17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/629/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю учасників справи:
представника відповідача Ленько М.М. (самопредствавництво);
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайс Трейд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сітайло Л.Г., судді - Євсіков О.О., Пашкіна С.А.)
від 19.08.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайс Трейд"
до Фонду державного майна України
про визнання протиправним і скасування наказу та визнання договору купівлі - продажу недійсним.
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайс Трейд" (надалі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду державного майна України (надалі - Фонд) про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 28.04.2017 № 696 "Про затвердження висновку про вартість державного пакета акцій" (надалі - Наказ); а також визнання недійсним договору купівлі - продажу державного пакету акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" (надалі - Підприємство), який укладений 31.08.2017 між Товариством та Фондом.
2. Позові вимоги обґрунтовані тим, що Фонд порушив Порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами та недобросовісно здійснив рецензування Звіту про оцінку майна, в оголошенні про продаж пакету акцій було зазначено неправильно кредиторську заборгованість Підприємства, для публікації були відсутні істотні умови приватизації - початкова ціна об'єкту. Такі порушення є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження від 21.12.2018 у справі про банкрутство № 910/16246/18.
3. Фонд проти позову заперечував, посилаючись на те, що Звіт про оцінку майна містив інформацію станом на 31.01.2017; накази про стягнення заборгованості були видані пізніше - 24.07.2017 та 26.05.2017; Фонд діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законодавством; договір купівлі-продажу виконано та знято з контролю; позивач пропустив тримісячний строк позовної давності, встановлений в абзаці другому частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року N 2269-VIII.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Фонд на виконання постанови КМУ від 12.05.2015 № 271 видав наказ від 22.11.2016 № 2098 про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Підприємства в кількості 16 149 штук, що відповідає 33,333 % статутного капіталу товариства.
5. 22.02.2017 між Фондом та ТОВ "Самсон" був укладений договір № 53 "Про надання послуг з оцінки пакета акцій", у пункті 2 якого зазначалося, що оцінка об'єкта оцінки проводиться з метою приватизації шляхом продажу державного пакета акцій за грошові кошти.
6. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку державного пакета акцій, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Самсон", згідно з проміжним балансом станом на дату оцінки (31.01.2017) та довідкою розшифрування складу та економічного змісту кредиторської заборгованості станом на 31.01.2017 сума заборгованості становить - 124 481 000,00 грн. Згідно з балансом (звітом про фінансовий стан) станом на 31.12.2016 сума заборгованості становить - 124 510 000,00 грн.
7. У додатках до Звіту містяться листи Підприємства від 29.03.2017 №173 та від 04.04.2017 №177 щодо надання ТОВ "Самсон" вихідних даних, необхідних для проведення оцінки, зокрема, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016, проміжний баланс, станом на дату оцінки (31.01.2017) та довідка розшифрування складу та економічного змісту кредиторської заборгованості, станом на 31.01.2017, засвідчені печаткою товариства та підписом його генерального директора.
8. У розділі 1.4 "Припущення та обмежувальні умови" Звіту про оцінку зазначено, що: "Звіт про оцінку підготовлено відповідно до наступних припущень: в процесі роботи ми виходили з достовірності документів, представлених замовником та підприємством". Крім того, у розділі 1.5 "Відповідальність" Звіту вказано, що "Ми не приймаємо на себе відповідальність за відповідність фінансової, податкової і технічної звітності чинному законодавству та нормам. Відповідальність за такого роду звітність, що відноситься до досліджуваного нами об'єкта та майна, несе власник об'єкта".
9. З вихідних даних, які були опрацьовані ТОВ "Самсон" для здійснення оцінки державного пакету акцій вбачається, що всі показники були взяті станом до 31.01.2017 року включно.
10. З урахуванням позитивного загального висновку рецензента про відповідність звіту про оцінку вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки Наказом Фонду від 28.04.2017 № 696 затверджено висновок про вартість державного пакета акцій за результатами рецензування Звіту про оцінку станом на 31.01.2017.
11. 07.08.2016 Фонд у виданні "Відомості приватизації" № 61 (1081) опублікував оголошення про проведення аукціону щодо продажу державного пакету акцій, що становить 33,333% статутного капіталу Підприємства, номінальною вартістю 804 000, 00 грн за початковою вартістю 921 000,00 грн.
12. В оголошенні зазначено про наявну кредиторську заборгованість Підприємства в сумі 124 000 000,00 грн, станом на 31.03.2017.
13. За наслідками аукціону, результати якого затверджено наказом Фонду від 30.08.2017 № 1385, між Товариством та Фондом був укладено договір купівлі-продажу державного пакету акцій у статутному капіталі Підприємства у кількості 16 149 штук, що становить 33,333 %, ціна продажу якого становить 47 709 900,00 грн.
14. 19.01.2018 на виконання умов договору підписано акт приймання-передачі пакета акцій.
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 № 910/16246/18 встановлено, що 04.12.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Підприємства, в зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість, згідно з наказами вказаного суду першої інстанції від 24.07.2017 у справі № 910/21451/16 на суму 144 234 463,52 грн та від 26.05.2017 у справі № 910/4453/16 на суму 4 422 882,64 грн.
16. Відповідно до висновку від 22.02.2018 № 355/2 щодо достовірності відображення у фінансовій звітності (балансі) Підприємства станом на 31.01.2017 зобов'язань та забезпечень в частині розрахунків з контрагентом ДП "НАЕК "Енергоатом" аудитор компанії ТОВ "Грант Торнтон Легіс" Журавель О.Є. зазначив, що: "У балансі (звіті про фінансовий стан) Компанії на 31 січня 2017 року зобов'язання та забезпечення в частині розрахунків з контрагентом ДП "НАЕК "Енергоатом" занижені на суму 22 460 800,00 грн, - сума штрафних санкцій за порушення договірних умов, що повинні були бути відображені у балансі (звіті про фінансовий стан) Компанії станом на 31.12.2017 відповідно до П(с)БО 17".
17. Додатково до аудиторського висновку було надано лист керівництву Товариства, в якому пояснено, що "різниця знайдена в результаті рішень суду, які не зважаючи на те, що були прийняті після 31.01.2017, проте оскільки процес було ініційовано в 2016 році, то станом на дату складання цього балансу на 31.01.2017, керівництво та бухгалтерія Підприємства мало відобразити ці суми, які складаються з пені, інфляційних витрат та 3% річних. Це зобов'язання виходить з Положень "Стандарту бухгалтерського обліку №11", який регулює зобов'язання. У цьому положенні, зокрема зазначається, що зобов'язання визначаються, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Тобто погашення цього зобов'язання. Станом на 31.01.2017 вже існували всі обставини, що призвели в подальшому до вирішення судом, а саме до нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано Наказ, визнано недійсним договір купівлі - продажу державного пакету акцій у статутному капіталі Спільного підприємства.
17. Суд першої інстанції виходив з того, що:
- Товариство приймало рішення про укладення договору, спираючись на опубліковані в оголошенні відомості щодо кредиторської заборгованості;
- у фінансовій звітності (балансі) Спільного підприємства станом на 31.01.2017 відображені недостовірні відомості щодо зобов'язань та забезпечень в частині розрахунків з контрагентом ДП "НАЕК "Енергоатом", а саме: занижено на 22 460 000,00 грн - суму штрафних санкцій за порушення договірних умов;
- така заборгованість виникла на підставі наказів, виданих Господарським судом міста Києва 24.07.2017 у справі № 910/21451/16 та 26.05.2017 у справі № 910/4453/16;
- станом на дату складання балансу на 31.01.2017, керівництво та бухгалтерія Підприємства мали відобразити ці суми, які складаються з пені, інфляційних витрат та 3% річних, в балансі у сумі поточних зобов'язань/забезпечень відповідно до пунктів 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" (далі - П(С)БО 11);
- з огляду на аудиторський висновок Звіт про оцінку базується на викривлених та неточних і некоректних даних, наданих замовником в особі Підприємства і Фонду, є таким, що містить істотні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки майна (не взято до уваги реальний розмір кредиторської заборгованості), тому він не міг бути використаний в ході приватизації;
- Фонд не мав правових підстав для затвердження Звіту про оцінку з метою визначення початкової вартості державного пакету акцій Підприємства, порушив Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв;
- порушення полягає в недобросовісному рецензуванні звіту про оцінку майна, оскільки Фонд не перевірив звіт, правильність виконання та відповідність застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;
- для публікації оголошення були відсутні істотні умови приватизації - початкова ціна об'єкту, оскільки рецензія на звіт виконана з порушеннями Національного стандарту та законодавства України щодо приватизації. Тому були відсутні правові підстави для проведення аукціону, затвердження його результатів наказом від 30.08.2017 № 1385 та укладення спірного договору з позивачем;
- відповідно до абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України;
- позивач став власником пакета акцій та міг вживати заходів щодо з'ясування фінансового стану Підприємства, як акціонер, лише з 19.01.2018 (дата підписання акту приймання передачі пакета акцій), тому трирічний строк на момент звернення до Господарського суду міста Києва з позовом (15.01.2021) не сплинув;
- застосування норми Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", яка встановлює скорочений тримісячний строк для вимог про визнання недійсним договору, суперечить частині третій статті 3 ГПК України, за якою судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 апеляційну скаргу Фонду задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
19. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- посилання позивача на те, що станом на 24.07.2017 заборгованість Підприємства становила 144 234 463,52 грн (відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі №910/21451/16) не береться до уваги, оскільки аналіз фінансового стану проводився в цілому по Підприємству за даними бухгалтерського обліку за 2011-2016 роки. Крім того, Підприємство постійно функціонує та здійснює діяльність щодо: виробництва ядерних матеріалів; добування уранової та торієвої руди; виробництво інших машин та устаткування загального призначення; будівництво будівель; дослідження і розробки в галузі природно-технічних наук, тому заборгованість може як зменшуватись, так і збільшуватись в залежності від різних показників діяльності Підприємства;
- Фонд, видаючи оскаржуваний Наказ про затвердження висновку про вартість державного пакету акцій, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України;
- вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу державного пакету акцій у статутному капіталі Підприємства також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи, викладені у касаційній скаргу та у відзиві на касаційну скаргу
20. 08.09.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
21. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 19, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки дійшов помилкового висновку, що вимога про визнання недійсним договору є похідною від вимоги про визнання наказу. Висновок Верховного Суду щодо застосування норм Закону України "Про приватизацію державного майна" як підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за наслідками приватизації, якщо Фондом були через допущені порушення порядку приватизації: до інформаційного повідомлення про продаж пакета акцій включено недостовірні відомості, що передбачені статтею 19 цього Закону), відсутній.
22. Скаржник наполягає на тому, що:
- підставою для скасування наказу є статті 203, 215 ЦК України, тоді як підставою для визнання недійсним договору є стаття 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" через допущене Фондом порушення. Указане кореспондується з частиною другою статті 345 ЦК України, статтею 146 ГК України, яка визначає, що приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом;
- доводи Фонду, які зводяться до того, що останній є лише замовником оцінки і не несе відповідальність за приватизацію та дані, надані для оцінки об'єкту приватизації, суперечать статтям 6, 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";
- частина п'ята статті 19 Закону України "Про приватизацію державного майна" покладає на Фонд обов'язок опублікувати в оголошенні суму кредиторських вимог з моменту її виникнення (відповідно до бухгалтерських стандартів), а не з моменту прийняття рішення по стягненню суми боргу.
23. Скаржник також визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (зокрема, аудиторський висновок, матеріали приватизаційної справи, протокол судового засідання від 14.04.2021, на якому судом було опитано аудитора), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
24. Фонд у відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
25. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
26. Приватизація об'єкта була завершеною та оформлення договору купівлі-продажу відбулося до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна " (07.03.2018), тому до спірних правовідносин застосовуються норми Закон України "Про приватизацію державного майна".
27. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18)).
28. Частина шоста статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначала, що збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.
29. Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
30. Закон України "Про приватизацію державного майна" не виокремлював та не конкретизував, які саме порушення порядку приватизації або прав покупців можуть бути підставою для визнання судом недійсними договорів, укладених на аукціоні.
31. Натомість, частина друга статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлювала, що такі порушення як: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом, можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.
32. У даному випадку позивач, як покупець, визначає, що таке порушення полягає у неправомірності дій Фонду щодо рецензування Звіту про оцінку та недостовірності інформації (заниження кредиторської заборгованості Підприємства), що опублікована Фондом в інформаційному повідомленні про проведення конкурсу з продажу пакета акцій, що обумовлено неповнотою (недостовірністю) вихідних даних Підприємства, що використовувалися при проведенні оцінки з метою визначення початкової ціни пакету акцій.
33. Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону України "Про приватизацію державного майна" до інформаційного повідомлення про продаж пакета акцій (часток, паїв) господарського товариства включаються відомості про: ідентифікаційний код товариства згідно з ЄДРПОУ; найменування товариства; місцезнаходження товариства; розмір статутного капіталу товариства; кількість акцій (розмір паю, частки), запропонованих до продажу (в тому числі у відсотках статутного капіталу); номінальну вартість однієї акції (паю, частки); площу земельної ділянки; середньооблікову чисельність працівників; обсяг реалізації продукції господарського товариства за підсумками останніх трьох років; монопольне (домінуюче) становище на товарних ринках; показники економічної діяльності, в тому числі баланс активів і пасивів, рентабельність, вартість власного капіталу, величину чистого прибутку за останні три роки; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, природоохоронного обладнання та споруд, інформація про сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності) тощо; дату, час та місце проведення продажу; початкову ціну об'єкта, умови продажу; розмір пакета акцій, що підлягає закріпленню (закріплено) в державній власності; інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).
34. Беручи до уваги, що до інформаційного повідомлення про продаж пакета акцій були включені всі необхідні відомості, в тому числі початкова ціна об'єкта, що була визначена на підставі позитивного загального висновку рецензента Звіту про оцінку, і позивач не довів порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
35. Аргументи скаржника щодо висновку суду апеляційної інстанції, що вимога про недійсність договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, є похідною від вимоги про оскарження наказу Фонду, ґрунтується на неправильному застосуванні частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" Верховний Суд відхиляє.
36. Відповідно до частин першої та третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
37. Отже, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову, які визначає самостійно.
38. У позовній заяві позивач, викладаючи свої вимоги щодо предмета спору, обґрунтовував недійсність договору неправомірними діями Фонду щодо проведення рецензування та затвердження результатів оцінки шляхом видання наказу з огляду на недостовірність вихідних даних щодо кредиторської заборгованості.
39. Інших порушень порядку приватизації або прав покупців, які можуть бути підставою для недійсності договору, позивач не визначав.
40. Відповідно до пунктів 20 та 21 Методики оцінки майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року N 1891 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прийняття, погодження або затвердження оцінки майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) у випадках, визначених законодавством, без залучення суб'єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку (акта оцінки) майна, що проводиться згідно із статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами оцінки, не більше одного місяця з дати отримання зазначених документів з оцінки. Обов'язковою умовою для прийняття, погодження або затвердження висновку про вартість (акта оцінки) майна є наявність позитивного загального висновку рецензента, що міститься в рецензії на відповідний звіт про оцінку (акт оцінки), складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства.
Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на зазначені документи.
41. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Фонд, затверджуючи результати оцінки майна, діяв у діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
42. Доводи скаржника щодо нездійснення Фондом при рецензуванні дотримання Підприємством вимог Положення, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності, не є предметом оцінки та доказування у спорі про порушення порядку приватизації, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до підпункту 4 пункту 9 Методики оцінки майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проведення аудиту з метою підтвердження правильності складення фінансової звітності, а також балансу, складеного на дату оцінки, як етап підготовки пакета акцій (частки, паю) до приватизації, лише, якщо розмір пакету акцій становить не менш як 50 відсотків або розмір якого забезпечує державі (територіальній громаді) вирішальний вплив.
43. Доводи скаржника, що Фонд несе відповідальність й за достовірність вихідних даних, Верховний Суд відхиляє, оскільки по-перше: відповідно до пункту 55 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 №1440 , оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством. Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки призвело до надання необ'єктивного висновку про вартість майна, несуть відповідальність згідно із законодавством; по-друге: обставини недостовірності вихідних даних станом на дату оцінку (31.01.2017) не доведено, що правильно зауважив суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
45. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
46. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат
47. З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайс Трейд" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 910/629/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко