Справа №199/7542/19
Провадження №2/175/1175/21
29 листопада 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Сайгак А.О.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву адвоката позивача за ордером про надання правничої допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та за зустрічним позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та за зустрічним позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
23 листопада 2021 року до суду надійшла заява адвоката позивача за ордером про надання правничої допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (літ.А-6) та на нежитлове приміщення IV-4, IV-9, площею 38,2 м2, яке знаходиться на цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позову про поділ майна подружжя, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не проживають однією сім'єю з 2017 року. За час перебування в зареєстрованому шлюбі сторонами придбано:
-квартиру АДРЕСА_3 );
-нежитлове приміщення IV-4, IV-9, площею 38,2 м2, яке знаходиться на цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з тим, що відповідачем по справі ОСОБА_3 вже було продано придбаний подружжям під час шлюбу автомобіль «Mitsubishi Outlander» 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , дата реєстрації транспортного засобу 05 грудня 2007 року, що підтвердив сам відповідач ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві аргументуючи це тим, що начебто його було продано за спільною згодою подружжя, що в свою чергу свідчить про недобросовісну поведінку відповідача, вона звернулася з заявою про забезпечення позову вищевказаного нерухомого майна, шляхом накладення на нього арешту.
У зв'язку з вищевикладеним є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 можуть бути вжиті заходи, спрямовані на подальше відчуження даного нерухомого майна або вчинені інші дії, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір з приводу поділу спільного майна подружжя, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає за необхідне заяву задовольнити.
Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати такий вид забезпечення позову як заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна:
-квартиру АДРЕСА_3 );
-нежитлове приміщення IV-4, IV-9, площею 38,2 м2, яке знаходиться на цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, відповідач за первісним позовом не позбавляється можливості володіти та користуватися майном.
Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заборонити власнику майна та будь-яким особам у тому числі приватним та державним нотаріусам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду або позику чи позичку, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов'язані із державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування), щодо квартири АДРЕСА_3 )та нежитлового приміщення IV-4, IV-9, площею 38,2 м2, яке знаходиться на цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , до виконання рішення суду.
Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя : Озерянська Ж.М.