18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/925/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від прокуратури: Куліш А.А. - за посвідченням;
від позивача: Постригань С.Г.- за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ”, м. Черкаси
про стягнення 1499184 грн 33 коп, заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі шляхом припинення права оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку,
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 60, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради Черкаської області (вул. Б. Хмельницького,19, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 04061560) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41775908) в якому просить: -
стягнути з товариства з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908) на користь міського бюджету м. Чигирин (н/р UА 468999980334189812000023705, отримувач - ГУК у Черкаській області/тг м. Чигирин/18010600, банк отримувача - казначейство України (ЕАП)) заборгованість за договором оренди землі від 14.12.2018 щодо земельної ділянки площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 в розмірі 1 499 184 грн. 33 коп., з яких 538 824 грн. 34 коп. - складає борг з орендної плати, 321 584 грн 80 коп. - штраф за 2020 рік, 535 974 грн 66 коп. - штраф за 2021 рік, 17 819 грн. 32 коп. - пеня, 63 458 грн. 21 коп. - інфляційні втрати та 21523 грн. - 3 відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання;
- розірвати договір оренди землі від 14.12.2018 на земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за рахунок земель державної власності, укладений між Чигиринською районною державною адміністрацією та товариством з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908) шляхом припинення права оренди за номером запису 29488847;
- зобов'язати товариство з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908) повернути на користь Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ 04061560) земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення);
- стягнути з товариства з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UА138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судові витрати у розмірі 27 030,09 грн.
Позов розглядається з урахуванням заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури про збільшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач за період з 01.03.2020 - 30.06.2021 допустив невиконання зобов'язань згідно умов Договору, що проявилось в систематичній несплаті коштів за користування земельною ділянкою площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768, внаслідок чого перед бюджетом Чигиринської міської ради у суб'єкта господарювання виник борг у розмірі 1499184, 33 грн. Факт систематичного порушення істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору та повернення земельної ділянки у власність держави.
З метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 15 год. 00 хв. 29 вересня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2021 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 09 год. 30 хв. 20 жовтня 2021 року, для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення наступного судового засідання, розміщено інформацію про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.
Ухвалою від 20.10.2021 Господарський суд Черкаської області відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрив та призначив справу до судового розгляду по суті на 16 листопада 2020 року.
Відповідач чи його представник у судове засідання не з'явились.
Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням ухвалу від 20.07.2021 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 10 год. 00 хв. 16 вересня 2021 року, ухвалу від 16.09.2021 про відкладення підготовчого засідання на 15 год. 00 хв. 29 вересня 2021 року проте, вказані поштові відправлення не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». 07 жовтня 2020 року для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення судових засідань відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України Господарським судом Черкаської області було розміщено інформацію про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.
Відповідно до п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи судом, тому відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних пав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав та мотивів зазначених у позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просили позов задовольнити.
У судовому засіданні 11.11.2021 суд оголосив про вихід у нарадчу кімнату орієнтовно до 09 год 00 хв 12.11.2021 для ухвалення судового рішення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 листопада 2021 року підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Заслухавши доводи прокурора та представника позивача з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено такі обставини.
20.09.2018 розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації № 703 ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» надано в оренду земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 строком на 25 років. Відповідно до пункту 3 вказаного розпорядження Чигиринській районній державній адміністрації необхідно укласти договір оренди на зазначену земельну ділянку в установленому законодавством порядку.
14.12.2018 між Чигиринською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та Іншого призначення) за рахунок земель державної власності, що знаходяться в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту (далі по тексту - Договір).
Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Відповідно до пункту 9 Договору ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» вносить орендну плату у грошовій формі та в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 535 974,66 грн. на рік.
Згідно з абзацом 2 пункту 9 Договору на період з дати підписання договору (14.12.2018) до моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію, але не більше ніж 2 роки, орендна плата становила 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 321 584,80 грн. на рік.
Орендна плата вноситься орендарем (ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ») кожного місяця не пізніше 30 числа місяця, що настає за останнім календарним днем податкового звітного місяця згідно статті 287.3 ПК України, починаючи з дня підписання цього договору (пункт 11 Договору).
Згідно з пунктом 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати (пункт 28 договору), а орендар у свою чергу зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (пункт 29 договору).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, заборгованості по орендній платі більш ніж за три місяці, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 36 договору).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 17.12.2018 за номером запису 29488847 зареєстровано Договір.
17.12.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Чигиринською районною державною адміністрацією за № 29488781 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768.
Прокурор в позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог зазначив, що з березня 2020 року по червень 2021 року, орендар кошти за користування земельною ділянкою не сплачував. Згідно з розрахунком заборгованості з орендної плати здійснений Чигиринською міською радою (а.с. 116), заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” перед Чигиринською міською радою Черкаської області згідно з договором оренди землі, за вказаний період становить 538824,34 грн.
Порушення відповідачем істотних умов договору стало причиною звернення прокурора до суду з вимогою стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути об'єкт оренди власнику.
Предметом судового розгляду у справі є стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі у зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, повернення земельної ділянки.
Відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є відносинами з оренди землі, які урегульовані нормами Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України “Про оренду землі”, положеннями Земельного кодексу України, Податкового кодексу України.
За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, які визначені статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної власності за рішеннями органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Поняття договору оренди землі встановлено у статі 13 Закону, згідно з якою договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону).
Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідності до п. 6.1., 10.1.1, 265.1.3. та 14.1.147 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
До місцевих податків відноситься плата за землю (у складі податку на майно), як обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 10.2., 10.5 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно з ст. 33, 60, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, питання справляння плати за землю. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.
Отже, кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки, а не до бюджету районної державної адміністрації чи облдержадміністрації, хоча вони і можуть виступити орендодавцем по договору.
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Частина 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» забезпечує орендареві захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
У частині 2 статті 25 Закону України “Про оренду землі” передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Правовідносини з користування цієї земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди землі від 14.12.2018, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов'язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати, а також підстави та наслідки припинення договору оренди.
Відповідно до умов договору оренди землі від 14.12.2018 відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 30 числа місяця, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Водночас, судом з'ясовано та прокурором доведено належними доказами, що відповідач порушує свої зобов'язання щодо оплати за користування земельною ділянкою. Відповідач з 01.03.2020 по 30.06.2021 не сплатив на користь орендодавця орендної плати за користування земельною ділянкою і згідно з наданою суду інформацією його заборгованість становить 538 824,34 грн. Наведені обставини свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору.
Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з відповідача заборгованості з орендній платі в сумі 538 824,34 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди землі від 14.12.2018.
Також прокурор в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції у розмірі річної орендної плати відповідно до пункту 13 Договору за 2020 рік у сумі 321 584 грн 80 коп., за 2021 рік у сумі 535 974 грн 66 коп.
Згідно з пунктом 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що розрахунок штрафних санкцій прокурором здійснюється на суму 270 837,01 грн, що складає заборгованість по орендній платі за 2020 рік за період з 01.03.2020 - 31.12.2020 та на суму 267 987,33 грн, що складає заборгованість по орендній платі за 2021 рік за період з 01.01.2021-30.06.2021.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами частини 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимогами частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За неналежне виконання ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» взятих на себе по Договору зобов'язань прокурором нарахована пеня за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на суму 267987 грн 33 коп заборгованості з орендної плати у розмірі 17819 грн 32 коп.
Разом з тим, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми.
Прокурором також нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості з орендної плати (538 824 грн 34 коп.) за період з 01.03.2020 - 30.06.2021, які склали 63 458 грн 21 коп.
Частиною 4 статті 232 ГК України визначено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Розмір додаткового грошового зобов'язання, з урахуванням визначених законом 3% річних від суми наявного боргу (538 824 грн 34 коп.) нараховано прокурором за період з 01.03.2020 - 30.06.2021, які склали 21523 грн 00 коп.
Заперечень проти необґрунтованості розрахунків позовних вимог відповідач у справу не подав.
На підставі викладеного суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору.
Перевіривши розрахунки річних, пені та інфляційних, суд дійшов висновку, що їх розмір визначено вірно у відповідності до умов договору та чинного законодавства, а тому підлягають до стягнення з відповідача - 321 584 грн 80 коп. - штраф за 2020 рік, 535 974 грн 66 коп. - штраф за 2021 рік, 17 819 грн. 32 коп. - пеня, 63 458 грн. 21 коп. - інфляційні втрати та 21523 грн. - 3 відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також прокурором відповідно до ст. 651 ЦК України заявлено про розірвання договору оренди землі від 14.12.2018 на земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, укладений між Чигиринською районною державною адміністрацією та товариством з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908) шляхом припинення права оренди за номером запису 29488847 та відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України зобов'язання відповідача повернути на користь Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ 04061560) спірну земельну ділянку.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди землі від 14.12.2018 сторони домовились, що дія договору припиняється у разі систематичної (більше трьох місяців поспіль) несплати орендної плати шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Великою Палатою Верховного Суду встановлено правовий висновок у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Відповідна правова позиція висловлена також Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зазначено, що: «у п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18.
Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов правового висновку у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України: (5) недійсності договору (нікчемності) договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки, може бути підставою для розірвання такого договору.
Вищевикладене відповідає правовим позиціям Касаційного цивільного суду Верховного Суду, висловленим у постановах від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 318/433/18, у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, у постанові від 31.01.2019 у справі № 527/570/17-ц, у постанові від 14.11.2018 у справі № 484/301/18, у постанові 27.01.2020 у справі №469/908/15-ц.
Під час розгляду даної справи вищенаведені висновки Верховного Суду місцевим господарським судом було враховано.
Отже, судом встановлено, що відповідачем у порушення умов договору з березня 2020 року по червень 2021 року не сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою. Відтак, суд вважає, що має місце істотне порушення договору оренди землі від 14.12.2018 другою стороною, а тому прокурор в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради Черкаської області обґрунтовано просить суд захистити порушене право останньої та інтереси держави. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що факт порушення зобов'язання з боку відповідача є доведеним, а тому вважає, що вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 14.12.2018 підлягає до задоволення.
Щодо повернення земельної ділянки площею 21,8632 га кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 Чигиринській міській раді, суд зазначає таке.
27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі - Закон України 1423-1Х).
Підпунктом 58 пункту 4 Закону України 1423-ІХ, внесені зміни до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, зокрема, доповнено пунктом 24, який передбачає, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в
межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та
міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Також, підпунктом 20 пункту 4 Закон України 1423-ІХ внесені зміни до статті 83 Земельного кодексу України, зокрема, частину другу цієї статті доповнено пунктом в) відповідно до якого, у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 42892073 на вказану земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності.
Отже з урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 необхідно повернути власнику - Чигиринській міській раді.
Відповідно до статті 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 площею 21,8632 га може бути перешкодою у реалізації речових прав на вказану земельну ділянку державою в особі Черкаської обласної державної адміністрації.
Відповідно до абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 вказаного вище Закону, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Вказаній нормі кореспондує пункт 9 частини 1 статті 27 цього ж Закону за яким, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 за ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» здійснена на підставі договору оренди землі від 14.12.2018, який підлягає розірванню, то відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV, судове рішення про розірвання договору оренди землі - буде підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій.
При цьому, як вище зазначалось, ухвалення судом рішення, зокрема, про розірвання договору оренди землі на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19 вказав, що у розумінні п.п. 1, 2, 3 ч. З ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ (у редакції, чинній із 16.01.2020), наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Підлягають виконанню виключно такі судові рішення (п.п. 29, 32 постанови).
Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до положень якої, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Аналогічні положення містяться також у договорі оренди землі від 14.12.2018, який укладений між сторонами. Отже, після розірвання договору оренди землі від 14.12.2018 орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку її власнику, тобто Чигиринській міській раді Черкаської області, тому вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського процесуального кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У статтях 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписом статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, які прокурор прагне захистити обраним способом захисту, суд зазначає наступне.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною 3 статті 25 Закону України “Про прокуратуру”.
Поняття “інтереси держави” з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі №1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до пункту 5.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Зважаючи на вищезазначене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор в позовній заяві пояснив, що Чигиринською міською радою, як власником земельної ділянки упродовж тривалого часу, жодних заходів щодо стягнення орендної плати та розірвання Договору не вжито, несплата коштів за користування предметом оренди заподіює шкоду бюджету Чигиринської міської ради, оскільки орендна плата за користування землею стягується безпосередньо до місцевого бюджету в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, для плати за землю.
Згідно листа Чигиринської міської ради від 05.04.2021 № 296-02-33/2 встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ» допущено порушення вимог земельного законодавства, оскільки орендна плата за земельну ділянку з 01.03.2020 по 30.06.2021 не надходила, проте заходи представницького характеру вживатися не будуть у зв'язку з відсутністю в бюджеті міської територіальної громади коштів, передбачених для сплати судового збору, міська рада не має можливості звернутися до суду за захистом порушених інтересів, що дає підстави окружній прокуратурі захищати інтереси територіальної громади.
Отже, Черкаською окружною прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачем своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 27030 грн 09 коп.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41775908) на користь міського бюджету м. Чигирин (н/р UА 468999980334189812000023705, отримувач - ГУК у Черкаській області/тг м. Чигирин/18010600, банк отримувача - казначейство України (ЕАП)) - 538 824 грн. 34 коп. - борг з орендної плати, 321 584 грн 80 коп. - штраф за 2020 рік, 535974 грн 66 коп. - штраф за 2021 рік, 17 819 грн. 32 коп. - пеня, 63 458 грн. 21 коп. - інфляційні втрати та 21523 грн 00 коп. - 3 % річних.
Розірвати договір оренди землі від 14.12.2018 на земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за рахунок земель державної власності, укладений між Чигиринською районною державною адміністрацією та товариством з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (код ЄДРПОУ 41775908), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.12.2018 (номер запису про інше речове право 29488847).
Зобов'язати товариство з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41775908) повернути на користь Чигиринської міської ради (вул. Б. Хмельницького, 19, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 04061560) земельну ділянку площею 21,8632 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1768 (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка передана у користування на підставі договору оренди землі від 14.12.2018.
Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю “ЕНЕРГІЯ ЧЕРКАЩИНИ” (вул. М. Залізняка, 138/8, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 41775908) на користь Черкаської обласної прокуратури (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119, р/р: UА138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судові витрати у розмірі 27 030 грн 09 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 06 грудня 2021 року
Суддя О. В. Чевгуз