06 грудня 2021 року Справа № 280/8802/21
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Семененко М.О., розглянувши клопотання представника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач 1), Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович (далі - третя особа на стороні позивача), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - третя особа на стороні відповідачів 1), Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - третя особа на стороні відповідачів 2), про визнання протиправними та скасування постанов.
10 листопада 2021 до суду надійшли клопотання представника відповідача 1 та представника третьої особи на стороні відповідача 1, у яких просять витребувати докази по справі, а саме:
- витребувати у позивача доказ про сплату основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2 620 239,65 грн. (оригінал платіжного доручення) згідно постанови про стягнення з боржника основної винагороди №65802109, винесеної 16.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А.;
- витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича доказ про сплату основної винагороди ОСОБА_1 у розмірі 2 620 239,65 грн. (оригінал платіжного доручення) про сплату основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2 620 239,65 грн. згідно постанови про стягнення з боржника основної винагороди №65802109, винесеної 16.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А.
В обґрунтування заявлених клопотань зазначають, що позовна заява ґрунтується на тому, що позивач не повинен сплачувати виконавчий збір в межах виконавчого провадження №65050521 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №46282150, виданої 23.02.2015 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкер І.А. про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору , оскільки постановою приватного виконавця Безмагоричних М.А. про закінчення виконавчого провадження №65802109 встановлено, що суму боргу, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця стягнуто в повному обсязі. Посилаються на те, що підтверджуючих документів про перерахування суми боргу, витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця боржником не надано, отже позивач не надав докази для підтвердження обґрунтувань позовної заяви. Враховуючи наведене, просять клопотання задовольнити.
У судовому засіданні 06.12.2021 представник відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів 1 підтримали заявлені клопотання, просили їх задовольнити.
У судовому засіданні 06.12.2021 представник позивача проти задоволення клопотань заперечив, зазначив, що докази, про витребування яких просять представник відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів 1, не стосуються предмету доказування у справі, оскільки єдиною і достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем, в тому числі про стягнення виконавчого збору, є виконання рішення приватним виконавцем та прийняття ним відповідної постанови. Вважає, що заявлені клопотання фактично покладають на позивача обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення, що суперечить приписам процесуального законодавства Просить в задоволенні клопотань відмовити.
У судовому засіданні 06.12.2021 представник третьої особи на стороні позивача проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що, з огляду на аргументи позову, наявність чи відсутність доказів оплати основної винагороди приватного виконавця не може вплинути на рішення у даній справі, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не вимагає надання таких документів при вирішенні державним виконавцем питання про закінчення виконавчого провадження у спірних правовідносинах.
У судовому засіданні 06.12.2021 представник відповідача 2 підтримав заявлені клопотання.
У судове засідання 06.12.2021 представник третьої особи на стороні відповідачів 2 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд вирішив за можливе розглядати справу за його відсутності.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з того, що відповідно до ч.2, 3 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплений в ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з абзацами 1 та 2 ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З матеріалів справи вбачається, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідачі не досліджували оригінал платіжного доручення про сплату позивачем основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2 620 239,65 грн. згідно постанови про стягнення з боржника основної винагороди №65802109, винесеної 16.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., та не надавали йому оцінку. Також відсутні докази вжиття заходів щодо отримання таких доказів до прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, доказ, про витребування якого заявлено у клопотаннях, не покладався в основу рішень суб'єкта владних повноважень, що оскаржуються, а тому не мав впливу на їх результат.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на аргументи позову, в його основу покладено твердження позивача про те, що державний виконавець не наділений повноваженнями вимагати докази на підтвердження оплати основної винагороди приватного виконавця, оскільки позивач вважає, що єдиною достатньою підставою для цього є постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження та стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Отже, з огляду на підстави позову, предметом доказування у справі є наявність або відсутність підстав для стягнення виконавчого збору державним виконавцем за умови отримання постанови приватного виконавця, згідно якої основну винагороду приватного виконавця стягнуто в повному обсязі, та кореспондуючого обов'язку боржника підтверджувати оплату основної винагороди приватного виконавця у будь-який інший спосіб, окрім надання відповідної постанови приватного виконавця. При цьому, з огляду на відсутність у суб'єкта владних повноважень оригіналу платіжного доручення про сплату основної винагороди приватного виконавця на момент прийняття оскаржуваних рішень, вказані обставини перебувають поза межами предмету доказування у справі, а тому не підлягають встановленню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених клопотань та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. 72-80 КАС України, суд -
У задоволенні клопотань представника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Семененко