06 грудня 2021 рокуСправа № 280/11883/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Левицької Юлії Василівни про забезпечення позову, подану у справі №280/11883/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про визнання протиправним та скасування рішення,
03.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - також позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - також третя особа), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.11.2021 №449/21 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: АДРЕСА_1 ».
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Левицькою Ю.В., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР №1072646 від 02.12.2021.
Разом з позовною заявою представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Районній адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району вчинити дії спрямовані на здійснення процедури примусового демонтажу тимчасової споруди №ТС-К-071/1715 (далі також ТС) по продажу товарів народного споживання, згідно з паспортом прив'язки від 23.07.2018, за установленим Порядком до винесення судового рішення по суті заявлених позовних вимог.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , у сфері торгівлі та сфери послуг в ТС по продажу товарів народного споживання, якою має право користуватись до 23.07.2023. Водночас, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2021 №282/3 паспорт прив'язки ТС анульовано. Не зважаючи на те, що рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2021 №282/3 оскаржено позивачем в судовому порядку, відповідач 23.11.2021 виніс рішення №449/21 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул.Оріхівське шосе, 10», пунктом 2 якого позивача попереджено про те, що протягом 7 календарних днів з дня оприлюднення (тобто, до 06.12.2021) він має виконати роботи щодо усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста Запоріжжя шляхом демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та проведення місця розташування в належний стан з відновленням його благоустрою. У разі не виконання цієї вимоги Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району буде розпочато процедуру примусового демонтажу згідно з установленим порядком. Представник позивача звертає увагу, що невжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати демонтаж тимчасової споруди №ТС-К-071/1715 може вплинути на майнові права позивача у вигляді матеріальних збитків, які позивач може понести у зв'язку з проведенням демонтажу, оскільки тимчасова споруда коштує не малих грошових коштів. Крім того, у вказаній тимчасовій споруді у позивача знаходиться товар на відповідну грошову суму. Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати демонтаж тимчасової споруди може призвести до незворотних наслідків, унеможливить ефективний судовий захист та поновлення порушених прав позивача.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Необхідно звернути увагу, що заява про забезпечення позову, крім іншого, обгрунтована тим, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2021 №282/3 анульовано паспорт прив'язки ТС, у якій провадить підприємницьку діяльність позивач, однак, не дивлячись на триваюче судове оскарження такого рішення в межах адміністративної справи №280/9487/21, на підставі вищезазначеного рішення щодо анулювання паспорту прив'язки відповідачем прийнято рішення про усунення наслідків порушення Правил благоустрою, що в свою чергу оскаржується в даній справі.
Отже, з огляду на наведені аргументи, можна дійти висновку, що забезпечення позову у даній справі у визначений представником позивача спосіб та з наведених підстав впливає на можливість реалізації рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2021 №282/3, оцінка правомірності якого перебуває поза межами заявленого у цій справі спору. Тобто, забезпечення позову у наведений спосіб є фактично втручанням у правовідносини, які виникли в іншій адміністративній справі.
Також є необґрунтованими та не підтвердженими доводи про існування реальної загрози правам позивача, оскільки не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на примусовий демонтаж ТС, у якій здійснює підприємницьку діяльність позивач, як не доведено жодними доказами і можливий вплив на майнові права позивача у вигляді матеріальних збитків з огляду на наявність у ТС певного товару.
Відтак, наразі наведені представником позивача обставини є лише припущенням, яке не доведено жодними належними та допустимими доказами.
Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та встановленим обставинам, можна дійти висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
При цьому, необхідно звернути увагу, що відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє особу права повторно звернутись до суду з такою заявою за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248, 295 КАС України, суд -
У задоволенні заяви адвоката Левицької Юлії Василівни про забезпечення позову, поданої у справі №280/11883/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 грудня 2021 року.
Суддя М.О. Семененко