про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/30233/21
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 71% до 70 % сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та не проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням складових, встановлених довідкою Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за особовою справою №ХЗ50820 від 14.07.2021 року, направленою на адресу відповідача на виконання рішення Верховного Суду України від 17 грудну 2019 року у зразковій справі № 160/8314/19;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2018 в основному розмірі 71% грошового забезпечення та з 01.04.2019 року в розмірі 71 % грошового забезпечення з урахуванням складових грошового забезпечення відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за особовою справою №ХЗ50820 від 14.07.2021 року за нормами чинними станом на 05.03.2019 року.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ознайомившись зі справою, після відкриття провадження в справі, судом з'ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Так, позивач звертається до суду, у тому числі, із вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії з 01.01.2018 в основному розмірі 70% грошового забезпечення, а не 71%.
При цьому, з позовом до суду позивач звернувся лише 29.09.2021 року, тоді як відповідач ще з 01.01.2018 року виплачував позивачу пенсію в основному розмірі 70%.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказані висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19.
Про порушення своїх прав позивач міг і повинен був дізнатися ще у 2018 році, саме з моменту отримання пенсії за січень 2018 року має підліковуватись строк звернення до суду із вказаним позовом в частині позовних вимог, що стосуються виплати з 01.01.2018 пенсії в основному розмірі 71% грошового забезпечення.
Проте, позивач звернувся до суду лише 29.09.2021 року, тобто із порушенням строку, встановленого ст. 122 КАС України».
В позовній заяві позивач вказує, що ним не порушено строк звернення до суду, оскільки до спірних правовідносин не застосовується строк.
Вказані доводи позивача спростовуються висновками викладеними у постанові Верховного суду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
На думку судді, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду до задоволення не належить.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивач має подати клопотання, в якому вказати інші документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску. Пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати у 2018 році при неотриманні пенсії у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова