ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про забезпечення позову
06 грудня 2021 року Справа № 923/628/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі
за позовом: ОСОБА_1 , м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область,
до відповідача-1 ОСОБА_2 , м. Олешки, Херсонська область,,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний", смт. Лазурне, Скадовський район,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , м. Олешки, Херсонська область,
про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та визнання відсутнім права на участь у товаристві.
Без виклику учасників справи.
Суд,
В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/628/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний" про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та визнання відсутнім права на участь у товаристві.
Ухвалою від 07 червня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи № 923/628/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 09 листопада 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/628/21, призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 07 грудня 2021 року о 14:30 год.
03 грудня 2021 року до Господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 923/628/21 шляхом:
- Заборони державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), учасників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), директора ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637);
- Заборони державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), зміни керівника (директора) ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), підписантів ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), змін до Статуту ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), які не пов'язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів учасників Товариства та виконавчого органу Товариства, зміна порядку виходу учасників із Товариства).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що 17 листопада 2021 року позивач з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізнався про те, що було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Так, 17.11.2021 о 08:46:25 реєстратором Херсонської міської ради, ОСОБА_4 проведено реєстраційну дію за № 1004961070018000246, якою внесено відомості про ОСОБА_5 (дружину відповідача-1), як учасника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637) з розміром внеску до статутного фонду 120017,00 гривень, що за своїм розміром відповідає частці 85% статутного фонду Товариства, яка раніше належала ОСОБА_2 .. З указаного слідує висновок про відчуження ОСОБА_2 своєї частки на користь ОСОБА_5 .
Такі обставини свідчать про те, що відповідач-1, як учасник із 85% статутного капіталу може мати на меті в подальшому через ОСОБА_2 здійснити відчуження не тільки корпоративних прав, а й майна підприємства.
Враховуючи характер спору, позивач вважає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Також невжиття заявлених заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення і призведе до неможливості поновлення порушених прав позивача.
Так, в разі задоволення позову у справі № 923/628/21 буде визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОК «Сонячний», оформлене протоколом № 1 від 21.03.2016, скасовано відповідний реєстраційний запис та констатовано відсутність права ОСОБА_2 на участь у ТОВ «ОК «Сонячний».
Проте, через відчуження оспорюваних корпоративних прав ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , позитивне для позивача судове рішення стане лише формальністю, та не призведе до реального відновлення порушених прав позивача.
Право власності ОСОБА_5 на оспорювані корпоративні права дає їй можливість в подальшому не тільки користуватися цими правами але і розпоряджатися, що потягне, в свою чергу, для позивача негативні наслідки у вигляді нескінченної низки позовів і, відповідно, пов'язаних із ними витрат.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Так, позовні вимоги направлені на захист корпоративних прав позивача, оскільки позивач вважає, що відповідач-1 незаконно вступив до складу засновників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний», та внаслідок незаконно отриманого права відповідач-1 діє всупереч інтересам Товариства, при цьому порушуючи корпоративні права позивача, з огляду чого для захисту законних прав та інтересів позивача, рішення Товариства прийнятті із порушенням закону підлягають скасуванню.
З урахуванням заявлених позовних вимог у даній справі, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, таким чином, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, яку суд відповідно до приписів, наведених у ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії, у рішенні від 17.07.2008, Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на їх підтвердження, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, враховуючи ймовірність ускладнення поновлення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у способи, передбачені п. 4 ч.1 ст. 137 ГПК України, оскільки невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З огляду на предмет заявленого позову, враховуючи, що 17.11.2021 реєстратором Херсонської міської ради, ОСОБА_4 проведено реєстраційну дію за № 1004961070018000246, якою внесено відомості про ОСОБА_5 , як учасника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» з розміром внеску до статутного фонду 120017,00 гривень, що за своїм розміром відповідає частці 85% статутного фонду Товариства, яка раніше належала ОСОБА_2 , підставним є забезпечення даного позову, оскільки у відповідач-1, як учасник із 85% статутного капіталу може мати на меті в подальшому через ОСОБА_2 здійснити відчуження не тільки корпоративних прав, а й майна підприємства. У разі подальшого відчуження 85% частки статутного фонду Товариства та/або продажу майна Товариства, позивач не зможе захистити свої права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.
Вжиття заявлених позивачем заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для ефективного захисту і поновлення порушених прав позивача. Суд також зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Зустрічне забезпечення судом не застосовується.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 923/628/21 задовольнити.
2. Забезпечити позов наступним шляхом:
- Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), учасників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), директора ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637);
- Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), зміни керівника (директора) ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), підписантів ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), змін до Статуту ТОВ «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (код ЄДРПОУ 24754637), які не пов'язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі (зміна компетенції загальних зборів учасників Товариства та виконавчого органу Товариства, зміна порядку виходу учасників із Товариства).
3. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Стягувачем за цією ухвалою є - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
5. Боржником за цією ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Сонячний» (75722, Херсонська обл., Скадовський р-н, селище міського типу Лазурне, вул. Прибрежна, будинок 3, код ЄДРПОУ 24754637).
6. Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
7. Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
8. Ухвала набрала законної сили 06 грудня 2021 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 06.12.2021.
Суддя С.В. Нікітенко