ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2021Справа № 910/6298/21
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6; ідентифікаційний код: 41951723)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокардан" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6; ідентифікаційний код: 40355367)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14; ідентифікаційний код: 42668748)
про стягнення 256 899, 00 грн,
Представники сторін:
від позивача: Пустовіт О.Ю.
від відповідача: Щелков П.С.
від третьої особи: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокардан" про стягнення заборгованості в розмірі 256 899, 00 грн, яка виникла за договором суборенди № 22-РІ від 01.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
11.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує, що ТОВ "Автокардан" належним чином виконало свої зобов'язання по сплаті суборендної плати за користування приміщенням за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року включно. У зв'язку з чим, відповідач вказує, що у позивача відсутні будь які підстави вимагати від ТОВ "Автокардан" сплати 256 899, 00 грн. разом з тим у поданому відзиві відповідач просить суд поновити строк на його подання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокардан" про поновлення процесуальних строків та відповідно поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокардан" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
29.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач посилається на те, що укладання договору суборенди з начебто з новим власником орендованих житлових приміщень не звільняє відповідача від обов'язку здійснювати оплату безпосередньо за договором суборенди № 22-РІ від 01.04.2020, який в свою чергу було укладено між позивачем та відповідачем на законних підставах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/6298/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.09.2021.
Крім того, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 підготовче засідання відкладено на 06.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.10.2021
08.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви відповідача про зупинення провадження у справі та витребування доказів у справі.
20.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача щодо заяви відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.11.2021.
У підготовчому засіданні 03.11.2021 суд, розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі та заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дійшов висновку відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості та недоведеності обставин неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3317/21. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 03.11.2021.
У підготовчому засіданні 03.11.2021 суд, розглянувши заяву відповідача про витребування доказів, враховуючи те, що судом відмовлено у зупиненні провадження у даній справі, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про витребування доказів з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 03.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.11.2021.
У судовому засіданні 24.11.2021 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував щодо заявлених вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи у дане засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 24.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва
01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокардан" (суборендар) укладено договір суборенди № 22- РІ, відповідно до якого орендар зобов'язується передати суборендарю, а суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а також зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
Приміщення, які передаються в суборенду за цим договором: виробниче, відкритий майданчик, являють собою «нежитлові приміщення», що знаходяться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору загальна площа, що орендуються становить: виробниче приміщення - 338,00 м.кв. та відкритий майданчик - 172,00 м.кв.
Згідно розділу 2 договору приміщення надаються в суборенду на строк - до 31.03.2021. з моменту підписання договору.
Строк суборенди може бути змінений лише за згодою сторін.
Суборендар має право відмовитись від цього договору і припинити таким чином суборенду приміщень, попередивши орендаря в термін 1 (один) місяць. При цьому сплачена наперед орендна плата суборенарю не повертається.
Приймання-передача приміщення здійснюється на підставі Акту приймання передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною цього договору. З моменту підписання Акту приймання-передачі об'єкт суборенди вважається фактично переданим в суборенду суборендар (п. 3.1. договору).
Розділом 4 договору закріплено, що вартість оренди складається з розміру орендної плати та експлуатаційних витрат, згідно наданих рахунків орендарем.
Розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди складає:
- в період з 01.04.2020 р. по 31.08.2020 - 39 820, 50 грн. щомісячно;
- в період з 01.09.2020 р. по 31.03.2021 - 41 510, 00 грн. щомісячно.
Відповідно до п. 4.4. договору орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, на підставі рахунку наданого орендарем. Орендар надає суборендарю Акт наданих послуг/виконаних робіт за календарний/розрахунковий місяць виключно після повної оплати суборендарем орендної плати/плати зі експлуатаційні витрати.
Договір починає діяти з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2021, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Із позовної заяви вбачається, що до жовтня 2020 року відповідач дотримувався свого обов'язку й вчасно перераховував позивачу орендну плату за використання об'єкту, проте всупереч користування відповідачем орендованих приміщень, починаючи з липня 2020 року по грудень 2020 року, за виключенням вересня, неоплаченим залишилися рахунки за компенсацію комунальних та експлуатаційних витрат.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на 31.03.2021 року, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної оплати повністю не виконав, чим допустив виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 256 899, 00грн, а саме за наступними рахунками:
- № РІ-0001641 від 31.07.2020 на суму 1 649, 00 грн за липень 2020 р. (експлуатаційні витрати);
- № РІ-0001929 від 31.08.2020 на суму 2 056, 00 грн за серпень 2020 р. (експлуатаційні витрати);
- № РІ-0002200 від 01.10.2020 на суму 34 440, 00 грн за жовтень 2020 р. (орендна плата частково);
- № РІ-0002383 від 31.10.2020 на суму 3 427, 00 грн за жовтень 2020 р. (експлуатаційні витрати);
- № РІ-0002423 від 01.11.2020 на суму 41 510,00 грн за листопад 2020 р. (орендна плата);
- № РІ-0002701 від 30.11.2020 на суму 3 427, 00 грн за листопад 2020 р. (експлуатаційні витрати);
- № РІ-0002645 від 01.12.2020 на суму 41 510, 00 грн за грудень 2020 р. (орендна плата);
- № РІ-0002862 від 31.12.2020 на суму 4 350,00 грн за грудень 2020 р. (експлуатаційні витрати);
- № РІ-0000093 від 01.01.2021 на суму 41 510, 00 грн за січень 2021 р. (орендна плата);
- № РІ-0000316 від 01.02.2021на суму 41 510, 00 грн за лютий 2021 р. (орендна плата);
- № РІ-0000437 від 01.03.2021 на суму 41 510, 00 грн за березень 2021 р. (орендна плата).
Водночас, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано документів, на якій підставі він має право надавати приміщення в суборенду.
Також у своєму відзиві відповідач зазначає, що в листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокардан» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» лист № 05/11/20, в якому було зазначено, що 15 жовтня 2020 року змінився власник орендованих приміщень на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
У листі від 05.11.2020 року № 05/11/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як єдиним власником майнового комплексу, який розташований в місті Київ по вулиці Будіндустрії, будинок 6, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» був укладений договір оренди майнового комплексу від 05.11.2020 з правом передачі орендаря майна у суборенду третім особам.
Таким чином, оскільки відбулась зміна власника орендованих приміщень та орендаря (з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті»), відповідачем, 05.11.2020 року було укладено договір суборенди № 19-05/11/20, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Реалті» передає в суборенду відповідачеві приміщення, загальною площею 337,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а ТОВ «Автокардан» зобов'язується своєчасно вносити суборендну плату на банківський рахунок ТОВ «Стар Реалті».
Відповідач зазначає, що на підтвердження факту передачі приміщення загальною площею 337,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, в суборенду за договором суборенди від 05.11.2020, було укладено акт приймання-передачі приміщення від 05.11.2020 року.
Відтак, із доводів відповідача вбачається, що згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1. договору суборенди від 05.11.2020, сторони домовились, що у період з дати підписання Акту приймання-передачі приміщення від 05.11.2020 по 31.12.2020 суборендар (відповідач) сплачує орендну плату за користування приміщеннями в розмірі 36 396, 00 грн за кожен місяць користування нежитловими приміщеннями.
Таким чином, на виконання умов договору суборенди від 05.11.2020, відповідачем, за користування приміщенням, було сплачено ТОВ «Стар Реалті» суборендну плату за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року включно в загальному розмірі 218 376,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2044 від 13.01.2021, № 2049 від 22.01.2021, № 2058 від 29.01.2021, № 2061 від 05.02.2021, № 2063 від 23.03.2021, № 2117 від 14.05.2021.
Підсумовуючи викладене вище, відповідач зазначає, що ним належним чином виконано свої зобов'язання по сплаті суборендної плати за користування приміщенням за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року включно, а тому у позивача відсутні будь-які правові підстави вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокардан» сплати 256 899,00 грн.
Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем до позовної заяви надано до позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000» акти приймання-передачі приміщення, з яких вбачається, що в акті від 31.03.2020 року передається приміщення по договору суборенди №11- ІП від 01.04.2018, по другому акту від 31.03.2020 року передається приміщення по договору суборенди №8-РІ від 01.04.2018 p., в той час як позивач подав позовну заяву про стягнення заборгованості з відповідача за договором суборенди №22-РІ від 01.04.2020 р.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що додані до позовної заяви акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РІ-0001318 від 31.05.2020, № РІ-0001950 від 31.08.2020, № РІ-0002245 від 30.09.2020, № РІ-0002530 від 31.10.2020, № РІ-0001154 від 15.05.2020, № РІ-0001284 від 31.05.2020, №РІ-0002094 від 31.08.2020, № РІ-0002336 від 30.09.2020, № РІ-0002583 від 31.10.2020 взагалі не підписані відповідачем, а відтак останній не приймав жодних робіт (надання послуг) за вказаними актами здачі-приймання.
Разом з тим відповідач вказує, що наданий позивачем акт зведення взаєморозрахунків клієнта ТОВ «Автокардан» з 01.04.2020 р. по 31.03.2021 p., який було додано до позовної заяви, як доказ наявності заборгованості відповідача перед позивачем не заслуговує уваги оскільки не підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокардан», а отже не може бути належним та допустимим доказом.
На спростування доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву позивач у своїй відповіді на відзив надає суду докази, а саме договір оренди № ІП-28 від 11.06.2020 та договір суборенди № РІ-28/1 від 11.06.2020, на підставі яких позивачем задавалося відповідачу в суборенду приміщення за договором суборенди № 22-РІ від 01.04.2021.
На спростування доводів щодо зміни власника суборендованого приміщення позивач надає суду інформаційну довідку від 27.05.2021 року, з якої вбачається, що право власності на майновий комплекс загальною площею 28 223, 10 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 з 15.10.2020 зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Також вказаною довідкою закріплено, що з 11.06.2020 право оренди за вказаним вище майновим комплексом належить ТОВ «-Сервіс Тех-».
Водночас із поданої відповіді на відзив вбачається, що 27.10.2020 відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 скаргу ТОВ «Гансо Компані» задоволено та відповідно скасовано рішення, прийняті приватним нотаріусом Юдіним М.А. щодо реєстрації переходу права власності від ТОВ «Гансо Компані» до «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відтак, реєстраційні дії, що зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були скасовані Міністерством юстиції України, однак не вилучені з реєстру через наявність арештів.
Таким чином, відповідач зазначає, що договір оренди від 05.11.2020 року укладений між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Стар Реалті» не породжує жодних правових наслідків, оскільки володіння та користування майновим комплексом передано ТОВ «- Сервіс Тех-», яке в свою чергу передав право оренди ТОВ «Рентінвест 3000».
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 22-РІ від 01.04.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Судом встановлено, що 11.06.2020 між ТОВ «Гансо Компані» та ТОВ «-Сервіс Тех-» було укладено договір оренди майнового комплексу № ІП-28, відповідно до якого останньому було передано в довгострокове орендне користування (на 25 років) майновий комплекс, загальною площею 28 223,10 кв. м., що знаходиться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.
11.06.2020 між ТОВ «Гансо Компані» та ТОВ «-Сервіс Тех-» підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди до договору оренди № ІП-28 від 11.06.2020, відповідно до якого ТОВ «-Сервіс Тех-» прийнято в строкове платне користування вказаний вище майновий комплекс.
В подальшому 11.06.2020 між ТОВ «-Сервіс Тех» та ТОВ «Рентінвест 3000» укладено договір суборенди № РІ-28/1 від 11.06.2020, відповідно до умов якого позивачу було передано в тимчасове платне користування частину нежитлових приміщень майнового комплексу, що знаходиться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.
Між сторонами 11.06.2020 також підписано акт приймання-передачі частини майнового комплексу - нежитлові приміщення, з якого вбачається, що позивач прийняв частину майнового-комплексу - нежитлові приміщення у тимчасове володіння та користування загальною площею 9 924, 00 м.кв., які знаходяться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.
Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 01.04.2020 було укладено договір суборенди № 22-РІ, відповідно до умов якого відповідач приймає у платне користування нежитлові приміщення: виробниче приміщення площею 338, 00 кв.м. та відкритий майданчик площею 172, 00 кв.м., які знаходяться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.
На виконання умов вказаного договору суборенди, а саме п. 3.1. між сторонами було підписано акт від 01.04.2021 приймання-передачі вказаних вище нежитлових приміщень.
Суд вказує, що даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін, чиї підписи скріплено печатками товариств, що в свою чергу підтверджує факт передачі позивачем нежитлових приміщень в оренду у належному стані, а відтак у відповідача виник обов'язок здійснювати оплату за таке користування, а саме згідно п. 4.1. орендну плату та експлуатаційні витрати.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що договір оренди № ІП-28 від 11.06.2020 та договір суборенди № РІ-28/1 від 11.06.2020 не містять заборони щодо передачі частини майнового комплексу в оренду чи суборенду та відповідно є дійсними станом на дату ухвалення даного рішення, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 5.1.3 договору оренди майнового комплексу № ІП-28 від 11.06.2020 встановлено право орендаря ( ТОВ «-Сервіс Тех-») передавати об'єкт оренди в суборенду будь-яким третім особам на умовах визначених орендарем без додаткового погодження орендодавця.
З огляду на викладене вище та враховуючи відсутність у договорах оренди та суборенди заборони щодо передачі об'єкту оренди третім особам, суд дійшов висновку, що нежитлові приміщення, а саме: виробниче приміщення площею 338, 00 кв.м. та відкритий майданчик площею 172, 00 кв.м., які знаходяться за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 були передані позивачем у користування відповідачу на законних підставах у зв'язку з чим доводи відповідача в цій частині спростовуються.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Із позовної заяви вбачається, що до жовтня 2020 року відповідач дотримувався свого обов'язку й вчасно перераховував позивачу орендну плату за використання об'єкту оренди, проте всупереч користування відповідачем орендованими приміщеннями, а починаючи з липня 2020 року по грудень 2020 року, за виключенням вересня, неоплаченим залишилися рахунки за компенсацію комунальних та експлуатаційних витрат.
Відповідно до п. 4.4. договору орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, на підставі рахунку наданого орендарем. Орендар надає суборендарю Акт наданих послуг/виконаних робіт за календарний/розрахунковий місяць виключно після повної оплати суборендарем орендної плати/плати зі експлуатаційні витрати.
Суд вказує, що в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робі (надання послуг) на загальну суму 177 025, 40 грн, які в свою чергу не підписані відповідачем: № РІ-0001318 від 31.05.2020 на суму 39 820, 00 грн - орендна плата за травень 2020, № РІ-0001950 від 31.08.2020 на суму 39 820, 00 грн - орендна плата за серпень 2020, № РІ-0002245 від 30.09.2020 на суму 41 510, 00 грн - орендна плата за вересень 2020, № РІ-0002530 від 31.10.2020 на суму 41 510, 00 грн - орендна плата за жовтень 2020, № РІ-0001154 від 15.05.2020 на суму 2 599, 00 грн - експлуатаційні витрати за травень 2020, № РІ-0001284 від 31.05.2020 на суму 4 338, 40 грн - експлуатаційні витрати за травень 2020, № РІ-0002094 від 31.08.2020 - 2 056, 00 грн - експлуатаційні витрати за серпень 2020, № РІ-0002336 від 30.09.2020 - 1 945, 00 грн - експлуатаційні витрати за вересень 2020, № РІ-0002583 від 31.10.2020 на суму 3 427, 00 грн - експлуатаційні витрати за жовтень 2020.
Що стосується заперечень відповідача по суті не підписаних ним актів, то суд вказує, що останні не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявний акт від 01.04.2020 згідно якого відповідачу надано у тимчасове користування нежитлові приміщення площею 338, 00 кв.м та 172, 00 кв.м., водночас, відповідачем на підтвердження своїх доводів не надано до матеріалів справи доказів того, що вказані приміщення ним було повернуто позивачу та відповідно не здійснювалося їх використання, що в свою б чергу могло б бути підставою для несплати коштів за вказаними актами.
При тому суд звертає увагу, що станом на дату ухвалення рішення договір суборенди № 22-РІ від 01.04.2020 не визнаний недійсним та не є припиненим/розірваним.
Суд вказує, що позивачем до стягнення заявляється сума заборгованості в розмірі 256 899, 00 грн за неоплаченими відповідачем рахунками, які в свою чергу виставлялися позивачем та відповідно наявні в матеріалах справи:
- № РІ-0001641 від 31.07.2020 на суму 1 649, 00 грн за липень 2020 р. за експлуатаційні витрати згідно акту № РІ-0001778 від 31.07.2020. Суд вказує, що даний акт відповідачем підписано;
- № РІ-0001929 від 31.08.2020 на суму 2 056, 00 грн за серпень 2020 р. за експлуатаційні витрати згідно акту № РІ-0002094 від 31.08.2020;
- № РІ-0002200 від 01.10.2020 на суму 41 510, 00 грн за жовтень 2020 р. за орендну плату згідно акту № РІ-0002530 від 31.10.2020. Неоплачено в частині 34 440, 00 грн.
- № РІ-0002383 від 31.10.2020 на суму 3 427, 00 грн за жовтень 2020 р. за експлуатаційні витрати згідно акту № РІ-002583 від 31.10.2020;
- № РІ-0002423 від 01.11.2020 на суму 41 510,00 грн за листопад 2020 р. за орендну плату;
- № РІ-0002701 від 30.11.2020 на суму 3 427, 00 грн за листопад 2020 р. за експлуатаційні витрати;
- № РІ-0002645 від 01.12.2020 на суму 41 510, 00 грн за грудень 2020 р. за орендну плату;
- № РІ-0002862 від 31.12.2020 на суму 4 350,00 грн за грудень 2020 р. за експлуатаційні витрат);
- № РІ-0000093 від 01.01.2021 на суму 41 510, 00 грн за січень 2021 р. за орендну плату;
- № РІ-0000316 від 01.02.2021на суму 41 510, 00 грн за лютий 2021 р. за орендну плату;
- № РІ-0000437 від 01.03.2021 на суму 41 510, 00 грн за березень 2021 р. за орендну плату.
Враховуючи належну передачу позивачем відповідачу нежитлових приміщень та фактичне використання відповідачем таких приміщень за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 у спірний період липня 2020 по березень 2020 суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що при вирішенні спору судом не бралися до уваги надані позивачем банківські виписки, із призначень платежів яких вбачається, що позивачу сплачувалися відповідачем суми за іншими договорами оренди або ж за період, який не входить до заявленого позивачем.
Також судом не брався до уваги акт звірки взаєморозрахунків, який було надано позивачем до матеріалів справи у зв'язку з тим, що інформація відображена у акті не повністю підтверджена первинними документами, які позивачем було додано до позовної заяви.
Що стосується доводів відповідача щодо укладання договору суборенди з ТОВ «Стар Реалті» у зв'язку зі зміною власника орендованого майна то суд вказує наступне.
Пунктом 9.1. договору закріплено, що він не підлягає розірванню в односторонньому порядку, за винятком зазначених випадків.
Про дострокове розірвання договору сторони сповіщають одна одну не менше ніж за 1 місяць до розірвання. (п. 9.2. договору).
Відтак, суд вказує, що як вказано вище, доказів повернення орендованого майна позивачу відповідачем не надано. Факт укладення нового договору суборенди з іншою особою лише підтверджує факт подальшого користування відповідачем об'єктом оренди, однак знову ж таки укладення відповідачем договору суборенди № 19-05/11/20 від 05.11.2020 з ТОВ «Стар Реалті» жодним чином не спростовує обов'язок відповідача виконувати умови укладеного договору з позивачем, допоки дані договори є чинними, не є розірваними/припиненими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокардан" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6; ідентифікаційний код: 40355367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6; ідентифікаційний код: 41951723) заборгованість в розмірі 256 899 (двісті п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 898 (три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 49 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 03.12.2021
Суддя Д.О. Баранов