06 грудня 2021 року Справа № 280/7947/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ЄДРПОУ 39820689)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Ященко Ольги Костянтинівни (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Ященко Олени Костянтинів № РВ- 2301128552021 від 23.04.2021;
зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Ященко Олени Костянтинів внести до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач вказує, що 14.04.2021 звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Ященко Ольга Костянтинівна із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 0.1000 га цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Проте, 23.04.2021 відповідач за результатами розгляду даної заяви прийняв рішення № РВ-2301128552021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Вважає, що підстави відмови гр. ОСОБА_1 у державній реєстрації земельної ділянки, викладені в оскаржуваному рішенні від 23.04.2021 року, є необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві на позовну заяву вх. № 55835 від 28.09.2021 вказує, що за результатами розгляду заяви позивача та доданої до неї документації державним кадастровим реєстратором прийнято рішення №РВ-2301128552021 від 23.04.2021 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: відповідно до п «б» частини другої ст. 198 Земельного кодексу України, відсутнє погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (1825010100:06:005:0026). Крім, підстав відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зазначене вище рішення містило рекомендації звернені гр. ОСОБА_1 щодо приведення поданих документів у відповідність до норм чинного законодавства, а саме необхідність виконання вимоги частини другої статті 198 Земельного кодексу України та додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376. Також вказує, що було встановлено, що електронний документ не відповідав вимогам, що додаються до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у позові відмовити.
Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
14.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 0.1000 га цільое призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Державним кадастровим реєстратором Відділу у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Ященко O.K. розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 14.04.2021 разом з доданими до неї документами, яка надійшла за принципом випадковості програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, згідно вище зазначеного Тимчасового порядку.
Державним кадастровим реєстратором прийнято рішення №РВ-2301128552021 від 23.04.2021 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: відповідно до п «б» частини другої ст. 198 Земельного кодексу України, відсутнє погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (1825010100:06:005:0026)
Не погодившись із рішенням відповідача та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року №3613 VI (далі - Закон №3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону № 3613-VI Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до ч. 6,7 ст. 9 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
У відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону № 3613-VI для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Відповідно до частини шостої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру також визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі Порядок 1051).
У відповідності до п. 107 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.
Відповідно до пп.1 п. 109 Порядку 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Згідно п. 111. Порядку 1051 державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:
відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;
електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:
здійснює державну реєстрацію земельної ділянки;
за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;
приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70,73, 77-85 цього Порядку в разі:
невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;
розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що Законом № 3613-VII та Порядком № 1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, воно винесене відповідачем з наступних підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: відповідно до п «б» частини другої ст. 198 Земельного кодексу України, відсутнє погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (1825010100:06:005:0026).
У протоколі № ПП-2300488132021 від 22.09.2020 року зазначено про невідповідність даних електронного документу, а саме: невідповідність даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки.
Так, позивач посилається на те, що рішення відповідача є неправомірним, проте не зазначає з яких саме підстав. Крім того, позивач не спростовує доводи відповідача щодо невідповідності поданих ним до відповідача документів установленим вимогам законодавства. Достатніх доказів, з яких суд міг би встановити вказані обставини до матеріалів справи не додано.
При цьому, обставини, на які посилається позивач, зокрема, виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 ., погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею не є безумовною підставою для прийняття Державним кадастровим реєстратором щодо реєстрації земельної ділянки у випадку невідповідності поданих документів вимогам законодавства.
Таким чином, позивачем не доведено суду, що подані ним до Державного кадастрового реєстратора документи відповідали вимогам пункту 67 Порядку №1051 та частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», та у відповідача не було підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.
За викладених обставин, рішення по суті звернення прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на висновки суду про правомірність оскаржуваного рішення підстави для зобов'язання відповідача внести відомості про земельну ділянку позивача до Державного земельного кадастру відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06 грудня 2021 року.
Суддя Л.Я. Максименко