29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" грудня 2021 р. Справа № 924/782/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арта- Хімгруп» Хмельницька обл., м. Ізяслав,
до Фермерського господарства «Кондратюк О.В.» Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Нове Село,
про стягнення 645222,63 грн.
Представники сторін: не з'явились.
Відповідно до ст.240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання. До господарського суду області 27.07.2021р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арта- Хімгруп» Хмельницька обл., м. Ізяслав, до Фермерського господарства «Кондратюк О.В.» Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Нове Село, про стягнення 645222,63 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 924/78221 та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
У засіданні 03.09.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 12:30 год. 04.10.2021р.
Згідно довідки від 04.10.2021р. судове засідання по справі не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 30.09.2021 по 06.10.2021р. перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою суду від 11.10.2021р. підготовче судове засідання призначено на 15:00 год. 10.11.2021 р.
10.11.2021р постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання по справі та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.12.2021року.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 645222,63 грн. основного боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арта-Хімгруп» (Постачальником за Договором, - Позивач) та Фермерським господарством «Кондратюк О.В.» (Покупець - Відповідач) укладено договір поставки №84 за умовами п.1.1 якого Позивач зобов'язувався поставити і передати у власність, а Відповідач прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива.
Стверджує, що ТОВ «Арта-Хімгруп» виконало свої зобов'язання перед ФГ «Кондратюк О.В.» з поставки замовлених партій товару, а саме : мінеральне добриво ЯраМіла NPK 9-12-25 у кількості 5,4 т, мінеральне добриво ЯраМіла NPK 8-24-24 у загальній кількості 50,4 т, добриво мінеральне гранульоване нітрат амонію ЯраБела Сульфан 24+6 у загальний кількості 30,6 т, мінеральне добриво ЯраМіла NPK 12-24-12 у кількості 11,4 т, мінеральне добриво ЯраВіта Брасітрел ПРО (рідке) у кількості 450 л, мінеральне добриво ЯраВіта Універсал Біо (рідке) у кількості 240 л, рідке мінеральне добриво ЯраВіта Бортрак 150 у кількості 80 л та мінеральне добриво ЯраЛіва Нітрабор (нітрат кальцію) у кількості 7,7 т на загальну суму 1 915 222,63 грн., що підтверджується видатковими накладними та товаросупровідними документами. Відповідач не здійснив оплати за отриманий товар в сумі 645 222, 63 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується судовими повістками про повідомлення позивача та відповідача , наявними в матеріалах справи. Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/782/21 відсутні.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
27 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арта-Хімгруп» (Постачальником) та Фермерським господарством «Кондратюк О.В.» (Покупець) укладено договір поставки №84 за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива, (іменовану надалі - Товар). Кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної окремої партії Товару, що постачається за даним Договором, визначається у специфікаціях, що є додатками до Договору і з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками становлять його невід'ємну частину (надалі - Додатки). Якість Товару, що поставляється за цим Договором, відповідає діючим нормам, стандартам та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником), іншою технічною документацією, або у передбачених законодавством випадках сертифікатами відповідності, оригінали або засвідчені печаткою Постачальника копії яких направляються Покупцеві при кожній поставці Товару. Упаковка Товару повинна відповідати вимогам чинного законодавства та носити оригінальний характер заводу виробника, в тому числі повинна забезпечувати повну, цілісність Товару при транспортуванні усіма видами транспорту, включаючи усі види навантажувально-розвантажувальних робіт, в тому числі перепакування (розділ 1 договору).
Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури Постачальника в терміни і на умовах згідно Специфікацій/Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Ціна однієї метричної тони та/або літри мінеральних добрив (включаючи упаковку)вказана в Специфікаціях/Додатках до даного Договору. Загальна сума договору визначається сукупною вартістю всіх поставлених партій Товару відповідно до підписаних сторонами Специфікацій, що являються невід'ємними частинами даного Договору. Розмір загальної суми Договору підлягає кінцевому уточненню виходячи з фактично поставленому Покупцю кількості Товару протягом дії цього Договору, вартість якого відображається в накладних та Специфікаціях/Додатках до даного Договору, що складаються Сторонами. Вартість Товару, що поставляється за цим Договором, включає імпортну складову. Керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Вартість та обрахунок кожної окремої партії Товару зазначається у Специфікаціях/Додатках доданого Договору (розділ 2 договору).
Поставка Товару за Договором здійснюється у строки, зазначені сторонами у Специфікації/Додатках до даного Договору, залізничним транспортом виключно за письмовою заявкою Покупця на умовах, вказаних у Специфікації/Додатках до даного Договору (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 у редакції 2011 року). Покупець зобов'язаний надати Постачальнику довіреність та письмову заявку на відвантаження не пізніше ніж за 2 (два) дні до терміну відвантаження Товару, вказаного в Додатках до Договору. Датою відвантаження Товару вважається дата, що вказана в видатковій накладній; якщо інше не зазначено в Специфікації/Додатках до даного Договору (розділ 3 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками, і діє до 31 грудня 2019 року. Договір автоматично подовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону письмово про його розірвання. Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Сторонами погоджено такі специфікації: Специфікація №1 від 27 березня 2019 року на суму 493 167,47 грн.; Специфікація №2 від 10 квітня 2019 року на суму 222 613,55 грн:; Специфікація №3 від 24 квітня 2019 року на суму 821710,11 грн.; Специфікація №4 від 21 травня 2019 року на суму 53951,40 грн.; Специфікація №5 від 28 травня 2019 року на суму 183861,00 грн.; Специфікація № 6 від 11 червня 2019 року на суму 23824,32 грн.; Специфікація №7 від 18 червня 2019 року на суму 115777,20 грн. За умовою Специфікацій, відповідач зобов'язався оплатити товар у розмірі 100 % від загальної вартості товару згідно виставленого початкового рахунку Постачальника, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Специфікації (п.2 Специфікації).
На виконання вказаних умов договору позивачем відповідачу поставлено товар на суму 1 915 222,63 грн. відповідно до рахунка №322 від 27.03.2019 р., видаткової накладної № 308 від 27.03.2019 р. , товарно-транспортної накладної № Р308 від 27.03.2019 р., рахунка № 327 від 27.03.2019 р., видаткової накладної N318 від 27.03.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р318 від 27.03.2019 р., рахунка №438 від 10.04.2019 р., видаткової накладної № 420 від 10.04.2019р., товарно-транспортної накладної № Р420 від 10.04.2019 р., рахунка №534 від 24.04.2019 р., видаткової накладної № 514 від 24.04.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р514 від 24.04.2019 р., копія рахунка № 550 від 25.04.2019 р., видаткової накладної № 532 від 25.04.2019 р. , товарно-транспортної накладної № Р532 від 25.04.2019 р., рахунка №551 від 26.04.2019 р., видаткової накладної № 533 від 26.04.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р533 від 26.04.2019 р., рахунка № 637 від 21.05.2019 р., видаткової накладної №626 від 21.05.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р626 від 21.05.2019 р., рахунка №681 від 28.05.2019 р., видаткової накладної №670 від 28.05.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р670 від 28.05.2019 р., рахунка №756 від 11.06.2019 р., видаткової накладної №763 від 13.06.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р763 від 13.06.2019 р., рахунка №791 від 18.06.2019 р. видаткової накладної №780 від 18.06.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р780/2 від 18.06.2019 р.
Позивач частково оплатив товар на суму 1 270 000грн. відповідно до платіжних доручень : платіжне доручення №258 від 28.03.2019 р., платіжне доручення №313 від 14.06.2019 р., платіжне доручення №314 від 14.06.2019 р., платіжне доручення №107 від 21.12.2019 р., платіжне доручення №51 від 01.11.2019 р., платіжне доручення №83 від 29.11.2019 р., платіжне доручення № 34 від 04.10.2019 р., платіжне доручення№65 від 15.11.2019 р.
Також позивачем додано до матеріалів справи копії податкових накладних: податкова накладна від 18.06.2019 р. №88 , податкова накладна від 13.06.2019 р. №75, податкова накладна від 28.05.2019 р. №129 податкова накладна від 21.05.2019 р. №82 , податкова накладна від 26.04.2019 р. №196, податкова накладна від 25.04.2019 р. №191, податкова накладна від 24.04.2019 р. №180, податкова накладна від 10.04.2019 р. №93, податкова накладна від 27.03.2019 р. №168, податкова накладна від 27.03.2019 р. №162 .
За твердження позивача, оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором № 84 від 27.03.2019 року щодо оплати поставленої продукції не виконав, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останнього 645222,63 грн. основного боргу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 27 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арта-Хімгруп» (Постачальником) та Фермерським господарством «Кондратюк О.В.» (Покупець) укладено договір поставки №84 за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива, (іменовану надалі - Товар).
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання вказаних умов договору позивачем відповідачу поставлено товар на суму 1 915 222,63 грн. відповідно до рахунка №322 від 27.03.2019 р., видаткової накладної № 308 від 27.03.2019 р. , товарно-транспортної накладної № Р308 від 27.03.2019 р., рахунка № 327 від 27.03.2019 р., видаткової накладної N318 від 27.03.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р318 від 27.03.2019 р., рахунка №438 від 10.04.2019 р., видаткової накладної № 420 від 10.04.2019р., товарно-транспортної накладної № Р420 від 10.04.2019 р., рахунка №534 від 24.04.2019 р., видаткової накладної № 514 від 24.04.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р514 від 24.04.2019 р., копія рахунка № 550 від 25.04.2019 р., видаткової накладної № 532 від 25.04.2019 р. , товарно-транспортної накладної № Р532 від 25.04.2019 р., рахунка №551 від 26.04.2019 р., видаткової накладної № 533 від 26.04.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р533 від 26.04.2019 р., рахунка № 637 від 21.05.2019 р., видаткової накладної №626 від 21.05.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р626 від 21.05.2019 р., рахунка №681 від 28.05.2019 р., видаткової накладної №670 від 28.05.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р670 від 28.05.2019 р., рахунка №756 від 11.06.2019 р., видаткової накладної №763 від 13.06.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р763 від 13.06.2019 р., рахунка №791 від 18.06.2019 р. видаткової накладної №780 від 18.06.2019 р., товарно-транспортної накладної № Р780/2 від 18.06.2019 р.
Позивач частково оплатив товар на суму 1 270 000грн. відповідно до платіжних доручень : платіжне доручення №258 від 28.03.2019 р., платіжне доручення №313 від 14.06.2019 р., платіжне доручення №314 від 14.06.2019 р., платіжне доручення №107 від 21.12.2019 р., платіжне доручення №51 від 01.11.2019 р., платіжне доручення №83 від 29.11.2019 р., платіжне доручення № 34 від 04.10.2019 р., платіжне доручення№65 від 15.11.2019 р.
Як вказувалось вище, предметом даного судового розгляду є вимоги позивача до відповідача про стягнення вартості поставленого товару.
Згідно із положеннями закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9);
первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.2 ст.9);
господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1).
первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст.1).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1);
первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абз.1 п.2.5);
первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (п.2.15).
КГС в постанові №916/922/19 від 29 січня 2020 року зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця).
Суд касаційної інстанції в постанові №916/922/19 від 29 січня 2020 року звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 4.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі). Аналогічні правові позиції викладені у постановах ВС від 6.11.2018 у справі №910/6216/17 та від 5.12.2018 у справі №915/878/16.
При цьому у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 ВС дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
КГС в постанові №916/922/19 від 29 січня 2020 року зазначає, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.
Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Відповідно до п. 201.7 ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ПК визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Також позивачем додано до матеріалів справи копії податкових накладних : податкова накладна від 18.06.2019 р. №88 , податкова накладна від 13.06.2019 р. №75, податкова накладна від 28.05.2019 р. №129 податкова накладна від 21.05.2019 р. №82 , податкова накладна від 26.04.2019 р. №196, податкова накладна від 25.04.2019 р. №191, податкова накладна від 24.04.2019 р. №180, податкова накладна від 10.04.2019 р. №93, податкова накладна від 27.03.2019 р. №168, податкова накладна від 27.03.2019 р. №162 . У зазначених накладних відображено господарські операції зі спірної поставки товару. Подібна правова позиція викладена КГС у постанові від 4.11.2019 у справі №905/49/15.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Сторонами погоджено такі специфікації: Специфікація №1 від 27 березня 2019 року на суму 493 167,47 грн.; Специфікація №2 від 10 квітня 2019 року на суму 222 613,55 грн:; Специфікація №3 від 24 квітня 2019 року на суму 821710,11 грн.; Специфікація №4 від 21 травня 2019 року на суму 53951,40 грн.; Специфікація №5 від 28 травня 2019 року на суму 183861,00 грн.; Специфікація № 6 від 11 червня 2019 року на суму 23824,32 грн.; Специфікація №7 від 18 червня 2019 року на суму 115777,20 грн. За умовою Специфікацій, відповідач зобов'язався оплатити товар у розмірі 100 % від загальної вартості товару згідно виставленого початкового рахунку Постачальника, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Специфікації (п.2 Специфікації).
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідачем оплата вартості отриманого за договором від 27.03.2019р. товару здійснювалась частинами, що підтверджується платіжними дорученнями на суму 1 270 000грн., наявними у матеріалах справи.
При цьому судом враховується, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно з п. 3.7 вищезазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Як вбачається із наданих позивачем у матеріали справи платіжних доручень, у призначенні платежу відповідачем зазначено „за мінеральні добрива згідно рахунка".
Таким чином, позовні вимоги щодо сплати заборгованості в сумі 645 222,63 грн. заявлені позивачем обґрунтовано та задоволенню підлягають.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити .
Стягнути з Фермерського господарства „Кондратюк О.В.» (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Нове Село, провулок Озерний, буд. 7, ЄДРПОУ 39647870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арта - Хімгруп» (Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 11 офіс 24, ЄДРПОУ 41103649) суму основного боргу в розмірі 645 222,63 грн. (шістсот сорок п'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 63 коп.) та витрат з оплати судового збору - 9 678,34 грн. (дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 34 коп.)
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Повний текст складено 06.12.2021р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи
2- Товариство з обмеженою відповідальністю «Арта- Хімгруп»
E-mail: office@artahg.com.ua
3- Фермерське господарство «Кондратюк О.В.» 30374, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Нове Село, провулок Озерний, буд. 7 - рекомендованим з повідомленням.