Справа № 175/4481/21
Провадження № 3/175/2056/21
Постанова
Іменем України
01 грудня 2021 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши матеріали, що надійшли до суду з Відділу поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм на ПП «Експресс-2001»,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №468083 від 26 жовтня 2021 року вбачається, що 26 жовтня 2021 року близько 14:40 год. в с. Партизанське, Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів за маршрутом «Дніпро-Кам'янське», транспортним засобом «ЄТАЛОН», державний номерний знак НОМЕР_2 , без вдягнутих засобів індивідуального захисту: респіратора чи захисної маски, у тому числі виготовленої самостійно, чим порушив Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав суду пояснення, в яких зазначив, що захисну маску зняв перед зупинкою автобуса органами поліції, у зв'язку з тим, що в ній важко дихати.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Стаття 44-3 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, протокол у справі про адміністративне правопорушення має містити, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевказане, а також факт відсутності в матеріалах справи будь яких доказів, суддя прийшов до висновку про відсутність належних, допустимих та об'єктивних доказів які б підтверджували факт наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, що унеможливлює підтвердження обставин, які викладенні в протоколі від 26 жовтня 2021 року серії ВАБ №468083.
За умовами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі самостійно відшукувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим та буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином встановлено, що належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, суду не надані, що виключає кваліфікуючі ознаки ч.1 ст. 44-3 КУпАП. Наявний лише протокол про адміністративні правопорушення, в даній ситуації, не є достатнім для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Частиною 1 ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. 44-3, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.