ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2021Справа № 910/15956/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 32-Б під'їзд 2)
про відшкодування збитків 24 460,00 грн.
Представники сторін: не викликались
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування збитків 24 460,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзДВ Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-TRвід 02.07.2020, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Opel", державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", позивач просить суд стягнути з останнього 24 460,00 грн в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 суд відкрив провадження у справі № 910/15956/21, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105478513204 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 18.10.2021, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
02 липня 2020 року на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-TRвід 02.07.2020 Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (надалі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Opel", державний номер НОМЕР_1 , страхувальником якого є ОСОБА_1
25 лютого 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Opel", державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
За результатами даної дорожньо-транспортної пригоди її учасниками було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).
З наявного у матеріалах справі Європротоколу вбачається, що ДТП сталась внаслідок порушення водієм автомобіля "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_2 , правил дорожнього руху, вина останнього визнана.
26 лютого 20121 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно рахунку-фактури ФОП Мусійко О.О. №1221675 від 15.03.2021, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel", державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склала 24 460,00 грн.
25 березня 2021 року позивачем було складено страховий акт №СТ/21/0042 та визначено суму страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП транспортний засіб "Opel", державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 24 460,00 грн, виплата якого підтверджується платіжним дорученням №15866 від 25.03.2021.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Предметом даного спору є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_2 , підтверджується оформленим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом), який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
Так, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Умови заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається Страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України водієм транспортного засобу на виконання підпункту 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди за заподіяну ними шкоду при оформленні документів по дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції визначено Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція), затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11 №274/2011.
Відповідно до п. 1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі -МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п. 2 Інструкції, Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.
Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Як вбачається із повідомлення про ДТП від 25.02.2021, останнє заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.
Судом встановлено, що страховик за договором добровільного страхування прийняв Європротокол як належний доказ настання страхового випадку, виплатив за ним відшкодування та звернувся з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у розмірі 24 460,00 грн, у позивача виникло право зворотної вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", яке згідно полісу АР/001030859 застрахувало транспортний засіб "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_2 . Вказаний поліс діяв станом на дату дорожньо-транспортної пригоди - 25.02.2021, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у заявленому позивачем розмірі, а саме у розмірі 24 460,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування вих. №6627 від 27.05.2021, проте, остання була залишена без відповіді та задоволення. Страхове відшкодування станом на момент розгляду спору відповідачем не виплачено, повідомлення щодо відмови у виплаті від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" не надходило.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 460,00 грн страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) страхове відшкодування у розмірі 24 460 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.12.2021.
Суддя Л. Г. Пукшин