25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 755/16006/18
провадження № 61-16405ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» на постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави,
У жовтні 2018 року ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на спірний автомобіль, належний ОСОБА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
06 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» подало засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року.
Разом зі скаргою ТОВ «ФК «Укрфінансгруп» подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримано ним засобами електронного поштового зв'язку 06 вересня 2021 року, в зв'язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Оскаржувана постанова проголошена 21 липня 2021 року. Строк на касаційне оскарження сплинув 20 серпня 2021 року. Касаційну скаргу подано 06 жовтня 2021 року, тобто поза медами строку на касаційне оскарження.
Копію оскаржуваної постанови отримано скаржником 06 вересня 2021 року засобами електронного поштового зв'язку, що підтверджується роздруківкою зображення електронної поштової скриньки з поштовим повідомленням з відповідним вкладенням. З листа Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року вбачається, що за змістом довідки цього ж суду від 20 січня 2021 року №13-04/104/21 кошторисні призначення за КЕКВ 2240 для оплати послуг з пересилання письмової кореспонденції через відділення поштового зв'язку. Такі обставини дають підстави для висновку, що судом апеляційної інстанції надсилалися копії оскаржуваної постанови лише засобами електронного поштового зв'язку.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин, а тому заява про поновлення строку э обґрунтованою та підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Після усунення недоліків та одержання належним чином оформленої касаційної скарги, в порядку виконання частини першої статті 394 ЦПК України підлягає вирішенню питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження у справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Ціна позову заявлена позивачем у розмірі 496 254,54 грн, тобто не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270х250=567 500).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною, враховуючи те, що спір є незначної складності, а ціна предмету спору у даній справі не перевищує встановленої законодавством межі.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Проте, таких доводів касаційна скарга не містить, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
За правилами частин третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
1. касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
2. особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
3. справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
4. суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 393, Верховний Суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» на постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук