06 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/829/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - Філія) Залізинці
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021
зі справи № 905/829/21
за позовом Залізниці в особі Філії
до приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
про стягнення 192 815,06 грн.,
05.11.2021 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Залізниця в особі Філії звернулася з касаційною скаргою від 05.11.2021 № 2022/2061 до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, а рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2021 залишити в силі.
За результатами розгляду матеріалів цієї скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
За приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тобто в касаційній скарзі має бути викладено, неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та визначено конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом у прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Однак касаційна скарга Залізниці в особі Філії за змістом не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в ній не зазначено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої статтею 287 ГПК України підстави (підстав).
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 2 270,00 грн.
Оскільки предметом касаційного оскарження є судове рішення, яким відмовлено в стягненні 41796,84 грн., то при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.: [41 796,84 грн. х 1,5 %, (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)х 200 %)].
До касаційної скарги Залізниця в особі Філії додала платіжне доручення від 04.11.2021 № 4215816 на суму 4 540,00 грн., яке не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 зі справи № 905/829/21, оскільки зазначена сума судового збору перерахована банком платника на рахунок:
- отримувач ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101;
- код 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;
- призначення платежу: «*;101;40150216;суд.зб. за касац скарг.на пост.Східного апеляц.госп.суду від 18.10.2021,Верх.суд(Касаційний господарський суд);;;(_709__ (2505),» тобто за реквізитами, що не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання касаційних скарг у справах, які розглядаються Касаційним господарським судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Залізниці в особі Філії необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) з одночасним їх обґрунтуванням згідно з вимогами процесуального закону та з урахуванням вимог частини третьої статті 287 ГПК України, шляхом подання заяви про усунення недоліків;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі - 4 540,00 грн., на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 зі справи № 905/829/21 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скаржнику буде повернуто касаційну скаргу або відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов