Рішення від 06.12.2021 по справі 925/1308/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Черкаси справа №925/1308/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

фізичної особи-підприємця Шпильового Володимира Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ»

про стягнення 55 469,28 грн,

Фізична особа-підприємець Шпильовий Володимир Володимирович звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» про стягнення вартості робіт з ремонту автомобіля у сумі 47559,6 грн, 2521,31 грн 3 % річних, 5388,37 грн інфляційних втрат та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з актом приймання-передачі №005, рахунком №004 від 10.12.2019 фізична особа-підприємець Шпильовий В.В. передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» як замовник прийняв роботи з ремонту автомобіля на загальну суму 47559,60 грн з ПДВ, зазначивши, що ремонтні роботи виконані якісно і в повному обсязі, претензій щодо їх якості немає. Разом з тим вартість цих робіт досі не оплачена, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.10.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 23.11.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 12.11.2021.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов, клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.10.2021 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу 06.10.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» отримав ухвалу суду про відкриття провадження 14.10.2021, засвідчивши це своїм підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк, відповідач відзив до суду не направив. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.

19.11.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на правову допомогу разом з доказами його направлення відповідачу.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Упродовж жовтня-грудня 2019 року фізична особа-підприємець Шпильовий Володимир Васильович (виконавець) надавав послуги, а саме виконував роботи з ремонту автомобіля за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» (замовник).

Згідно з актом прийняття та здачі робіт №007 на підставі рахунку №007 від 07.10.2019 фізична особа-підприємець Шпильовий Володимир Васильович, як виконавець передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ», як замовник прийняв роботи з ремонту автомобіля (зняття-встановлення двигуна, мийка деталей двигуна, гільзування блоку двигуна поршень, шатун, вкладиші колінвала шатунні) на загальну суму 50520,00 грн з ПДВ. У акті сторони зазначили, що ремонтні роботи виконані якісно і в повному обсязі, згідно з нарядом-наказом, претензій щодо якості виконаних робіт немає.

Згідно з актом прийняття та здачі робіт №009, на підставі рахунку №009 від 15.10.2019 фізична особа-підприємець Шпильовий Володимир Васильович, як виконавець передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ», як замовник прийняв роботи з ремонту автомобіля (ремонт ГБЦ - 2 шт., ремонт двигуна, шліфування плоскості ГБЦ - 2 шт., комп'ютерна діагностика, колінвал, вкладиші колінвала корінні, кільця упорні колнівала, прокладки двигуна, к-т ГРМ) на загальну суму 89421,60 грн з ПДВ. У акті сторони зазначили, що ремонтні роботи виконані якісно і в повному обсязі, згідно наряд-наказу, претензій щодо якості виконаних робіт немає.

Згідно з актом прийняття та здачі робіт №005, на підставі рахунку №004 від 10.12.2019 фізична особа-підприємець Шпильовий Володимир Васильович, як виконавець передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ», як замовник прийняв роботи з ремонту автомобіля (чистка паливних форсунок, чистка дросельної заслонки, транспортні послуги, слюсарні роботи, прокладка прийомної труби, прокладка верхня впускного колектора, помпа водяна, термостат, рідина охолоджуюча (антифриз), свічка запалювання, мастило двигуна 5W30, фільтр масляний, фільтр повітряний, фільтр паливний, болт ГБЦ, болт шатуна, насос масляний, цепок масляного насоса, направляюча паска масляного насоса, натягувач цепка масляного насоса, зірочка цепка масляного насоса, кільця поршневі, втілка направляюча клапана, клапан впускний, клапан випускний, засіб миючий, герметик, очисник дросельної заслонки 450 г, засіб для чистки паливних форсунок 600 г) на загальну суму 47559,60 грн з ПДВ. У акті сторони зазначили, що ремонтні роботи виконані якісно і в повному обсязі, згідно наряд-наказу, претензій щодо якості виконаних робіт немає.

Рахунки та акти прийняття та здачі робіт підписані уповноваженими представника сторін та скріплені відповідними печатками. У актах прийняття та здачі робіт сторони також погодили, що вони є підставою для взаємних розрахунків замовника та виконавця.

Відповідачем проведено часткову оплату за виконані ремонтні роботи:

За актами №007 та №009, проведено оплату 08.10.2019 у сумі 30000,00 грн, 21.10.2019 у сумі 90000,00 грн та 11.11.2019 у сумі 19941,60 грн, що підтверджується банківською випискою фізичної особи-підприємця Шпильового Володимира Васильовича.

Вартість ремонтних робіт, що прийняті відповідачем без претензій щодо якості їх виконання, згідно з актом прийняття та здачі робіт №005 від 10.12.2019 не оплачена, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 47559,60 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості ремонтних робіт за актом прийняття та здачі робіт №005, 13.07.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язань з оплати ремонту транспортного засобу, у якій вимагав від відповідача у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги сплатити на користь позивача вартість виконаних робіт з ремонту транспортного засобу.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, виконанні роботи з ремонту транспортного засобу оплачені не були, що і стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення заборгованості у розмірі 47559,60 грн, яку позивач просить стягнути у примусовому порядку разом з нарахованими на цю заборгованість 3% річних у сумі 2521,31 грн та інфляційних витрат у сумі 5388,37 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконану роботу, а саме ремонту транспортного засобу.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є підрядними відносинами на проведення ремонтних робіт, які підпадають під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом позивач прийняв до виконання замовлення відповідача з ремонту автомобілів відповідача. Позивач виконав вказану роботу, а відповідач прийняв її виконання, що свідчить, що сторони узгодили, які саме роботи позивач зобов'язався виконати на замовлення відповідача.

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 2 статті 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що у акті №005 прийняття та здачі робіт згідно з рахунком №004 від 10.12.2019 сторони погодили, що підписаний цей акт є підставою для взаємних розрахунків замовника та виконавця.

Отже, у силу вимог частини 1 статті 854 частини 2 статті 538 Цивільного кодексу України та умов підписаного між сторонами акту приймання-передачі №005 від 10.12.2019, строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати виконаних робіт настав після їх виконання та підписання сторонами вищевказаного акту, тобто 10.12.2019. Судом встановлено, що відповідач у визначений сторонами строк, виконанні позивачем ремонті роботи не оплатив. Зазначене відповідачем не заперечене, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості за актом прийняття та здачі робіт №005 з відповідача є обґрунтованою та доведеною.

Згідно з частиною 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 2521,30 грн річних за період прострочення з 11.12.2019 до 16.09.2021 та 5388,37 грн інфляційних витрат, які також просить стягнути з останнього.

Судом перевірений розрахунок позивача за допомогою калькулятору програми Ліга-Закон та з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що позивача не перевищують розміру можливого нарахування, відтак суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних у заявлених позивачем розмірах.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Шпильового Володимира Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» підлягають до задоволення у повному обсязі.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

На підтвердження наданих адвокатом послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги №15/04/2021 від 15.04.2021, який укладений між фізичною особою-підприємцем та адвокатом Лучинович І.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000649 від 14.11.2017, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №15/04/2021 від 15.04.2021, рахунок-фактуру №1 від 15.04.2021, меморіальний ордер №87763647 від 11.05.2021 про сплату грошових коштів у розмірі 1500,00 грн за надання правової допомоги за договором від 15.04.2021 за рахунком-фактурою №1, рахунок-фактуру №2 від 16.09.2021, меморіальний ордер №@2ЗД543031 від 12.10.2021 про сплату грошових коштів у розмірі 3500,00 грн за надання правової допомоги за договором від 15.04.2021 за рахунком-фактурою №2, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.11.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Лучинович І.В. у справі №925/1308/21 на виконання умов договору про надання правової допомоги № 15/04/2021 від 15.04.2021 у редакції додаткової угоди №1.

Про оплату позивачем правничих послуг свідчать меморіальний ордер №87763647 від 11.05.2021 про сплату грошових коштів у розмірі 1500,00 грн та меморіальний ордер №@2ЗД543031 від 12.10.2021 про сплату грошових коштів у розмірі 3500,00 грн.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Оскільки відповідачем не заявлено про не співмірність витрат на надання правничої допомоги, у суду відсутні підстави для зменшення заявленої до стягнення суми судових витрат.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позов позивача повністю, з відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування 5000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» на користь фізичної особи-підприємця Шпильового Володимира Володимировича заборгованість за виконану роботу у розмірі 47559,60 грн, 3% річних у розмірі 2521,31 грн, інфляційні витрати у розмірі 5388,37 грн, 2270,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко

Попередній документ
101634076
Наступний документ
101634078
Інформація про рішення:
№ рішення: 101634077
№ справи: 925/1308/21
Дата рішення: 06.12.2021
Дата публікації: 07.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (27.09.2021)
Дата надходження: 27.09.2021
Предмет позову: стягнення
Розклад засідань:
23.11.2021 00:00 Господарський суд Черкаської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КУЧЕРЕНКО О І
відповідач (боржник):
ТОВ "ТД Трансзерноекспорт"
позивач (заявник):
ФОП Шпильовий Володимир Володимирович
представник позивача:
Лучинович Інна Віталіївна