02 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/187/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи-підприємця Лоран Олександри Юріївни- Малькут О.О., адвокат (ордер від 12.02.2021),
відповідачів: приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» - Хомутов Г.В., адвокат (дов. від 04.01.2021),
приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка Володимира Івановича- не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (головуючий суддя: Савченко Г.І., судді: Павлюк І. Ю., Демидюк О.О.)
у справі № 924/187/21
за позовом фізичної особи-підприємця Лоран Олександри Юріївни (далі - ФОП Лоран О.Ю., позивач, Підприємець)
до приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» (далі -Підприємство, відповідач 1) та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка Володимира Івановича (далі - приватний нотаріус, відповідач 2),
про визнання недійсною фінансової аграрної розписки, зобов'язання вчинити дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ФОП Лоран О.Ю. звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до Підприємства та приватного нотаріуса про визнання недійсною фінансової аграрної розписки та зобов'язання вчинити дії, а саме зобов'язати приватного нотаріуса внести до реєстру запис про припинення оскаржуваної фінансової аграрної розписки.
Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 202 - 204, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані тим, що оспорювана фінансова аграрна розписка оформлена з порушенням вимог Закону України «Про аграрні розписки», не містить визначення зобов'язання на виконання якого вона (розписка) була видана. Крім того нотаріусом не дотримано вимог приписів статей 5 та 54 Закону України «Про нотаріат». Стверджує, що позивач не отримував за аграрною розпискою ні коштів, ні будь-який товар та вважає, що розписка, в разі її виконання позивачем, надає можливість відповідачу 1 двічі стягнути з позивача одні і ті самі кошти, як за розпискою, так і за існуючими між позивачем та відповідачем 1 договорами, що є порушенням чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.05.2021 зі справи № 924/187/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд вказав, що: аграрна розписка містить всі обов'язкові для неї реквізити, передбачені статтею 6 Закону України «Про аграрні розписки»; законодавство не вимагає обов'язкового зазначення у фінансовій аграрній розписці конкретного зобов'язання, на виконання якого розписка була видана; відповідач 1, в розумінні статті 1 Закону України «Про аграрні розписки», є кредитором; аграрна розписка видається на підтвердження наявності безумовного зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у розписці умовах, а не на підтвердження факту отримання товару чи коштів саме за розпискою, як про це вказує позивач; положення пункту 1.2 аграрної розписки спростовує твердження позивача про те що відсутність обов'язкового зазначення у фінансовій аграрній розписці конкретного зобов'язання, на виконання якого розписка була видана, призводить до можливості відповідача 1 проводити подвійне стягнення з позивача, тобто, як за аграрною розпискою, так і за укладеними між ними договорами поставки. З вищенаведених підстав місцевий господарський суд дійшов висновку, що сторонами погоджено всі необхідні умови фінансової аграрної розписки, дотримано порядку її оформлення та зазначено у аграрній розписці всі реквізити, що передбачені нормами Закону України «Про аграрні розписки»; позивачем не надано доказів на спростування наведеного, як і не доведено порушення його майнових прав та інтересів у зв'язку з видачею спірної аграрної розписки, та норм чинного законодавства, тому відсутні підстави для визнання аграрної розписки недійсною. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували, що відповідач 2 під час вчинення нотаріальної дії з посвідчення фінансової аграрної розписки № 3832 від 02.04.2020 не виконав обов'язки, передбачені статтею 5 Закону України «Про нотаріат», що призвело до порушення прав позивача чи завдало йому майнової шкоди внаслідок видачі розписки, тому вимоги стосовно зобов'язання приватного нотаріуса внести до реєстру запис про припинення оскаржуваної фінансової аграрної розписки не підлягають задоволенню, як безпідставні.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 зі справи апеляційну скаргу ФОП Лоран О.Ю. задоволено частково, рішення суду першої інстанції залишено без змін, проте з мотивів, викладених у редакції цієї постанови.
Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що аграрна розписка містить всі обов'язкові для неї реквізити, передбачені статтею 6 Закону України «Про аграрні розписки», проте є нікчемною, оскільки відповідач 1, відповідно до статті 1 Закону України «Про аграрні розписки», не набув статусу кредитора (в розписці не зроблене посилання на зустрічне зобов'язання за договором). Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про нікчемність аграрної розписки, відтак визнання її недійсною не потребується. Крім того, апеляційний господарський суд вказав, що вимога про зобов'язання нотаріуса внести до реєстру запис про припинення фінансової аграрної розписки не підлягає задоволенню, з підстав того, що позивачем не заявлено вимогу щодо застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину. Оскільки фінансова аграрна розписка є нікчемна, то сама по собі реєстрація фінансової аграрної розписки не створює ніяких наслідків, тому права позивача не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємство звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову суду попередньої інстанцій, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статті 215 Цивільного кодексу України та Закону України «Про аграрні розписки»), просить Верховний Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги Підприємство з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про аграрні розписки», зокрема, в частині підстав для визнання їх недійсними (нікчемними) через відсутність в них якихось відомостей, що не передбачені цим спеціальним законом.
Доводи інших учасників справи
Від приватного нотаріуса відзив на касаційну скаргу не надходив.
Підприємець у відзиві просить Суд залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.
02.12.2021 представник позивача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від 22.11.2021.
02.12.2021 представник відповідача 1 брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від 29.11.2021.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 02.04.2020 ФОП Лоран Олександрою Юріївною (від імені якої діє представник Безкоровайний Ю.М.) (боржник) видано приватному підприємству «БІЗОН-ТЕХ 2006» (кредитор) фінансову аграрну розписку (далі - розписка), згідно з пунктом 1.1 якої боржник зобов'язується виконати на користь кредитора таке безумовне грошове зобов'язання за цією аграрною розпискою: у строк не пізніше 31.10.2021 сплатити кредитору кошти в сумі 636 650,00 грн, розмір яких визначений за погодженою боржником і кредитором формулою: С = (Пл х Ов) х Зв : Кф, де С - сума коштів у гривнях, що підлягає сплаті за аграрною розпискою боржником кредитору і є сумою безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою боржника; Пл - загальна площа земельних ділянок у гектарах, на яких боржником буде вирощуватись майбутній врожай, що є предметом застави; Ов - очікувана врожайність майбутнього врожаю, що є предметом застави у тоннах з 1 гектару; Зв - заставна вартість 1 тони зерна майбутнього врожаю, що є предметом застави у гривнях (з ПДВ). Заставна вартість предмета застави визначена боржником з урахуванням цін на таку сільськогосподарську продукцію; Кф - коефіцієнт для визначення суми безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою. Показники вищенаведеної формули наведені у таблиці, зокрема: родові ознаки майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, що є предметом застави, - зерно майбутнього врожаю 2020 року цукрового буряку; загальна площа земельних ділянок, на яких вирощується майбутній врожай, що є предметом застави, - 15,0686 га; очікувана врожайність - 50,7 т з 1 га; кількість предмету застави - 763,98 т; заставна вартість предмета застави 1000,00 грн за 1 т; заставна (оціночна) вартість усього предмету застави - 763 980,00 грн; коефіцієнт для визначення суми безумовного зобов'язання за аграрною розпискою - 1.2; сума безумовного зобов'язання за аграрною розпискою - 636 650,00 гривень.
Згідно з пунктом 1.2 розписки, її видача не є новацією і не припиняє будь-які грошові зобов'язання боржника перед кредитором за іншими правочинами між ними, не змінює їх умов і строки виконання зобов'язань за ними, не зупиняє нарахування санкцій і процентів (відсотків) за ними, а грошове зобов'язання боржника за аграрною розпискою не заміняє собою і не припиняє грошові зобов'язання боржника перед кредитором за іншими правочинами між ними, оскільки аграрна розписка видана з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань боржника перед кредитором і будь-яких вимог кредитора до боржника за такими правочинами. Лише фактичне виконання боржником аграрної розписки кредитору або новому кредитору одночасно припиняє грошове зобов'язання боржника перед кредитором за іншими правочинами між ними на суму виконання аграрної розписки, при цьому кредитор самостійно визначає такий правочин(и) і черговість погашення своїх вимог до боржника за ними, з повідомленням боржника про таке їх припинення. Враховуючи це кредитор має право одночасно заявляти вимоги до боржника і одночасно вживати заходи примусового стягнення боргу і сум, що нараховуються на нього, як за аграрною розпискою, так і за іншими правочинами між ними. У разі часткового або повного виконання боржником аграрної розписки на користь нового кредитора боржник зобов'язується негайно повідомити про це кредитора із зазначенням суми виконання (платежу) і документів, що підтверджують такі обставини.
Сплата коштів на виконання безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою боржником здійснюється через банки у безготівковій формі шляхом їх переказу платіжним дорученням на поточний рахунок кредитора, що вказаний в цій аграрній розписці (пункт 2.1 розписки).
Пунктом 3.1 розписки передбачено, що у забезпечення належного виконання своїх зобов'язань і обов'язків за аграрною розпискою боржник передає в заставу кредитору такий предмет застави: зерно майбутнього врожаю, опис, кількість, заставна вартість якого наведені в таблиці пункту 1.1 цієї аграрної розписки. Продовження опису предмету застави, а саме: інформація і реквізити документів, що підтверджують право на використання боржником земельних ділянок, на яких вирощується предмет застави, їх місце розташування, кадастрові номери цих земельних ділянок та їх розміри, вказані в додатку № 1 до цієї аграрної розписки, який є невід'ємною її частиною.
До отримання зерна майбутнього врожаю, що є предметом застави, предметом застави є посіви вказаної вище сільськогосподарської культури з вказаних вище земельних ділянок (пункт 3.2 розписки).
Відповідно до пункту 3.9 розписки, предметом застави забезпечуються всі обов'язки та зобов'язання боржника перед кредитором і будь-які вимоги кредитора до боржника за аграрною розпискою, а також грошові зобов'язання боржника перед кредитором і будь-які вимоги кредитора до боржника за іншими укладеними між ними правочинами.
Аграрною розпискою визначено порядок моніторингу предмету застави і обов'язки боржника ( розділ 4), відповідальність боржника (розділ 5), порядок передання прав кредитора за аграрною розпискою (розділ 6).
Згідно з пунктом 7.1 розписки вона діє до повного її виконання.
Повернення боржнику повністю виконаної ним аграрної розписки здійснюється шляхом особистої її передачі від кредитора до боржника або шляхом надіслання її цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці, або на адресу місцезнаходження. Боржник звільняє кредитора від відповідальності за несвоєчасне повернення йому аграрної розписки. У разі повернення боржнику оригіналу аграрної розписки з відміткою про її повне виконання боржник має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів (пункт 7.2 розписки).
У пункті 7.3 розписки зазначено, що кредитор має право звільнити боржника від його обов'язків (зобов'язань) за аграрною розпискою, припинити аграрну розписку.
Підписанням аграрної розписки боржник підтверджує, що умови аграрної розписки відповідають його дійсним намірам і волевиявленню, він діє без будь-якого примусу і не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється щодо наслідків видачі аграрної розписки і стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа аграрної розписки, права та обов'язки боржника та кредитора, інші умови аграрної розписки). Боржник погоджується з тим, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких виходив при видачі аграрної розписки боржник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або припинення аграрної розписки, а також для невиконання боржником зобов'язань за нею (пункт 7.4 розписки).
Умови цієї аграрної розписки не можуть бути змінені або скасовані боржником в односторонньому порядку після її видачі кредитору. Будь-які зміни до аграрної розписки, що будуть внесені боржником та/або новим кредитором, не породжують будь-яких зобов'язань, обов'язків і наслідків для кредитора, не і не змінюють гарантій і застережень що безпосередньо стосувались первісного кредитора (пункт 7.5 розписки) .
Суди встановили, що розписка містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток та відмітку про нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І., про реєстрацію в реєстрі за № 330 та те, що запис про видачу фінансової аграрної розписки внесений до реєстру аграрних розписок 02.04.2020 за № 3832.
У додатку № 1 до аграрної розписки, який підписано сторонами та нотаріально посвідчено, визначено земельні ділянки, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої є предметом застави за вказаною вище аграрною розпискою.
Згідно з витягом (від 02.04.2020) з реєстру аграрних розписок щодо розписки №3832 до реєстру внесено фінансову аграрну розписку № 3832, яка 02.04.2020 посвідчена нотаріально. У витягу містяться відомості щодо боржника - Лоран О.Ю., кредитора - ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006», строку виконання грошового зобов'язання - 31.08.2020, вартості - 636 650 грн, умов сплати, формули розрахунку, кількості заставленої продукції, оцінки предмета застави, земельних ділянок, на яких вирощується продукція - застава за аграрною розпискою.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (від 02.04.2020 № 65489542) проведено реєстрацію застави рухомого майна (зерно майбутнього врожаю, що знаходиться на території Шмирківської с/р Волочиського району Хмельницької області, за відповідними кадастровими номерами загальною площею 15,0686 га) на підставі фінансової аграрної розписки № 330 від 02.04.2020; Боржник - Лоран О.Ю., обтяжувач - ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006»; термін дії - 02.04.2025.
24.04.2020 боржник та кредитор уклали угоду про виправлення описки в фінансовій агарній розписці, посвідченій приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. 02.04.2020 за реєстровим номером 330, зареєстрованій в реєстрі аграрних розписок за № 3832.
У пункті 1 угоди боржник підтверджує, що за аграрною розпискою в заставу кредитору було передано коренеплоди майбутнього врожаю цукрового буряку в кількості 763,98 т, а словосполучення «зерно майбутнього врожаю цукрового буряку», що використовується у тексті аграрної розписки у різних відмінках є описками. Сторони домовились виправити ці описки та замінити у тексті аграрної розписки словосполучення «зерно майбутнього врожаю» (у всіх відмінках) на словосполучення «коренеплоди майбутнього врожаю» (у відповідних відмінках).
Також сторони домовились виправити описку в пунктах 3.5 та 4.3.3 аграрної розписки та викласти їх в іншій редакції (пункт 2 угоди).
Вищезазначена угода підписана представниками сторін, містить відмітку про нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. та реєстрацію в реєстрі за № 361.
У підтвердження наявності між позивачем та відповідачем 1 договірних відносин та обставин поставки останнім товару позивачу, суду надано копії договорів поставки від 12.03.2019 № ХМ-66 та № ХМ-78, укладених відповідачем 1 (як постачальником) та позивачем (як покупцем), за умовами яких у порядку, строки та на умовах, визначених цими договорами і специфікаціями до них, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця такий товар: насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин та мікродобрива, мінеральні добрива, а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його.
Також надано копії складених до вищезазначених договорів специфікацій, видаткових накладних, копії складених до договору від 12.03.2019 № ХМ-66 актів коригування (збільшення) ціни товару, додаткової угоди, акту звірки взаємних розрахунків.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення відповідача 1 від 09.02.2020, адресоване позивачу, в якому відповідач 1 зазначив про отримання 08.02.2021 від приватного виконавця Банадиги В.В. двома платежами коштів в сумі 75 128,46 грн., а саме: кошти в сумі 29 745,65 грн., стягнуті в межах виконавчого провадження № 63962809 про виконання виконавчого напису № 5543, вчиненого на аграрній розписці № 3832; кошти в сумі 29 332,81 грн., стягнуті в межах виконавчого провадження № 63963116 про виконання виконавчого напису № 5544, вчиненого на аграрній розписці № 3832.
Посилаючись на пункт 1.2 аграрної розписки, відповідач 1 повідомив про зарахування коштів, які стягнуті в межах виконавчих проваджень таким чином:
- 8100,00 грн., стягнуті в межах виконавчого провадження № 63962809, - в якості компенсації витрат на вчинення виконавчого напису на аграрній розписці № 3831;
- 7950,00 грн., стягнуті в межах виконавчого провадження № 63963116, - в якості компенсації витрат на вчинення виконавчого напису на аграрній розписці № 3832;
- 59078,46 грн., решта коштів, стягнутих в межах виконавчих проваджень № 63962809, № 63963116, - як виконання грошового зобов'язання з оплати основного непроіндексованого боргу за товар, поставлений за укладеним сторонами договором поставки від 12.03.2019 № ХМ-66.
В подальшому відповідач 1 звернувся до позивача з повідомленням (від 03.11.2020), в якому, посилаючись на те, що ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» є кредитором, а позивач - боржником за фінансовою аграрною розпискою від 02.04.2020, зареєстрованою в Реєстрі аграрних розписок за № 3832 та її невиконання, вимагав негайно усунути порушення виконання зобов'язання за аграрною розпискою, а саме, сплатити у повному обсязі суму безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою, а також штраф, проценти та інфляційні втрати за весь час прострочення його виконання.
У матеріалах справи наявний акт приватного виконавця від 04.01.2021, складений під час примусового виконання виконавчих написів нотаріуса №№ 5543, 5544 від 15.12.2020 про стягнення з ФОП Лоран О.Ю. на користь ПП «БІЗОН -ТЕХ 2006», та яким встановлено, зокрема, відсутність на земельних ділянках (згідно з відомостями з додатків 1 до фінансових аграрних розписок від 02.04.2020) предмета застави - цукрового буряку врожаю 2020 року.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав, що видана ним відповідачу 1 фінансова аграрна розписка від 02.04.2020, не відповідає вимогам Закону України «Про аграрні розписки», зокрема, не містить визначення зобов'язання, на виконання якого розписка була видана, внаслідок чого неможливо встановити, згідно з яким договором позивач несе безумовне зобов'язання перед кредитором. З посиланням на приписи статей 202 - 204, 215 ЦК України, статей 173, 179, 180 Господарського кодексу України, позивач вважав, що оскаржувана розписка, за невстановлене в аграрній розписці зобов'язання, має бути визнана недійсною.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсною фінансової аграрної розписки та зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язання приватного нотаріуса внести до реєстру запис про припинення оскаржуваної фінансової аграрної розписки.
Касаційний господарський суд переглядає судові рішення попередніх інстанцій у справі відповідно до положень статті 300 ГПК України.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, статті 215 ЦК України та Закону України «Про аграрні розписки», зокрема, в частині підстав для визнання їх недійсними (нікчемними) через відсутність в них якихось відомостей, що не передбачені цим спеціальним законом.
Скаржник вважає висновок апеляційного господарського суду про нікчемність аграрної розписки незаконним, посилаючись при цьому на те, що суд апеляційної інстанції не вказав конкретну норму законодавства, яка передбачає (встановлює) нікчемність аграрної розписки, оскільки спеціальний закон - Закон України «Про аграрні розписки» таких норм не містить, тому вважає висновок апеляційного господарського суду таким, що суперечить приписам частини другої статті 215 ЦК України та названому Закону.
Стосовно наведеного Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.
За змістом частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, у постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц).
Водночас відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів регулюються Законом України «Про аграрні розписки».
У статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» містяться визначення, згідно з якими: аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Положеннями статті 5 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.
Судами встановлено, що позивачем, як боржником, 02.04.2020 видано відповідачу 1 фінансову аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом Пруняком В.І. за реєстровим номером 3832, згідно з якою боржник зобов'язався виконати на користь кредитора таке безумовне грошове зобов'язання за цією аграрною розпискою: у строк не пізніше 31.10.2021 сплатити кредитору кошти в сумі 636 650,00 грн., розмір яких визначений за погодженою боржником і кредитором у розписці формулою.
Позивач вважає, що видана ним відповідачу 1 фінансова аграрна розписка від 02.04.2020 не відповідає вимогам Закону України «Про аграрні розписки», зокрема, не містить визначення зобов'язання, на виконання якого розписка була видана, внаслідок чого неможливо встановити, згідно з яким договором позивач несе безумовне зобов'язання перед кредитором.
Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорена розписка повністю відповідає вимогам частини першої статті 6 Закону України «Про аграрні розписки».
Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що фінансові аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансова аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити: 1) назва - «Фінансова аграрна розписка»; 2) строк сплати коштів; 3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою; 4) предмет - безумовне зобов'язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов'язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід'ємною частиною такої формули; 5) умови та місце сплати грошових коштів; 6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції; 7) дата та місце видачі; 8) ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.
Інших реквізитів фінансової аграрної розписки, які були б обов'язковими, Законом не встановлено.
Отже, стаття 6 Закону України «Про аграрні розписки» є спеціальною нормою, яка визначає виключні підстави нікчемності аграрної розписки, як правочину.
Таким чином, Закон прямо не вимагає обов'язкового зазначення у аграрній розписці конкретного зобов'язання, на виконання якого вона видана.
Відповідно, відсутність зазначення в аграрній розписці реквізитів договору та/або договорів, згідно з якими позивач несе безумовне зобов'язання перед кредитором, не є підставою для її нікчемності в силу закону.
При цьому, Верховний Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо невідповідності аграрної розписки приписам статті 1 Закону України «Про аграрні розписки», з посиланням на те, що відповідач 1 не набув статусу кредитора через відсутність посилання в розписці на зустрічне зобов'язання за договором. Верховний Суд виходить з того, що наявність відповідних зобов'язальних відносин, як підстави для видачі аграрної розписки, встановлена судами.
Так, стаття 1 Закону України «Про аграрні розписки» визначає, що кредитор за аграрною розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Судом першої інстанції у справі, зокрема, встановлено, що у підтвердження наявності між позивачем та відповідачем 1 договірних відносин та обставин поставки останнім товару позивачу, суду надано копії договорів поставки від 12.03.2019 № ХМ-66 та № ХМ-78, укладених відповідачем 1 (як постачальником) та позивачем (як покупцем), за умовами яких у порядку, строки та на умовах, визначених цими договорами і специфікаціями до них, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця такий товар: насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин та мікродобрива, мінеральні добрива, а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його. Також суду надано копії складених до вищезазначених договорів специфікацій, видаткових накладних, копії складених до договору від 12.03.2019 № ХМ-66 актів коригування (збільшення) ціни товару, додаткової угоди, акту звірки взаємних розрахунків.
Вказані договори підтверджують обставини того, що відповідач 1 поставляв товари позивачу, а також обставини існування боргу позивача перед відповідачем 1, що відповідає критеріям пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про аграрні розписки».
Таким чином, для набуття статусу кредитора за аграрною розпискою відповідно до статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» у спірних правовідносинах визначальним є доведення позивачем та встановлення судами наявності зобов'язальних відносин за договором (договорами), за якими боржником за аграрною розпискою було видано таку аграрну розписку, а не зазначення реквізиту такого договору (договорів) у фінансовій аграрній розписці, виключні вимоги до змісту якої визначаються статтею 6 Закону України «Про аграрні розписки».
Водночас суд апеляційної інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкових висновків про невідповідність аграрної розписки приписам статті 1 Закону України «Про аграрні розписки».
Натомість суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та взаємозв'язку в порядку приписів статті 86 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач 1 є кредитором в розумінні приписів статті 1 Закону України «Про аграрні розписки», у зв'язку з чим ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, аргументи скаржника щодо неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Судові витрати
Судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 9 080,00 грн. в силу приписів статті 129 ГПК України покладаються на ФОП Лоран О.Ю. (позивача у справі), у зв'язку із задоволенням касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» задовольнити.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 зі справи № 924/187/21 скасувати.
3. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2021 зі справи № 924/187/21 залишити в силі.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лоран Олександри Юріївни на користь приватного підприємства «БІЗОН -ТЕХ 2006» 9 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова