ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" грудня 2021 р. справа № 300/3449/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №300/3449/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/3449/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 позов задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 300/3449/20 повернуто скаржнику.
На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24.11.2021 від представника позивача адвоката Храбатина А.В. надійшла заява від 23.11.2021 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №300/3449/20, у якій представник позивача просить:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0305-8/15309 від 28.04.2021 у виплаті пенсії ОСОБА_1 протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству України в повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 по справі №300/3449/20.
Подана заява мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №0900-0305-8/15309 від 28.04.2021 протиправно відмовило ОСОБА_1 у виплаті пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з тим, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії державного службовця, оскільки в них зазначені складові заробітної плати особи місцевого самоврядування. Також звертає увагу, що відносно осіб, які займають посаду органу місцевого самоврядування законодавством не передбачена вимога щодо звільнення з посади для отримання пенсії, оскільки дана посада не відноситься до категорії посад державних службовців, тому переконаний, що позивач може продовжувати займати її та отримувати пенсію, яку йому призначено відповідно до рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало суду заперечення №0900-0803-8/44861 від 29.11.2021 щодо заяви ОСОБА_1 , у яких вказано, що така заява не підлягає задоволенню. Зокрема, представниця відповідача звернула увагу, що у поданій заяві не зазначено інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, оскільки виконавчий лист до органів примусового виконання рішень в порядку Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIІ від 02.06.2016 позивачем не пред'являвся. Також зауважила, що позивачем пропущено десятиденний строк для подання заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі наведеного, просить заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду повернути заявнику як таку, що не відповідає вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд звертає увагу на таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Розділ IV Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) містить положенням, які регламентують процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно з частиною 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина 3 статті 383 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно з частиною 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Разом з тим, суд звертає увагу, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Так, матеріалами справи підтверджено, що підставою звернення ОСОБА_1 26.11.2020 до суду з позовною заявою була протиправна, на його переконання, відмова відповідача у переведенні його з пенсії за віком на пенсію державного службовця у зв'язку із тим, що період роботи з 04.07.2001 по 31.10.2020 не підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, оскільки посада, яку займав позивач є посадою органу місцевого самоврядування.
За результатами розгляду цієї позовної заяви Івано-Франківський окружний адміністративний суд 15.01.2021 ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю. Визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".
У подальшому, листами №0900-0305-8/15309 від 28.04.2021 та №0900-0202-8/21771 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.10.2020 з №№14-21/141 і №14-21/142 не можуть бути враховані для обчислення пенсії державного службовця, оскільки в них зазначені складові заробітної плати особи місцевого самоврядування. Також, відповідач зауважив, що позивач працює на посаді начальника архівного відділу Івано-Франківського міськвиконкому, робота на якій за рішенням суду зараховується до стажу державної служби, відповідно при виконанні рішення суду його буде переведено на пенсію державного службовця, але виплата буде проводитися у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення чи переведення на іншу посаду - в розмірі, передбаченому Законом України «Про державну службу».
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 , керуючись частиною 1 статті 383 КАС України, звернувся до суду з цією заявою.
Із приводу незгоди позивача з діями відповідача щодо відмови у врахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.10.2020 з №№14-21/141 і №14-21/142 та відмови у виплаті пенсії державного службовця, суд звертає увагу заявника на те, що обставини щодо врахування відповідачем певних довідок про заробітну плату, а також виплата позивачу пенсії державного службовця в межах розгляду даної справи судом не досліджувалися та не встановлювалися.
Так, як вбачається з мотивувальної частини цього рішення, суд вказав на помилковість доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, тому дійшов переконання, що період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, в тому числі з 04.07.2001 по 31.10.2020 підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Таким чином, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016, становив більше 10 років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Тобто, спірною в межах розгляду даної справи була наявність у позивача необхідного стажу для визначення права на призначення пенсії державного службовця.
Відтак дослідження і встановлення правомірності/протиправності дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та щодо виплати йому пенсії державного службовця у період перебування на посаді, яка відноситься до категорій посад державних службовців, знаходиться поза межами розгляду процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення від 15.01.2021 у справі №300/3449/20, в тому числі в порядку статті 383 КАС України.
Зміст статті 383 КАС України свідчить про те, що під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.
Як наслідок, незгода позивача з відмовою відповідача у врахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та у виплаті йому пенсії державного службовця у період перебування на посаді, яка відноситься до категорій посад державних службовців свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.
Також суд зауважує, що викладена представником позивача прохальна частина заяви від 24.11.2021 відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України та, за своїм змістом, є позовною заявою, а не заявою, поданою в порядку статті 383 КАС України.
Окрім цього, судом встановлено, що представником позивача заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 15.01.2021 у справі № 300/3449/20 подано з пропуском встановленого частиною 4 статті 383 КАС України десятиденного строку звернення.
Так, позивачу з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0305-8/15309 від 28.04.2021 було відомо про відмову у врахуванні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та у виплаті йому пенсії державного службовця у період перебування на посаді, яка відноситься до категорій посад державних службовців, при цьому, з даною заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №300/3449/20 представник позивача звернувся лише 23.11.2021.
Відповідно до положень абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи зазначене, оскільки заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №300/3449/20 подана з порушенням вимог, визначних статтею 383 КАС України, вона підлягає поверненню заявнику.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача від 23.11.2021 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 15.01.2021 по справі №300/3449/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - повернути заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.