про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/37142/21
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглядаючи позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення та реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №460 від 03.02.2021, зобов'язавши Головне управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити позивача з переліку ризикових суб'єктів господарювання в "Журналі ризикових платників" АІС "Податковий блок".
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суду встановив наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що у випадку якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.02.2021 №460, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" критеріям ризиковості платника податку.
Вказане рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" отримало в електронному сервісі ДПС "Електронний кабінет платника податків" 03 лютого 2021 року.
Однак, з даним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" звернулось лише 20 жовтня 2021 року, що підтверджується датою поштового штампу на конверті в якому його позов надійшов до суду.
При цьому, в позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" зазначило, що на оскаржуване в даній справі рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.02.2021 №460 ним 16 лютого 2021 року було подано скаргу до Головного управління ДПС у Житомирській області, відповідь на яку у вигляді листа від 24.09.2021 №16486/6/06-30-18-01 отримало лише 10 жовтня 2021 року. Відтак, з огляду на дату отримання вказаної відповіді, позивач вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин через бажання вирішити спір в досудовому порядку.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, в розумінні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, досудовим порядком врегулювання спору в даній категорії справ буде подання платником податку скарги до комісії центрального рівня на рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" не зверталось до комісії ДПС України зі скаргою на рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.02.2021 №460. Подана позивачем 16 лютого 2021 року скарга була адресована Головному управлінню ДПС у Житомирській області. Відтак, суд приходить до висновку, що подача даної скарги не є процедурою досудового оскарження в розумінні Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Відтак, доводи позивача про поважність причин пропуску ним строку на звернення до суду через вжиття заходів досудового врегулювання спору суд вважає безпідставними та відхиляє.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Оскільки, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.02.2021 №460, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" критеріям ризиковості платника податку позивач отримав 03 лютого 2021 року, а з даним позовом до суду звернувся лише 20 жовтня 2021 року, то суд приходить до висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович