позивач до позовної заяви додав копію позовної заяви для відповідача, однак не додав копій документів до неї (копії документів, долучених до позовної заяви подано в одному примірнику).
2. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта статті 177 ЦПК України).
У порушення вимог частина четверта статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
При цьому, позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на пункт 1 частини першої статі 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №910/4518/16 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (при цьому судом враховано, що спосіб захисту за даним позовом не стосується поновлення позивача на роботі, а вимога про скасування наказу про відсторонення не є тотожною вимогам про поновлення на роботі).
Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову про оскарження правомірності наказу про відсторонення його від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як установлено, позивачем заявлено пов'язані між собою вимоги немайнового характеру (оскарження правомірності наказу про відсторонення від роботи) і вимога майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
А тому за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 908 грн(підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, за подання цієї позовної заяви необхідно сплатити 908 грн судового збору за вимоги немайнового характеру (оскарження правомірності наказу про відсторонення від роботи) та 908 грн судового збору за вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із урахуванням того, що 1% ціни позову є очевидно меншим, ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір із врахуванням вищевказаних положень Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1 816 грн. та подати суду докази такої сплати.
3. Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 177 ЦПК України, тому її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Із врахуванням вищенаведеного позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, шляхом: подачі ще одного примірника копії всіх документів, що додаються до позовної заяви; надання суду доказів про сплату судового збору у сумі 1816,00 грн.
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у Волин.обл/м.Ковель/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN) UA418999980313171206000003564, Найменування коду класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області.
Керуючись статтями 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького Національного технічного університету» про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова