Іменем України
29 листопада 2021 року м. Чернігівсправа №927/864/21
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні справу
за позовом В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави,
вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,
e-mail: nsiverskiy.prok@gmail.com;
в особі позивача 1: Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,
вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,
e-mail: ns_gorsovet@cg.gov.ua;
в особі позивача 2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000; e-mail: chernihiv@land.gov.ua;
до відповідача 1: Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство",
вул. Губернська, 15а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,
e-mail: glxns@ukr.net;
до відповідача 2: Приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції",
вул. Вокзальна, 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1; vfhek@ukr.net;
предмет спору: про визнання недійсним договору
за участю повноважних представників сторін:
від позивача 1: не прибув;
від позивача 2: не прибув;
від відповідача 1: Заєць С.М. - директор;
Глущенко З.В. - адвокат, ордер на надання правової (правничої) допомоги, серія АА №1160624, видано 29.11.2021;
від відповідача 2: Марус І.Є. - заступник директора з правових питань, діє в порядку самопредставництва;
Шваба А.В. - адвокат, ордер на надання правової допомоги, серія КВ №483152, видано 25.11.2021;
за участю прокуратури: Князев Д.В. - прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури, посвідчення №063541, видано 20.04.2021.
У судовому засіданні 29.11.2021, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
13.08.2021, надійшов позов В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, позивача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до відповідача 1 - Державного підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство" та відповідача 2 - Приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" про визнання недійсним договору №43 про обробіток землі від 27.01.2021 (надалі - Договір), укладеного між ДП "Новгород-Сіверський лісове господарство" та ПП "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції".
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачами 1 та 2 вимог Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", а саме укладення оскаржуваного договору, з метою приховування іншого правочину, договору оренди землі, що свідчить про удаваність, та є підставою для визнання цього договору недійсним у судовому порядку.
За доводами прокурора, оскаржуваний договір за своєю правовою природою та юридичними ознаками є договором оренди землі, а не договором про спільну діяльність з обробітку землі, оскільки в даному випадку весь цикл вирощування сільськогосподарських культур здійснюється ПП "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" одноособово, натомість ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" лише надало земельні ділянки і не приймає участі в їх обробітку та реалізації продукції, в той час як розмір винагороди, обумовлений п.3.1. Договору, є по суті орендою платою за користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 7423689800:05:000:0680, площею 78,3964га; 7423610100:05:000:0001, площею 3,7831га; 7423610100:05:000:0002, площею 19,2462га та 7423610100:05:000:0004, площею 104,7242га, та двох земельних ділянок площами 24га та 16га в межах Новгород-Сіверської міської ради.
Правовими підставами позову визначено статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Ухвалою від 18.08.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.09.2021; прокурору та сторонам установлено строки для подачі заяв по суті спору.
03.09.2021, в установлений судом строк, від відповідачів 1 та 2 надійшли відзиви на позов (з ідентичним змістом, направлені до суду та іншим учасникам справи 02.09.2021 засобами поштового зв'язку), в яких заперечили проти позову в повному обсязі поставивши під сумнів наявність у прокурора підстав для звернення до суду з даним позовом. Зокрема, звертали увагу на недотримання ним вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Зазначали, що доводи прокурора про те, що договір про обробіток землі №43 від 27.01.2021 є удаваним та вчинений сторонами з метою приховування іншого правочину (договору оренди землі) є такими, що не відповідають дійсності. Звертали увагу, що в силу приписів частини 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Положення договору про обробіток землі №43 від 27.01.2021 не суперечать вимогам цивільного та господарського законодавства. Метою даного правочину є забезпечення ефективного обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, належних ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» на праві постійного користування, та отримання відповідачами 1 та 2 прибутку за результатами їх використання. За доводами відповідачів 1 та 2, вони, в силу взятих на себе зобов'язань (п.2.5.), спільно здійснювали: обробіток (дискування та розчищення) земельних ділянок, визначених Договором; засівання цих земельних ділянок різними культурами (вибір яких попередньо ними узгоджувався); збір врожаю. Кожен із них окремо відчужив частину врожаю (залежно від того, хто з них здійснював посів). З урахуванням затрачених ресурсів, ними погоджено розмір винагороди кожній із сторін цього правочину. Звертали увагу суду, що всупереч доводам прокурора, оспорюваний Договір не містить істотних умов, погодження яких необхідне при укладенні договору оренди землі, зокрема, неідентифіковано предмет договору оренди (щодо двох із шести земельних ділянок зазначено лише площу, вказівка на їх місце розташування відсутня); факт вибуття з користування відповідача 1 спірних земельних ділянок не ґрунтується на жодних доказах у справі (є припущенням прокурора); строк дії договору оренди не погоджено (натомість, у п.2.6. Договору сторони передбачили, що відповідач 2 після закінчення збору врожаю 2021 року, тобто по досягненню спільної мети, не має права проводити будь-які сільськогосподарські заходи на цих земельних ділянках); розмір орендної плати, з урахуванням вимог чинного законодавства (зокрема пп.288.5.1. Податкового кодексу України) сторонами також не встановлено. Наведене, на думку відповідачів, спростовує твердження прокурора про те, що оспорюваний правочин є удаваним та укладений сторонами з метою приховання договору оренди землі.
13.09.2021, в установлений судом строк, у порядку статей 166, 184 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), прокурор надав відповіді на відзиви відповідачів (направлені іншим учасникам справи 10.09.2021 засобами поштового зв'язку). За доводами прокурора, ним, на момент звернення до суду, підтверджено наявність достатніх підстав для подачі цього позову в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради (як розпорядника земельних ділянок за кадастровими номерами: 7423610100:05:000:0001; 7423610100:05:000:0002; 7423610100:05:000:0004) та в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (як розпорядника земельних ділянок, державної форми власності, та органу виконавчої влади, що здійснює контроль за дотримання вимог земельного законодавства суб'єктами господарювання). Враховуючи, що позивачами 1 та 2 протягом розумного часу, після отримання повідомлення прокуратури, за фактом виявленого порушення, не вжито ефективних заходів до його усунення, даний позов скеровано прокурором до суду. В порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листами від 10.08.2021 №1968вих21 та №1969вих21 (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи) прокурором повідомлено позивачів 1 та 2 про звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави.
За доводами прокурора, аналіз положень договору про обробіток землі №43 від 27.01.2021 свідчить про відсутність будь-яких спільних (узгоджених) дій сторін та наявність у них спільної мети, оскільки Договір не містить розподілу обов'язків між сторонами в частині обробітку землі; весь цикл виробництва та реалізація продукції повинен був здійснювати лише відповідач 2, у той час як відповідач 1 отримує винагороду за використання відповідачем 2 земельних ділянок, визначених у Договорі; положеннями оскаржуваного Договору не узгоджено види сільськогосподарських культур, що мали бути посіяні; не узгоджено критерії визначення та розподілу винагороди за Договором тощо. Прокурор вважає, що такі правовідносини щодо використання земель державної та комунальної власності не можуть вважатись законними та вимагають невідкладних заходів по їх припиненню та відновленню порушених інтересів держави, оскільки відповідач 1, що користується спірними земельними ділянками на праві постійного користування, не може розпоряджатись цим майном (у тому числі передавати їх в оплатне користування іншого суб'єкта господарювання, відповідача 2).
Вважає, що всі докази, що залучені відповідачами до відзивів на підтвердження фактичної участі відповідача 1 в спільному обробітку земельних ділянок за Договором, не можуть бути враховані судом, оскільки їх складено до 30.06.2021, тобто до внесення сторонами відповідних змін до оскаржуваного правочину (підписання відповідної угоди). На думку прокурора, відповідач 2 мав достатньо ресурсів для обробітку земельних ділянок за Договором, відтак залучення відповідачем 1 третіх осіб (підрядників), було недоцільним та призвело до нераціонального витрачання коштів державним підприємством.
15.09.2021, у підготовче засідання прибули прокурор та відповідач 2; позивачі та відповідач 1 до суду не прибули (без пояснення причин); про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.
Судом, у порядку частини 3 статті 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 27.10.2021, беручи до уваги намір відповідача 2 подати до суду письмові заперечення на відповідь прокурора на відзив.
Суд констатує, що в подальшому відповідачі не скористались правом на подання, в порядку статей 167, 184 ГПК України, письмових заперечень на відповідь прокурора на відзиви.
27.10.2021, судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці, про що завчано повідомлено учасників справи листом від 25.10.2021 №927/864/21/1795/21 (направлений на електронні адреси, повідомлені суду).
Ухвалою суду від 08.11.2021 підготовче засідання в справі №927/864/21 призначено на 15.11.2021 о 12:00.
15.11.2021, у судове засідання прибули прокурор та відповідач 2; позивачі та відповідач 1 до суду не прибули, участь повноважних представників не забезпечили (без пояснення причин); про дату, час та місце судового засідання повідомлені засобами електронного та поштового зв'язку, про що свідчать наявні матеріали справи.
Відповідачем 2 заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи, в порядку статті 88 ГПК України, на стадії підготовчого провадження, нотаріально засвідчених пояснень свідка - директора ПП «НАФ» Нагорного Анатолія Федоровича. Подання цих пояснень з пропущенням установленого строку для подачі доказів мотивував тим, що вони не могли бути долучені до матеріалів справи разом з відзивом на позов, оскільки їх нотаріальне посвідчення мало місце лише 22.10.2021, з внесенням до Реєстру відповідної нотаріальної дії за №2039. Необхідність залучення цього документу обумовлена наведеними прокурором у відповіді на відзив обставинами, а зазначені пояснення подані на спростування доводів останнього.
Судом, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, поновлено строк для подачі доказів та залучено даний документ до матеріалів справи, після його направлення відповідачем 2 на адреси інших учасників спору (16.11.2021).
Також відповідачем 2 заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи, на стадії підготовчого провадження, належним чином засвідченої копії акту від 12.11.2021 про фіксацію результатів спільного обробітку землі за оскаржуваним Договором, з копіями: листа ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» від 20.10.2021 №677; наказів ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» від 28.01.2021 №№12/1, 12/2, 12/3 про присвоєння внутрішньої назви полям; бухгалтерських довідок ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» від 04.10.2021 та від 09.11.2021; актів списання товарів: №№1103 від 24.05.2021, 1288 від 28.05.2021, 1609 від 17.06.2021, 2064 від 11.07.2021, 1104 від 24.05.2021, 969 від 05.05.2021, 1074 від 10.05.2021, 2027 від 10.07.2021, 1287 від 28.05.2021, 1608 від 17.06.2021, 2063 від 11.07.2021, 968 від 05.05.2021, 2026 від 10.07.2021, 1073 від 10.05.2021, 1806 від 29.06.2021, 2598 від 12.08.2021, 1631 від 17.06.2021 та 1630 від 17.06.2021; калькуляції вартості дискування (32га) та збирання врожаю гречки (28га).
Подання до суду перелічених доказів з порушенням установленого строку мотивував тим, що акт про фіксацію результатів спільного обробітку землі за Договором №43 від 27.01.2021 підписано сторонами за фактом виконаних робіт за спірним Договором, 12.11.2021, а всі інші документи долучені до цього акту, підтверджують достовірність даних, наведених у ньому.
Судом, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, поновлено строк для подачі доказів та залучено акт б/н від 12.11.2021 до Договору та бухгалтерські довідки до нього, після їх направлення відповідачем 2 на адреси інших учасників спору (16.11.2021).
Всі інші документи, що подані відповідачем 2 з порушенням строку для подачі доказів, залучено до матеріалів справи, однак їх зміст залишено судом поза увагою з підстав відсутності в відповідача 2 поважних причин на вчинення відповідних дій поза межами строку, визначеного законом.
За результатами підготовчого засідання судом, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановлено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.11.2021 (у межах граничних строків, обумовлених приписами статей 177, 195 ГПК України), про що позивачі та відповідач 1 повідомлені за їх офіційними електронними адресами (відомими суду).
17.11.2021, у судове засідання прибули прокурор, відповідачі 1 та 2; позивачі до суду не прибули, повноважних представників не направили; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідачем 2 подано додаткові пояснення, в яких заявлено клопотання про закриття провадження в справі, відповідно до п.2 частини 1 статті 231 ГПК України, з підстав припинення дії оскаржуваного Договору, в зв'язку з його фактичним виконанням та підписанням сторонами додаткової угоди б/н від 17.11.2021 до Договору №43 від 27.01.2021. На думку відповідачів, на момент судового розгляду справи, предмет спору відсутній.
Судом відхилено клопотання відповідача 2 про закриття провадження в справі.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження в справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження в справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження в справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, його скасування тощо), якщо між сторонами в зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Предметом спору в даній справі є недійсність Договору, і такий Договір визнається недійсним з моменту вчинення. При цьому, укладення сторонами додаткової угоди про його припинення не може розцінюватися судом як підстава для закриття провадження в справі, в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним, так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.
Згідно з висновком про застосування норм права Великої Палати Верховного Суду у постанові №905/1227/17 від 27.11.2018, що є обов'язковими для врахування судом першої інстанції, в силу частини 4 статті 236 ГПК України, відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.
17.11.2021, розпочато розгляд спору по суті, заслухано прокурора, який заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Судом, відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи на 29.11.2021, про що позивачі повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.
29.11.2021, у судове засідання прибули прокурор, відповідачі 1 та 2; позивачі до суду не прибули, повноважних представників не направили; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Суд продовжив розгляд справи по суті.
Неприбуття в судові засідання 17.11.2021 та 29.11.2021 повноважних представників позивачів 1 та 2, які належним чином повідомлені про судовий розгляд наявного спору (згідно з офіційними витягами із сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження вручення поштових відправлень - трекінгу»), за висновком суду, не є перешкодою для вирішення спору по суті, в силу частини 1 статті 202 ГПК України.
Від прокуратури, на стадії розгляду спору по суті, на електронну адресу суду надійшли заперечення на додаткові пояснення ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» від 25.11.2021 №3088вих-21, що не містить електронного підпису заявника, відтак зміст цих документів залишено судом поза увагою.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що ГПК України не передбачено право учасників спору на подання до суду письмових заяв наведеного змісту на стадії судового розгляду спору по суті.
Від відповідача 2, на стадії розгляду спору по суті, заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме бухгалтерської довідки від 25.11.2021 щодо збирання врожаю та щодо винагороди від спільної діяльності за Договором.
Судом даний документ долучено до матеріалів справи, однак його зміст залишено поза увагою, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України, з огляду на порушення відповідачем 2 строків на подання доказів у справі.
Суд вважає за доцільне зазначити, що 17.11.2021, до початку розгляду судом справи по суті, відповідач 2 повідомляв про відсутність у нього наміру подавати будь-які додаткові докази до справи.
Відповідачем 1 заявлено письмове клопотання про залишення позову без розгляду, згідно з п.2 частини 1 статті 226 ГПК України, з підстав відсутності в прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради.
Дане клопотання судом відхилено як необґрунтоване. Наявність у прокурора підстав для звернення до суду з відповідним позовом перевірено судом на момент відкриття провадження в справі та встановлено, що прокурор повноважний на вчинення відповідних дій.
Суд заслухав повноважних представників відповідачів, які проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини наведені в відзивах на позови.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши прокурора та повноважних представників відповідачів, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
За Статутом ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" (надалі - Підприємство), затвердженим наказом Держагенства лісових ресурсів України 12.04.2017 №121 (пункти 1.1., 1.3., 3.1., 3.2.17.), дане Підприємство засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (надалі - орган управління майном) і координується Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (надалі - управлінням). Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, зокрема, з метою одержання прибутку від комерційної діяльності. Одним з основних напрямків діяльності Підприємства є ведення сільського господарства, в тому числі вирощування, заготівля, зберігання і переробка сільськогосподарської продукції та її реалізація.
Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судах. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства України (пункти 4.6., 5.2., 5.6. Статуту).
Відповідно до рішення Новгород-Сіверської районної ради народних депутатів від 08.09.1999 (7-ї сесії 23-го скликання) Придеснянській науково-дослідній станції по боротьбі з ерозією ґрунту надано в постійне користування для сільськогосподарського використання 449га землі, розташованої на території Новгород-Сіверської міської ради, про що 15.09.1999 видано державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ЧН №001682, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №59.
За наказом Державного комітету лісового господарства України від 28.07.2003 №145 «Про вдосконалення організаційно-господарської структури Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і меліорації» вирішено забезпечити безперешкодну передачу основних засобів, земельних ділянок, майна пов'язаних з веденням підсобного сільського господарства Придеснянської науково-дослідної станції по боротьбі з ерозією ґрунтів до складу Новгород-Сіверського держлісгоспу ДЛГО «Чернігівліс».
Відповідно до наказу Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.В. Висоцького від 31.07.2003 №70 «Про вдосконалення організаційно-господарської структури УкрНДІЛГА», прийнятого на виконання наказу Держкомлісгосп України від 28.07.2003 №145, вирішено до 15.08.2003 провести безкоштовну передачу основних засобів, земельних ділянок, пов'язаних з веденням підсобного сільського господарства, Придеснянської НДСБЕГ до складу Новгород-Сіверського ДЛГ ДЛГО «Чернігівліс».
За актом прийому-передачі основних засобів, земельних ділянок та майна від 15.08.2003 б/н, складеного на підставі перелічених наказів, у період з 01.08.2003 по 15.08.2003 проведено прийом-передачу від Придеснянської НДСБЕГ до Новгород-Сіверського держлісгоспу основних засобів і майна, вартістю 904047грн та земельних ділянок, загальною площею 311га, в тому числі: ріллі 292га, багаторічних насаджень 19га, що пов'язано із веденням підсобного сільського господарства.
Відповідно до рішення Новгород-Сіверської міської ради (11-ї сесії 4-го скликання) від 05.11.2003 «Про вилучення земельних ділянок, надання земельних ділянок у користування» вилучено в Придеснянської дослідної станції по боротьбі з ерозією ґрунтів земельні ділянки, в постійному користуванні, площею 320,4га; водночас, вирішено надати вилучені земельні ділянки Новгород-Сіверському держлісгоспу.
У подальшому, за поясненнями прокурора, частина з перелічених земельних ділянок, а саме земельні ділянки за кадастровими номерами 7423610100:05:000:0001, площею 3,7831га, 7423610100:05:000:0002, площею 19,2462га та 7423610100:05:000:0004, площею 104,7242га, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.06.2019 №25-4134/14-19-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», передані з державної до комунальної власності Новгород-Сіверської міської об'єднаної територіальної громади в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (позивача 1), про що складено відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність (з додатком). Наведене узгоджується з відомостями внесеними до Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (залучені прокурором до матеріалів справи). Інша частина земельних ділянок, що перебуває в відповідача 1 на праві постійного користування, знаходиться в державній власності.
Наведені обставини учасниками спору не заперечуються.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2021, між ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» та ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», з метою співпраці та залучення додаткових джерел фінансування лісогосподарського виробництва, охорони лісів від пожеж та шкідників, створення захисних лісових насаджень, укладено договір №43 про обробіток землі.
За умовами пунктів 1.2. та 2.1., 2.2., 2.5., 2.6. Договору, сторони зобов'язались спільно й погоджено роботи необхідні фактичні та юридичні дії для досягнення спільних цілей, а саме: обробіток земельних ділянок, вирощування зернових, технічних культур та їх збирання, без створення окремої юридичної особи, використовуючи земельні ділянки, надані в користування ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», з урахуванням можливостей ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції».
Сторони взяли на себе зобов'язання проводити обробіток землі на земельних ділянках за кадастровими номерами: 7423689800:05:000:0680, площею 78,3964га; 7423610100:05:000:0001, площею 3,7831га; 7423610100:05:000:0002, площею 19,2462га; 7423610100:05:000:0004, площею 104,7242га, та земельних ділянок площею 24га та 16га в межах Новгород-Сіверської міської ради.
Сторони вправі рівною мірою брати участь у керуванні справами для досягнення спільних цілей.
Сторони беруть на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції на земельних ділянках, які обумовлені Договором.
Сторони погодили, що після закінчення збирання врожаю 2021 року, ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» не має права проводити будь-які сільськогосподарські заходи на даних земельних ділянках.
Розділом 3 Договору сторони встановили наступний порядок розрахунків - ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також надання статистичної звітності до відповідних органів або будь-яких інших відомостей, що виникають у ході спільного обробітку земельних ділянок доручено ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції». Реалізація вирощеної продукції на земельних ділянках за умовами Договору здійснюється виключно ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», що, в свою чергу, в грудні 2021 року сплачує ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» винагороду від спільної співпраці на земельних ділянках, у безготівковому порядку на розрахунковий банківський рахунок ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» відповідно до реквізитів, зазначених у Договорі, в наступних розмірах та порядку:
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680 становить 119599,20грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0001 становить 10399,83грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002 становить 52908,27грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004 становить 287889,34грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою без кадастрового номеру площею 16га становить 38504грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою без кадастрового номеру площею 24га становить 57756грн.
Додатковою угодою б/н від 30.06.2021 до Договору сторони, з урахуванням фактично здійснених дій по спільному обробітку землі, внесли зміни в Договір, зокрема, переглянули редакцію п.3.1., та погодили: ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також надання статистичної звітності до відповідних органів або будь-яких інших відомостей, що виникають у ході спільного обробітку земельних ділянок доручено ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції». Реалізацію вирощеної продукції здійснює сторона, котра здійснювала посівну діяльність на тій чи іншій земельній ділянці, з наступною сплатою винагороди іншій стороні за спільний обробіток.
ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» по факту збору врожаю, але не пізніше грудня 2021 року, сплачує ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» винагороду від спільної співпраці на земельних ділянках у безготівковому порядку на розрахунковий банківський рахунок ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» відповідно до реквізитів зазначених у Договорі, в наступних розмірах та порядку:
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680 становить 119599,20грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0001 становить 10399,83грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002 становить 52908,27грн;
- розмір винагороди ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004 становить 287889,34грн.
ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» по факту збору врожаю, але не пізніше грудня 2021 року, сплачує ПП «Новгород-Сіверські інвестиції» винагороду від спільної співпраці на земельних ділянках у безготівковому порядку на розрахунковий банківський рахунок ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» відповідно до реквізитів, зазначених у Договорі, в наступних розмірах та порядку:
- розмір винагороди ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» за земельною ділянкою розміром 24га становить 19728грн;
- розмір винагороди ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» за земельною ділянкою розміром 16га становить 12800грн.
Сторони п.7.1. погодили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного їх виконання.
У подальшому редакція п.7.1. сторонами переглянута, зокрема, додатковою угодою б/н від 30.06.2021 до Договору, якою сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2021, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання.
У межах взятих на себе зобов'язань за Договором, сторони погоджували спільні дії з обробітку ідентифікованих вище земельних ділянок. Зокрема, листом від 24.02.2021 №198, відповідач 1 узгоджував з відповідачем 2 розподіл передпосівних робіт, а також види сільськогосподарських культур у посівній компанії 2021 року; подальший алгоритм дій, що мав забезпечити найбільш ефективний економічний спосіб використання наявних ресурсів.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач 1 безпосередньо приймав участь в обробітку спірних земельних ділянок.
Виходячи з умов договору №195 від 19.04.2021 про виконання робіт та надання послуг по видаленню самосійних дерев та кущів з земельної ділянки, укладеного між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» та ПП «НАФ», за замовленням відповідача 1 на земельній ділянці площею 82га (що за поясненнями свідка - директора ПП «НАФ» Нагорного А.Ф., за даними публічної кадастрової карти була ідентифікована ним як земельна ділянка під кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, що знаходилась в напрямку руху з міста Новгород-Сіверського до пгт. Семенівка, між селами Форостовичі - Печенюги, праворуч, поряд з трасою, відразу за ЖД переїздом, у напрямку руху поїзда Шостка - Семенівка) були проведені передпосівні роботи по розчищенню указаної земельної ділянки, загальною вартістю 205000грн, про що між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» та ПП «НАФ» 24.05.2021 складено двосторонній акт прийняття послуг за договором №195 від 19.04.2021.
Відповідно до положень договору про надання послуг б/н від 18.06.2021, укладеного між ТОВ «Мрія» та ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», останній виступав замовником послуг по дискуванню земельних ділянок площею 75га та послуг по посіву гречки на земельних ділянках площею 28га, загальною вартістю 61600,52грн, про що між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» та ТОВ «Мрія» підписано двосторонні акти здачі-прийняття робіт (послуг) №1 від 23.06.2021, №2 від 24.06.2021.
ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» за платіжними дорученнями №2306 від 22.06.2021 та №2505 від 30.06.2021 закупало добрива та посівний матеріал, що також свідчить про його безпосередню участь в обробітку земельних ділянок, що не вибували з його користування.
Наведений алгоритм дій, в межах виконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором №43 від 27.01.2021, попередньо узгоджувався сторонами, про що, зокрема, свідчить лист №198 від 24.02.2021 ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (наявний в матеріалах справи).
12.11.2021, по досягненню поставленої мети (завершення посівної компанії 2021 року), сторонами підписано акт про фіксацію результатів спільного обробітку землі за Договором №43 від 27.01.2021, в якому визначено кінцеві результати дій кожної із сторін, понесені ними витрати та умови розрахунку, що ґрунтується на даних бухгалтерської звітності (доданої до цього акту).
Виходячи зі змісту акту від 12.11.2021 до Договору №43 від 27.01.2021, на виконання умов Договору відповідачем 2 ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» проведено наступні роботи:
- по земельній ділянці за кадастровим номером 7423610100:05:000:0004 (площею 104,7242га): дискування; завантаження м/д, приготування розчинів, підвезення води; внесення ЗЗР; завантаження м/д у розкидач, підвезення м/д; внесення мін. добрив до 2ц/га; посів кукурудзи, соняшника з м/д; завантаження сівалки насінням, м/д; підвезення мін. добрив до розкидача; підвезення насіння, мін. добрив на посів; підвезення ЗЗР м/д для обприскування; обслуговування розкидачів м/д, сівалки, обприскувачів (ручні роботи); ЕСВ на заробітну плату;
- по земельним ділянкам за кадастровими номерами 7423610100:05:000:0001 (площею 3,7831га) та 7423610100:05:000:0002 (площею 19,2462га): дискування; завантаження м/д, приготування розчинів, підвезення води; внесення ЗЗР; завантаження м/д в розкидач, підвезення м/д до розкидача; внесення мін. добрив до 2ц/га; посів кукурудзи, соняшнику з м/д; завантаження сівалки насінням, м/д; підвезення мін. добрив до розкидача; підвезення насіння, мін. добрив на посів; обслуговування розкидачів, сівалки, обприскувачів м/д (ручні роботи); ЕСВ на заробітну плату;
- по земельній ділянці за кадастровим номером 7423689800:05:000:0680 (площею 78,3964га): завантаження сівалки насінням, м/д; підвезення насіння, мін. добрив на посів; підвезення ЗЗР м/д для обприскування; збирання гречки; дискування; коткування; завантаження м/д, приготування розчинів, підвезення води; перевезення вантажу (3 клас) 15-30км ЗВ; перевезення зернових із візка; внесення ЗЗР; посів зернових і бобових з внесенням м/д (11.2 м); обслуговування сівалки, обприскувачів (ручні роботи); ЕСВ на заробітну плату;
- по земельним ділянкам (без присвоєного кадастрового номеру, площами 24га та 16га): дискування та збирання врожаю.
Відповідачем 1 ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», в свою чергу, виконано наступні види робіт:
- по земельній ділянці за кадастровим номером 7423689800:05:000:0680 (площею 78,3964га): передпосівні роботи (розчищення та дискування);
- по земельним ділянкам (без присвоєного кадастрового номеру, площами 24га та 16га): посів гречки.
За актом б/н від 12.11.2021 до Договору №43 від 27.01.2021, витрати ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», понесені в ході виконання робіт по обробітку перерахованих земельних ділянок - 1949374,58грн; витрати ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» -365600,52грн.
З урахуванням усіх витрат сторін, відображених у цьому акті, та зібраного врожаю, сторони домовились про те, що весь об'єм гречки з полів б/н - 24га (12НСк) та б/н - 16га (13НСк) належить ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство». Також, до виплати на користь ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» зі сторони ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» належить сума в розмірі 439649,84грн, що ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» здійснює в строк до 30.11.2021.
Весь об'єм сільськогосподарських культур, зібраних з полів 15НСш (7423689800:05:000:0680), 8НСк (7423610100:05:000:0001; 7423610100:05:000:0002), 9НСк (7423610100:05:000:0004) належить ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції».
Сторони погодили, що після проведення розрахунків, Договір №43 про обробіток землі від 27.01.2021 вважається виконаним у повному розмірі.
16.11.2021, ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» перерахувало на рахунок ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» кошти в сумі 439649,84грн за платіжним дорученням №488080 від 16.11.2021 (підстава платежу: за договором №43 про обробіток землі від 27.01.2021).
17.11.2021, сторони підписавши угоду б/н до Договору №43 від 27.01.2021, домовились, що в зв'язку з підведенням підсумків за результатами спільної діяльності за цим Договором, фактичним виконанням усіх спільних зобов'язань, у тому числі і остаточного розрахунку, вважають Договір виконаним у повному обсязі та достроково припиненим з 17.11.2021.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що договір №43 від 27.01.2021 про обробіток землі виконано сторонами в повному обсязі, та на момент вирішення цього спору припинив свою дію, в зв'язку з його належним виконанням.
Водночас, виходячи з положень цивільного та господарського законодавства, припинення дії договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.
Звертаючись з позовом до суду про визнання недійсним договору №43 від 27.01.2021 про обробіток землі, прокурор зазначає, що даний договір укладено відповідачами 1 та 2, з метою приховувати інший правочин (договір оренди землі), що свідчить про його удаваність, та є підставою для визнання цього договору недійсним у судовому порядку, з підстав відсутності в постійного користувача спірними земельними ділянками (відповідача 1) права розпоряджатися ними, в тому числі на передачу таких земельних ділянок у оренду іншому суб'єкту господарювання.
Прокурор звернувся з даним позовом в особі позивачів 1 та 2 - Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, як органів, що здійснюють управління об'єктами державної та комунальної власності (зокрема, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 7423610100:05:000:0001; 7423610100:05:000:0002 та 7423610100:05:000:0004; 7423689800:05:000:0680, та щодо земельних ділянок площами 24га та 16га без присвоєння кадастрових номерів), шляхом реалізації повноважень власника майна, який в установленому законом порядку не надавав згоди на укладення оскаржуваного договору, що за своїм змістом, стосується використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної форми власності. Вказаними діями відповідачами порушено права держави в особі Держгеокадастру у Чернігівській області та територіальної громади в особі Новгород-Сіверської міської ради як органів, що реалізують права власника щодо розпорядження ввіреним їм майном.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII. Дана стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 вказаної статті).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову, в порядку передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає такому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. При цьому, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
З матеріалів справи вбачається, що в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", В.о. керівником Новгород-Сіверської прокуратури на адреси ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Новгород-Сіверської міської ради було надіслано листи №1968вих71 та №1969вих71 від 10.08.2021 щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування за фактом виявленого порушення, а саме: розпорядження землями державної та комунальної власності неповноважною особою, та про подачу відповідного позову до суду. Попередньо прокурор звертався до указаних органів листами від 01.07.2021 №1554вих21 та від 02.07.2021 №1562вих21, та з'ясував, що в ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Новгород-Сіверської міської ради відсутній намір звернутись до суду з відповідним позовом на захист інтересів держави за фактом реагування на виявлене порушення (листи від 08.07.2021 №03-42/2039 та від 19.07.2021 №10-25-0.1-502/90-21).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Новгород-Сіверської міської ради як органів, що реалізують права власника щодо розпорядження ввіреним їм майном.
Враховуючи наведені обставини, судом відхилено клопотання відповідачів про залишення цього позову без розгляду, з підстав відсутності в прокурора необхідного обсягу повноважень.
Виходячи з предмету спору, до кола обставин, що підлягають дослідженню судом при вирішенні наявного спору належить: наявність/відсутність факту укладення правочину, що є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настанням між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.
Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Згідно з чинним законодавством, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться в формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-5 статті 203 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). За статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються в відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (частина 4 статті 179 ГК України).
Нормами статті 215, частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, установлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 ЦК України).
Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 3 статті 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини.
Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в статті 203 ЦК України.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 925/1199/18.
Тобто, удаваний правочин вчинюється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого в наявності два правочини - прихований і удаваний - такий, що прикриває перший правочин. Удаваний правочин, на відміну від прихованого, сторонами не виконується. Відповідні права і обов'язки сторонами не реалізуються. Сторони правочину виконують тільки ті обов'язки та реалізують ті права, що випливають із прихованого правочину. З учиненням удаваного правочину сторони навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце.
Удавані правочини - це правочини з дефектами волі такого правочину та мети.
Таким чином, для висновків суду про удаваність правочину, позивачем має бути доведено, що укладений договір дійсно направлений на приховування іншого правочину, який сторони фактично вчинили. Позивач має зазначити який саме правочин сторонами вчинено, а також зазначити відповідне обґрунтування невідповідності вимогам законодавства фактично вчиненого сторонами правочину.
Отже, кінцевою метою позивача в такому спорі є не тільки чи не стільки зазначення про удаваність укладеного правочину, скільки доведення перед судом справжнього волевиявлення сторін, мети вчинення фактичного правочину та невідповідності такого правочину вимогам законодавства.
Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд, на підставі статті 235 ЦК України, має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.
За приписами частини 1 статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Згідно з частиною 2 наведеної норми, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
За статтею 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети.
За статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається з метою отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). З моменту укладення договору оренди землі орендар набуває право володіти та користуватися земельною ділянкою на умовах такого договору та з дотриманням вимог земельного законодавства, в той час як в орендодавця такі права припиняються на погоджений сторонами строк.
Виходячи з умов оскаржуваного правочину відповідач 1 - ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» право володіння та користування належними йому на праві постійного користування земельними ділянками не втрачало (акти приймання-передачі земельних ділянок сторони не складали, межі та місце розташування двох земельних ділянок із шести взагалі не було визначено). Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 - ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» спільно з відповідачем 2 - ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» обробляло такі земельні ділянки, за попередньо узгодженим з іншою стороною алгоритмом дій (лист №198 від 24.02.2021). Участь відповідача 1 в циклі сільськогосподарського виробництва, в ході посівної компанії 2021 року згідно з поставленою сторонами метою, зокрема, підтверджується: договором №195 від 19.04.2021, укладеним між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» і ПП «НАФ» та актом б/н від 24.05.2021 прийняття послуг за цим правочином; договором б/н від 18.06.2021 про надання послуг, укладеним між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» і ТОВ «Мрія» та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 23.06.2021 та №2 від 24.06.2021 за цим правочином, платіжними дорученнями №2306 від 22.06.2021 та №2505 від 30.06.2021, що узгоджується з відомостями внесеними сторонами до акту про фіксацію результатів спільного обробітку землі за оскаржуваним Договором, в якому відповідачі 1 та 2 по досягненню поставленої мети (завершення посівної компанії 2021 року), за підсумками виконаної роботи та понесених ними витрат, визначили умови розподілу між сторонами результатів спільної діяльності (прибутку).
При цьому, заперечення прокурора в частині відсутності ідентифікації земельних ділянок в договорах, укладених між ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» та іншими суб'єктами господарювання, спростовується, зокрема, показаннями свідка - директора ПП «НАФ» Нагорного А.Ф. (додані до матеріалів справи).
Доводи прокурора про недоцільність дій ДП «Новгород-Сіверське господарство» щодо залучення інших суб'єктів господарювання до обробітку спірних земель (за наявності необхідної технічної бази в ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції») та намагання, такими діями в подальшому ввести суд в оману (створення хибних доказів), є його припущенням, що залишені судом поза увагою.
За висновком суду, твердження прокурора про удаваність оскаржуваного правочину, який насправді має за мету приховати інші правовідносини, що склались між відповідачами (договір оренди землі), не знайшли свого підтвердження в ході вирішення цього спору.
Судом установлено, що Договір №43 про обробіток землі від 27.01.2021, що фактично виконаний відповідачами 1 та 2, не містить визначених Законом України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди землі (зокрема, не доведено факт вибуття з володіння та користування відповідача 1 земельних ділянок, обумовлених Договором, в період дії цього правочину), як наслідок, твердження прокурора про те, що оскаржуваний договір є удаваним та приховує інший правочин (договір оренди землі), не відповідає дійсності.
Здійснивши аналіз змісту оспорюваного прокурором Договору, судом установлено, що метою цього правочину є організація спільного обробітку землі в сфері товарного сільськогосподарського виробництва для отримання прибутку в результаті господарських і комерційних заходів, що в тому числі узгоджується із метою створення ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» (п.3.1., п.3.2.17. Статуту Підприємства). Фактичні дії сторін у ході виконання взятих на себе договірних зобов'язань, а саме спільний обробіток земельних ділянок - передпосівні роботи, посів та вирощування зернових, технічних культур та збір врожаю, що мали узгоджений характер, свідчить про наявність між ними правовідносин із спільної діяльності, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
За висновком суду, укладаючи договір №43 від 27.01.2021 про обробіток землі сторони мали необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності, який визначено законом та установчими документами Підприємств; прокурором не доведено наявність правових підстав для визнання вказаного Договору недійсним, тому судом відмовлено в задоволенні цього позову.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частина 1 статті 237 ГПК України).
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270грн покладено на прокурора.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 53, 55, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 239, 241 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Замкова, 9А, м. Новгород - Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 02910114) в особі позивача 1 - Новгород-Сіверської міської ради (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 04061978), в особі позивача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т. Миру, 14, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000; код ЄДРПОУ 39764881) до відповідача 1 - Державного підприємства «Новгород - Сіверське лісове господарство» (вул. Губернська, 15А, м. Новгород - Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 00993538), до відповідача 2 - Приватного підприємства «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції» (вул. Вокзальна, 15, м. Новгород - Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 35289259) про визнання недійсним договору, відмовити в повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складено 06.12.2021
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко