18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 листопада 2021 року Черкаси справа №925/1232/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:
від позивача Чумас Г.Г., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),
від відповідача Сторчоус О.В., адвокат, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання учасників справи у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дядя САША» про стягнення 3 027 921,40 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЯДЯ САША» про стягнення заборгованості за договором поставки запчастин №01/19/3Ч-ДС від 08.01.2019 у розмірі 3 027 921,40 грн з яких: 2 911 945,74 грн сума основного боргу, 17 989,25 грн три відсотки річних, 3538,20 грн інфляційні втрати, 94 448,21 грн сума пені та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 45 418,82 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.09.2021 позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
08.10.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві обставини, виходячи з наступного. Усі надані позивач видаткові накладні складені у паперовій формі та виконані друкованим способом, підписані посадовими особами сторін, проте вони скріплені печаткою позивача, відтиск печатки відповідача відсутній, що суперечить пункту 9.2 укладеного між сторонами договору. З березня 2021 року сторони здійснюють обмін документами через систему електронного документообігу «M.E.DOC». При подачі позову, позивач приховав від суду та відповідно не надав відомостей, що кожна партія запчастин на загальну суму 2 306 955,52 грн, яка була ним дійсно поставлена відповідачу та оплачена останнім, супроводжувалась та підтверджена видатковою накладною у електронному вигляді з використанням системи електронного документообігу «M.E.DOC», що підписана електронними підписами сторін та податковими накладними, що зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Інша частина товару на суму 2 911 945,74 грн до відповідача не надходила, видаткові накладні без печатки відповідача, останній отримав лише разом із позовною заявою. Будь-які відомості щодо даного поставленого товару у системі «M.E.DOC» відсутні, як і товарно-транспортні або залізничні накладні. На наданих позивачем копіях експрес-накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» зазначена оголошена вартість відправленого товару дорівнює 542 732,54 грн, проте у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 3 027 921,40 грн. У всіх видаткових накладних, на які посилається позивач, уповноваженою особою відповідача вказаний ОСОБА_1 , проте 07.04.2021 він був переведений на посади «менеджер з постачання», а посада «завідувач складом» була виведена з штатного розпису товариства., 22.07.2021 ОСОБА_1 був звільнений з товариства за власним бажанням. Отже, довіреність №9 від 25.01.2021, яка була видана Зубаха Є.С. як завідувачу складу, втратила чинність, у зв'язку з переведенням останнього на іншу посаду, а тому у нього не було жодного права ставити власний підпис на документах, які підтверджують факт отримання товару. Факт зазначення на видаткових накладних, датованих після 12.04.2021 неіснуючої посади «завідувач складу» та відсутність на них печатки відповідача свідчить про те, що ні товар, ні супровідні документі до відповідача не надходили. Умовами договору сторони погодили ліміт заборгованості за поставлений товар у розмірі 300 000,00 грн, при цьому було обумовлена неможливість подальшої поставки товару, якщо сума заборгованості перевищує встановлений ліміт. З поданих позивачем доказів вбачається, що станом на 07.06.2021 заборгованість перевищувала 300 000,00 грн, проте будь-яких вимог щодо її погашення на адресу відповідача не надходило. 30.07.2021 на електронну адресу відповідача від позивача надійшов акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.04.2021 по 30.07.2021, згідно з яким заборгованість відповідача за поставлений товар складає 3 882 082,54 грн, розмір якої не співпадає з розміром заборгованості зазначеному у позовній заяві. Крім того, жодна з податкових накладних не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач крім видаткових накладних, жодних доказів щодо поставки відповідачу товару суду не надав. У наданих позивачем видаткових накладних існують розбіжності між їх номерами та датами, що у свою чергу не може свідчити про реальність господарської операції. На думку відповідача, позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому позовні вимоги у тому числі щодо стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат, як похідних вимог від основної, задоволенню не підлягають.
Відзив прийнятий судом до розгляду.
18.10.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що пункт 9.2 договору не містить прямо передбаченої вимоги щодо скріплення видаткових накладних печатками сторін, а передбачає лише, що вони мають бути скріплені сторонами належним чином. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документів не створює юридичних наслідків. Усі видаткові накладні, що складені сторонами у паперовій формі, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», тому є належними доказами, які підтверджують факт постачання товару відповідачу. Відсутність обміну між сторонами видатковими накладними у системі електронного документообігу «M.E.DOC» жодним чином не впливає на належність та допустимість видаткових накладних, складених у паперовому вигляді, як доказів на підтвердження факту поставки позивачем товару на користь відповідача. Щодо оголошеної вартості товару на експрес-накладних, то позивач зазначив, що вона має значення лише для визначення розміру компенсації перевізником вартості товару у разі його втрати чи пошкодження під час транспортування та жодним чином не впливає на вартість товару, зазначену у видаткових накладних. Відповідач у відзиві не заперечує факту того, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача та підписував усі видаткові накладні зі сторони відповідача. Будь-яких повідомлень щодо переведення ОСОБА_1 на іншу посаду на адресу позивач не надходило. Після переведення ОСОБА_1 на іншу посаду, відповідач продовжував оплачувати поставлений товар, що свідчить про схвалення зі сторони відповідача дій ОСОБА_1 по замовленню та отриманню товару від позивача. Крім того, відповідно до посадової інструкції «менеджера з постачання» ОСОБА_1 був особою, уповноваженою замовляти та приймати поставлений товар від імені відповідача. Колишні працівники відповідача у своїх нотаріально посвідчених заявах підтвердили не тільки отримання запчастин від позивача, але і їх прийняття на склад відповідача та подальше використання у господарській діяльності, яку веде відповідач. Сума боргу, що зазначена у акті звірки взаєморозрахунків, який було направлено 30.07.2021 на адресу відповідача, включає заборгованість за договором поставки запчастин та вартість наданих ремонтних послуг, що не є предметом розгляду у цій справі, цей акт є бухгалтерським документом для співставлення даних бухгалтерського обліку сторін, а факт поставки товару підтверджується виключно видатковими накладними. Щодо реєстрації податкових накладних, то позивач зазначив, що саме у зв'язку із наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем, останній не має можливості зареєструвати податкові накладні, оскільки не має на це грошових коштів, а ставка ПДВ складає 20%, що становить майже 1 мільйон гривень. Факт того, що деяким видатковим накладним присвоєний менший порядковий номер пояснюється тим, що первинним документом, на якому побудований документообіг позивача по цим операціям є рахунок на оплату. По одному рахунку могло бути декілька різних видаткових накладних із різними датами, оскільки деякі запчастини, зазначені у рахунку, позивач міг поставити раніше, а на пошук, замовлення та доставку деяких інших запчастин позивачу потребувалось більше часу. Враховуючи викладене, позивач вважає, що заперечення відповідача проти позову або спростовуються наявними доказами або не мають юридичного значення для вирішення судом даної справи.
Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду.
19.11.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач доводи позивача викладені у відповіді на відзив вважає безпідставними та необґрунтованими. Спірні видаткові накладні, на які посилається позивач, відповідачем підписані не були, відповідно і товар за ним не отримано. На думку відповідача, заяви свідків слід оцінювати критично, оскільки на момент їх складання вони вже не перебували у трудових відносинах з відповідачем, їх покази не узгоджуються з фактичними обставинами справи та містять неправдиву інформацію. Поставка товару серед іншого повинна бути підтверджена податковими накладними, зареєстрованими у передбачений законом термін, однак позивач цього не виконав, водночас, за оплаченими поставками, позивач своєчасно виставляв податкові накладні у встановлений законом спосіб. Крім того, відповідач зазначив, що під час проведення інвентаризації на складі відповідача, встановлено, що наведений у спірних видаткових накладних товар фактично до відповідача не поступав, по складу не оприбутковувався. За даними бухгалтерського та товарного обліку відповідача, позивач поставив відповідачу запасних частин на загальну суму 2 306 955,52 грн, яка повністю сплачена відповідачем, що підтверджується доданими до відзиву документами, належних доказів поставки іншого товару, позивачем суду не надано, а тому у позові слід відмовити у повному обсязі.
Разом із запереченнями на відповідь на відзив, відповідачем подано суду клопотання про виклик свідків, у якому відповідач зазначив, що викладені свідками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є колишніми працівниками відповідача, у своїх заявах обставини суперечать іншим доказам наявних у матеріалах справи та викликають сумнів щодо їх достовірності та повноти. На думку відповідача є необхідність у виклику даних свідків до суду для з'ясування наступних питань: чи були складені заборні відомості, дефектні акти? Якщо так, то чому вони не були надані керівництву або до бухгалтерії? Яким чином стало можливим оприбуткування ОСОБА_1 нібито отриманих запчастин на склад відповідача за відсутності видаткових накладних? Коли саме спірні видаткові накладні були отримані від постачальника для підпису та чому не були передані керівництву або бухгалтерії покупця відразу після підписання?
Суд, дослідивши клопотання відповідача про виклик свідків, вважає за необхідне зазначити, що питання пов'язані з наданням доказів урегульовані Главою 5 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами частин 1 2 статті 66 Господарського процесуального кодексу України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Згідно з вимогами статті 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Враховуючи вищевикладене, та те, що матеріали справи містять посвідчені нотаріально заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , у яких викладені обставини, які суперечать доводам відповідача щодо ненадходження до відповідача видаткових накладних, відсутності між сторонами домовленостей щодо проведення ремонту техніки та тверджень відповідача стосовно того, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вказані у заяви періоди перебували у відрядженні та не могли контролювати ремонт техніки на базі у с.Пшеничники Канівського району Черкаської області, суд вважає, що заява про виклик свідків підлягає до задоволення та зобов'язує позивача, який подав заяви свідків, забезпечити їх явку до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, 19.11.2021 відповідачем подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що наявні у сторін документи, на які вони посилаються при обґрунтуванні своїх вимог та заперечень щодо поставленого товару та наявної заборгованості, мають певні розбіжності щодо кількості поставленого товару та відповідно заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар. На думку відповідача, у зв'язку з існуванням великої розбіжності щодо заборгованості у позиціях сторін у справі, та враховуючи, що для з'ясувань обставин здійснення спірних поставок товару необхідні спеціальні знання, у даній справі необхідно провести судово-економічну експертизу.
На вирішення експертизи відповідач просить суд поставити наступні питання: чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» розмір заборгованості за поставлені відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Дядя САША» товарно-матеріальні цінності за договором поставки запчастин « 01/19/ЗЧ-ДС від 08.01.2019 за період часу з 01.03.2021 по 31.07.2021? Якщо так, то у якому саме розмірі та якими документами підтверджується?
Проведення експертизи відповідач просить доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність, провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, суд зазначає, що предметом спору у цій господарській справі є стягнення заборгованості та нарахованих санкцій за несвоєчасну оплату поставленого товару згідно з умовами договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до частин 4 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі відсутня потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення судово-економічної експертизи.
При цьому слід зауважити, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на наведені обставини та предмет спору, суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи є необґрунтованим, відтак не підлягає до задоволення.
Крім того, враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки товару, а позивач у своїх позовних вимогах та відповідач у своїх запереченнях, посилаються на різну кількість поставленого та оплаченого товару за видатковими накладними (які ними визнаються), то суд вважає за необхідне зобов'язати позивача та відповідача подати до суду обґрунтовані розрахунки поставленого та оплаченого товару за спірний період (які ними визнаються).
Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання додаткових доказів, які долучені до заперечення на відповідь на відзив, суд вважає, що його необхідно розглянути у наступному судовому засідання, після подання сторонами обґрунтованих розрахунків поставленого та оплаченого товару за спірний період.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, з метою реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Керуючись статтями 119, 165, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дядя САША» про виклик свідків. Зобов'язати позивача забезпечити явку свідків до суду або їх участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
2. Відмовити у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Дядя САША» про призначення експертизи.
3.Клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів, які долучені до заперечення відповідачем, розглянути у наступному судовому засіданні.
4. Зобов'язати позивача та відповідача подати до суду обґрунтовані розрахунки поставленого та оплаченого товару за спірний період.
5.Задовольнити клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у справі. Відкласти підготовче засідання до 14 год 30 хв 15 грудня 2021 року судове засідання провести у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: бульвар Шевченка, будинок 307, зал судових засідань №314, м. Черкаси, Черкаська область, 18005.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення.
Повна ухвала підписана 06.12.2021.
Суддя О.І.Кучеренко