Постанова
Іменем України
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 521/3445/15-ц
провадження № 61-7640св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
правонаступник (відповідача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс»
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, Публічне акціонерне товариство «Омега Банк»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
Короткий зміст поданої заява
У березні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріально округу Іллічова Н. А., Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») про визнання пунктів кредитного договору недійсними, визнання договорів недійсними, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою та зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 , до якої приєднався ОСОБА_1 , рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17 грудня 2020 року.
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду із заявою про залучення його до участі у справі як правонаступника відповідача ПАТ «Дельта Банк».
В обґрунтування заяви посилалося на те, що 21 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладений договір №2292/К про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В., зареєстрований у реєстрі за № 236, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «Консалт Солюшенс», серед іншого, права вимоги за кредитним договором №1501/0707/71-147 від 20 липня 2007 року, іпотечним договором №1501/0707/71-147-Z-1 від 20 липня 2007 року та договором поруки №1501/07-7/71-141-Р-1 від 20 липня 2007 року. Посилаючись на те, що всі права кредитора у правовідносинах за вищезазначеними кредитним та забезпечувальними договорами належить ТОВ «Консалт Солюшенс», заявник просив залучити його до участі у справі № 521/3445/15-ц як правонаступника відповідача ПАТ «Дельта Банк».
Короткий зміст ухваленого судового рішення апеляційного суду
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» задоволено.
Залучено ТОВ «Консалт Солюшенс» як правонаступника ПАТ «Дельта Банк» до участі в справі № 521/3445/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н. А., ПАТ «Омега Банк», про визнання недійсними пунктів кредитного договору, визнання договорів недійсними, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою, зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю обставин переходу від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Консалт Солюшенс» прав вимоги за укладеним кредитним договором №1501/0707/71-147 від 20 липня 2007 року, іпотечним договором №1501/0707/71-147-Z-1 від 20 липня 2007 року та договором поруки №1501/07-7/71-141-Р-1 від 20 липня 2007 року, а тому наявні підстави, передбачені статтею 55 ЦПК України, для залучення ТОВ «Консалт Солюшенс» до участі у справі як правонаступника відповідача ПАТ «Дельта Банк».
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи. Рух справи у суді касаційної інстанції
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про заміну сторони у справі, та направити справу на новий розгляд Одеського апеляційного суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, відкрито касаційне провадження у справі №521/3445/15- ц та витребувано матеріали справи.
Матеріали справи надійшли до касаційного суду 02 липня 2021 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на те, що:
- апеляційний суд в порушення вимог частини п'ятої статті 4, частини п'ятої статті 279 ЦПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вирішив по суті заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про залучення до участі у справі правонаступника відповідача у судовому засіданні 17 грудня 2020 року без участі позивача (апелянта), який не був допущений до судового засідання у зв'язку з дією розпорядження голови апеляційного суд від 16 жовтня 2020 року №12 «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду». Зазначав, що перед початком судового засідання, 17 грудня 2020 року він подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою забезпечення йому безпосередньої участі у розгляді справи, можливості усно обґрунтувати заявлені клопотання про витребування доказів, однак суд апеляційної інстанції залишив його клопотання без розгляду;
- суд апеляційної інстанції передчасно постановив ухвалу про залучення до участі у справі ТОВ «Консалт Солюшенс» як правонаступника АТ «Дельта Банк», оскільки не дослідив відповідно до укладеного між АТ «Дельта Банк» та АТ «Сведбанк» договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року наявність у АТ «Дельта Банк» права здійснювати наступне відступлення прав вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс». Ураховуючи, що в матеріалах справи відсутній повний текст договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, укладений між АТ «Сведбанк» та АТ «Дельта Банк», заявник вважав, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив наявність підстав для правонаступництва ТОВ «Консалт Солюшенс», безпідставно залишив не розглянутим клопотання заявника про витребування додаткових доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення питання заміни відповідача його правонаступником.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Вивчивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України № 2» (заява №38789/04) наголошується, що принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Згідно з частиною першою, третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу .
Цивільним процесуальним законодавством передбачено право учасників справи, зокрема, на участь у судових засіданнях, що, в свою чергу, відповідає основним засадам цивільного судочинства, таким як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно до положень статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
26 березня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та рекомендувала судам неухильно дотримуватися приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також надала судам такі рекомендації:
- безперервно здійснювати судочинство у невідкладних справах, які визначені процесуальними кодексами та судами (суддями), з дотриманням балансу між правом на безпечне довкілля для суддів, сторін у справах та правом доступу до правосуддя;
- за можливості проводити судові засідання в режимі реального часу у мережі Інтернет;
- на час дії карантину організувати гнучкий графік роботи суддів та працівників апаратів судів, зборам суддів встановити чергування суддів для вирішення невідкладних процесуальних питань та невідкладних справ в особливих видах проваджень;
- обмежити доступ у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень;
- судові засідання проводити з використанням суддями та сторонами у справах засобів індивідуального захисту;
- здійснювати опрацювання кореспонденції в електронному вигляді;
- за наявності технічної можливості забезпечити працівникам апарату суду умови для виконання посадових обов'язків дистанційно;
- довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв'язку з карантинними заходами.
Зазначені рекомендації спрямовані на захист права особи на справедливий суд, яке не може бути обмеженим.
Згідно з пунктами 1, 5 розпорядження голови Одеського апеляційного суду №12 від 16 жовтня 2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду», тимчасово, на час установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Подання учасником справи клопотання про відкладення розгляду справи, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними, є підставою для відкладення розгляду справи. Вказане розпорядження видано з метою запобігання поширенню захворюваності серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року розгляд справи був призначений в судовому засіданні на 17 грудня 2020 року.
17 грудня 2020 року, до початку судового засідання, ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 17 грудня 2020 року, з посиланням на те, що у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16 жовтня 2020 року зі змінами «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду» пропуск до залів судових засідань заборонено та зупинений розгляд справ у відкритих судових засіданнях, а тому він з об'єктивних причин не може бути присутнім у судовому засіданні, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи на іншу дату для забезпечення права брати безпосередню участь у судовому засіданні.
З довідки від 17 грудня 2020 року, складеної секретарем судового засідання Одеського апеляційного суду вбачається, що представники сторін у судове засідання 17 грудня 2020 року не з'явилися, розгляд заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про залучення до участі у справі правонаступника відповідача відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Зі змісту оскаржуваної ухвали Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року вбачається, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вирішував клопотання позивача (апелянта) про відкладення розгляду справи, не мотивував підстав розгляду справи за відсутності учасників процесу, не роз'яснив сторонам можливість у зв'язку з запровадженням карантинних обмежень приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщеннями суду з використанням власних технічних засобів.
Недотримання судом права сторони на участь у судовому засіданні є порушенням принципу рівності сторін та праваособи на справедливий суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, що свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
З огляду на встановлене касаційним судом порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, Верховний Суд не надає оцінки та не перевіряє правильність вирішення по суті апеляційним судом заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про залучення його до участі у справі як правонаступника відповідача ПАТ «Дельта Банк».
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його обов'язкового скасування та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Щодо вирішення питання про розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблений висновок, що: «У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Ураховуючи, що за наслідками перегляду справи Верховним Судом, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього суду, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, належить здійснити суду, який ухвалить остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко