ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2021Справа № 910/8697/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" (82400, обл. Львівська, м. Стрий, вул. С.Бандери, будинок 52, квартира 2; ідентифікаційний код 40807713)
до 1. Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
2. Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, обл. Львівська, м. Львів, вул. Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код 40081195)
3. Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Федорова, будинок 32; ідентифікаційний код 40123465)
про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення 831 468, 60 грн,
Представники сторін:
від позивача: Янів М.В.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Кобко О.Л.
від відповідача-3: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Акціонерного товариства "Українська залізниця", Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та Філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця" щодо неповернення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" неправомірно списаного провізного тарифу в розмірі 831 468, 60 грн;
- стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" безпідставно набуті кошти в розмірі 831 468, 60 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" не є ні відправником, ні одержувачем вагонів та відповідно не оформляло накладні, а тому, не може нести відповідальність передбачену ст. 122 та 118 Статуту залізниць України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 14 742, 03 грн.
11.06.2021, 14.06.2021 та 15.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.07.2021.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимог про повернення коштів та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.08.2021.
09.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
16.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив на позовну заяву.
26.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання 27.08.2021 без участі представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2021.
14.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 судове засідання відкладено на 20.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.11.2021.
10.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.2021.
У судовому засіданні 24.11.2021, яке проходило в режимі відеоконференції за допомогою програми онлайн сервісу відеозв'язку Easycon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача-2 просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із частковою сплатою суми боргу та у зв'язку із пропуском позовної давності.
Представники відповідача 1, 3 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили про місце, дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 24.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва
09.02.2018 між ТОВ "Тіп-Транс" (далі - замовник) та ПАТ "Українська залізниця" в особі начальника підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - перевізник) укладено договір № 08083/ЛЗ-2018 про надання послуг предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за пі послуги.
За умовами пп. 2.1.6 договору, замовник зобов'язаний оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Перевізник зобов'язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум замовника особовий рахунок з надання коду платника № 5730495. Присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача 1826 (пп. 2.3.3 договору).
18.06.2020 між ТОВ "Тіп-Транс" (замовник) та АТ "Українська залізниця" (перевізник) укладено договір № 5730495 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведе розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 2.1.4 договору, замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізник інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п. 2.3.3. договору перевізник зобов'язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з надання коду платника № 5730495, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника/ вантажоодержувача 1826. Надані коди зазначаються перевізником в Інформаційному повідомлені про укладення договору в порядку визначеному в п. 1.9. договору.
Як відзначає позивач, згідно Переліків філії єдиного розрахункового центру залізничних перевезень АТ "Укрзалізниця" № 20200512 від 12.05.2020, № 20200519 від 19.05.2020, № 20200131 від 31.01.2020, № 20200123 від 23.01.2020, № 20200115 від 15.01.2020, № 20200113 від 13.01.2020, № 20200323 від 23.03.2020, № 20200307 від 07.03.2020, № 20200807 від 07.08.2020, № 20200808 від 08.08.2020 АТ "Українська залізниця" стягнуто з рахунку ЄРЦ ВСПЛВ ТОВ "Тіп-Транс" кошти на загальну 831 468,60 грн.
Разом з тим, згідно означених вище Переліків, підставою для стягнення 831 468,60 грн вказано номер єдиного договору, а саме, договір № 08083/ЛЗ-2018 про надання послуг від 09.02.2018 та договір № 5730495 про надання послуг від 18.06.2020, а також накладна № 51260321 (вагони за номерами 57855736, 57777252, 57856056, 57856478, 57857484, 57776858, 57777328, 57856205, 57856510, 57776882, 57777344, 57856841, 57776965, 57856247, 57856932, 57857674, 57777179, 57855678, 57857146, 57857856), накладна № 51352599 (вагони за номерами № 57776668, 57777245, 57857476, 57776676, 57857518, 57856213, 57857641, 577777575, 57856437, 57856460), накладна № 44717585 (вагони за номерами 51313195, 53942355), накладна № 28225165 (вагони за номерами 51312999, 53942330), накладна № 44550382 (вагон № 59364836), накладна № 44550374 (вагон № 59364828), накладна № 44550366 (вагон № 59364760), накладна № 28045544 (вагон № 59279331), накладна № 27967705 (вагон № 59989673), накладна № 27811766 (вагон № 94238839), накладна № 44613289 (вагони за номерами 52541505, 52404621, 52531399), накладна № 44587046 (вагони за номерами 52505948, 52541539, 52544145, 52536695, 52572302), накладна № 28350956 (вагон № 28350956), накладна № 28304904 (вагон № 59974188), накладна № 28304648 (вагон № 53942363), накладна № 28254173 (вагон № 53942371), накладна № 44694990 (вагони за номерами 51312296, 51312395, 51312494, 51313096, 53942306, 53942314, 53942322, 53942348) з зазначенням виду послуги - коригування сум нарахованих платежів - минулі місяці.
В той час, позивач відзначає, що згідно договору № 08083/ЛЗ-2018 про надання послуг від 09.02.2018 та договору № 5730495 про надання послуг від 18.06.2020, на який посилається АТ "Укрзалізниця", як на підставу для зняття коштів, ТОВ "Тіп-Транс" є "замовником" і предметом даного договору згідно п. 1.1. є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Отже, згідно п. 1.2. договору № 08083/ЛЗ-2018 та п. 1.3 договору № 5730495, перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.
Також, позивач звертає увагу на те, що згідно пп. 14.1. п. 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
Згідно п. 5.5. Розділу 4 "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, Частина 1" затверджених Наказом Мінтрансу України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованих Міністерством юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, саме відправник несе відповідальність передбачену ст. 122 та 118 Статуту залізниць України, а саме, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, сплачує штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення
Проте, згідно вище вказаних накладних, ТОВ "Тіп-Транс" не є ні "відправником", ні "одержувачем" вагонів. Крім того, дані накладні були оформлені "Відправником": ТОВ "СВК", (ВЧД-12) "р. ф-я "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", ТОВ "Лесстройторг".
В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що оскільки він не є ні відправником, ні одержувачем вагонів та відповідно не оформляв вище вказані накладні, а тому, не може нести відповідальність передбачену ст. 122 та 1 Статуту залізниць України.
Втім, не зважаючи на вище викладене, АТ "Укрзалізниця" неправомірно стягнуто з рахунку ЄРЦ ВСПЛВ ТОВ "Тіп-Транс" суму в розмірі 831 468,60 грн за вище зазначеними накладними, чим грубо порушено законні права та інтереси позивача.
Позивач у зв'язку із неправомірним списанням провізного тарифу звернувся із претензією до Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (від 10.12.2020 № 770), в якій просив повернути кошти в розмірі 831 468,60 грн, отримані ПАТ "Укрзалізницею" без жодних правових підстав на це.
Відповідно до листа Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 17.12.2020 № МЮ-5143/П-5, претензію позивача надіслано за належністю до Філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця".
Проте, станом на день подання позовної заяви відповіді не надано та не виконано зобов'язання щодо повернення незаконно списаних коштів з рахунку позивача.
У поданому відзиві відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи що:
- саме позивач, на підставі пп. 2.2.1, 2.1.12 договору про надання послуг від 09.02.2018 № 08083/ЛЗ-2018 та п. 2.1.9. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 5730495 від 25.02.2020 несе відповідальність за дії/бездіяльність третіх осіб, з якими він уклав договори і погодився виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших... За неправомірне використання свого коду платника несе також позивач (замовник за договорами 1 і 2). У разі неправомірного (без згоди замовника) використання коду платника, замовник зобов'язаний розрахуватися з перевізником за здійснене перевезення, а спірні питання вирішувати без участі перевізника;
- на момент здійснення перевезення позивач знав, що вагони слідують на станцію призначення для зміни власника, оскільки, вагони були придбані саме ТОВ "Тіп-Транс" для наступного перепродажу, і саме позивач був, згідно умов договорів купівлі-продажу, власником вагонів під час перевезення, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу вагонів, специфікаціями та ми прийому-передачі.
Крім того, відповідач відзначає, що 18.08.2020 ТОВ "Тіп-Транс" звернулося із претензією до ПАТ "Укрзалізниця" № 579 на суму 831 468,60 грн., скеровану на адресу регіональної "Львівська залізниця" AT "Укрзалізниця". Повторно 10.12.2020 позивач звернувся до залізниці із претензією № 770 про повернення коштів в сумі 831 468,60 грн.
За результатами розгляду претензії позивача № 579 від 18.08.2020 філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень AT "Укрзалізниця" згідно переліку 20210618 від 18.06.2021 на код платника 5730495 ТОВ "Тіп-Транс" було зараховано (повернуто) 484 834, 80 грн.
Щодо коштів, стягнутих згідно переліків № 20200131 від 31.01.2020, № 20200123 від 23.01.2020, № 20200115 від 15.01.2020, № 20200113 від 13.01.2020, позивачем пропущено строк на пред'явлення претензії.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами спорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За умовами частини 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)
Відповідно до ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 17 Статуту залізниць України унормовано, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.
Пунктом 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями) остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
За умовами п. 2.1. Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.
Як про це вказувалося судом вище, між сторонами було укладено договір про надання послуг від 09.02.2018 № 08083/ПЗ-2018 та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 5730495 від 25.02.2020.
В умовах вказаних договорів сторонами погоджено права та обов'язки замовника - ТОВ "Тіп-Транс".
Зокрема, п. 2.1.6 договору № 08083/ПЗ-2018 та п. 2.1.4. договору № 5730495 передбачено обов'язок замовника оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
За умовами п. 2.1.11. договору № 08083/ПЗ-2018 та п. 2.1.9. договору № 5730495 замовник зобов'язаний забезпечувати належне оформлення перевізних та платіжних документів із зазначенням коду платника, вказаного у п. 2.3.3. (коду платника замовника).
Відповідальність за неправомірне (без згоди замовника) використання коду танка несе Замовник.
У разі неправомірного (без згоди замовника) використання коду платника, замовник зобов'язаний розрахуватися з перевізником за здійснене перевезення, а спірні питання вирішувати без участі перевізника.
Відповідно до п. 2.1.12. договору № 08083/ПЗ-2018 замовник зобов'язаний виконувати усі юридичні дії, пов'язані з виконанням укладених договорів на підставі п. 2.2.1 цього договору, нести відповідальність за дії/бездіяльність третіх осіб, з якими укладено такі договори.
Згідно п. 2.2.1. договору № 08083/ПЗ-2018 замовник має право укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим.
Розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця" (п. 4.1. договору № 08083/ПЗ-2018).
Пунктом 4.10. договору № 08083/ПЗ-2018 та п. 4.9, договору № 5730495 передбачено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.
Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди (п. 4.11. договору № 08083/ПЗ-2018).
Відтак, суд відзначає, що посилання позивача у позовній заяві на ст. 118, 122 Статуту залізниць є безпідставним, адже, в даному випадку з нього не стягувались штрафні санкції за невірне відображення даних в накладній.
В даному випадку мова йде саме про донарахування тарифу.
Як про це вказує відповідач-2, оскільки, у вказаних позивачем накладних було внесено невірні дані, які фактично не відповідають дійсності (в гр. 20 не внесено інформацію про зміну власника), і тариф (провізну плату) було нараховано станцією відправлення у суттєво меншому розмірі, після проведення відповідного слідування по станції призначення Дністрянська, було проведено донарахування тарифу.
Пунктом 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (із змінами) (затверджені наказом Мінтрансзв'язку від 26.03.2009 № 317 зареєстровано в Мінюсті № 340/16356 15.04.2009) визначено:
14.1. Плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою14.
14.4. Плата за перевезення нового рейкового рухомого складу на своїх осях, у тому числі: вагонів із загальномережевою нумерацією від заводів-виробників на адресу власників; рухомого складу, що направляється на утилізацію або під перше навантаження; вагонів, які мають заводську нумерацію і використовуються для технологічних потреб; вагонів, що передислоковуються при зміні власника; та вагонів в інших перевезеннях, крім зазначених у пункті 14.1 цього розділу, визначається як для власних вагонів за тарифною схемою 1 для універсальних вагонів) або 2 (для інших типів вагонів та іншого рейкового рухомого складу) за розрахункову масу вантажу, установлену для універсального або спеціального вагона.
Відповідач вказує, що оскільки, в накладних було зазначено, що вагони прямують в ремонт, під завантаження та таке інше, а не те, що вони передислоковуються при зміні власника, нарахування тарифу за перевезення було здійснено як для порожніх власних вагонів, які слідують із ремонту під наступне навантаження за схемою 14.1. пункту 14.1 Розділу ІІ Збірника тарифів.
Наприклад, по накладній 44694990 при застосуванні схеми 14.1 Тарифного керівництва № 1 станцією відправлення було нараховано:
За відстань перевезення із ст. Купянськ-Сортувальний - 1348 км
Ставка 790, 6 * 4 осі * коефіцієнт 3,023 = 9559,90 грн/вагон * 8 вагонів = 76 479,20 грн.
При перерахунку по п. 14.4.Тарифного керівництва № 1, схема 2 до сплати належить:
За відстань перевезення із ст. Купянськ-Сортувальний - 1348 км
Ставка 9280 * коефіцієнт 3,722 = 34540,00 грн./вагон * 8 вагонів = 276 320,00 грн.
Різниця становить 199 840,80 грн. (донарахована по станції призначення).
Згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 31.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, відповідальним за внесення даних у графу 20 "найменування вантажу" перевізного документу виступає вантажовідправник.
Із доданих позивачем до позовної заяви накладних, вбачається, що ТОВ "Тіп-Транс" виступає платником при здійсненні вказаних перевезень.
Відтак, суд погоджується із твердженнями відповідача, що саме позивач, на підставі пп. 2.2.1, 2.1.12 договору про надання послуг від 09.02.2018 № 08083/ЛЗ-2018 та п. 2.1.9. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 5730495 від 25.02.2020 несе відповідальність за дії/бездіяльність третіх осіб, з якими він уклав договори і погодився виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування нами та інших... За неправомірне використання свого коду платника несе також позивач (замовник за договорами № 08083/ПЗ-2018 та № 5730495). У разі неправомірного (без згоди змовника) використання коду платника, замовник зобов'язаний розрахуватися з перевізником за здійснене перевезення, а спірні питання вирішувати без участі перевізника.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент здійснення перевезення позивач знав, що вагони слідують на станцію призначення для зміни власника, оскільки, перелічені вагони були придбані безпосередньо ТОВ "Тіп-Транс" для наступного перепродажу, та саме позивач був, згідно договорів купівлі-продажу, власником вагонів під час перевезення, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу вагонів, специфікаціями та актами прийому-передачі, а тому повинен був знати та усвідомлювати, що до перевізних документів було внесено неправдиві дані.
Відповідач-2 вказує, що про те, що під час слідування вагони змінили свого власника залізниці стало відомо лише після подачі новим власником - ТОВ "Техінвестпостач" заявки на перереєстрацію вагонів та всього пакету документів, необхідних для проведення такої реєстрації. Тому по станції Дністрянська було проведено донарахування тарифу та коригування сум, що підлягали стягненню з платника за вищевказаними перевезеннями на підставі переліків, що наявні в матеріалах справи.
У свою чергу відповідач-2 вказує, що за результатами розгляду претензії позивача № 579 від 18.08.2020 філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень AT "Укрзалізниця" згідно переліку 20210618 від 18.06.2021 на код платника 5730495 ТОВ "Тіп-Транс" було зараховано (повернуто) 484 834, 80 грн.
У відповіді на відзив позивач підтвердив факт часткового зарахування (повернення) коштів в сумі 484 834, 80 грн.
В той час, позивач відзначає, що відповідачем не спростовано доводи ТОВ "Тіп-Транс" та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції, щодо відсутності обов'язку залізниці сплати заборгованості (повернення коштів).
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо проведення коригування та донарахування провізної плати за наступними накладними: № 51260321 (вагони за номерами 57855736, 57777252, 57856056, 57856478, 57857484, 57776858, 57777328, 57856205, 57856510, 57776882, 57777344, 57856841, 57776965, 57856247, 57856932, 57857674, 57777179, 57855678, 57857146, 57857856), накладна № 51352599 (вагони за номерами № 57776668, 57777245, 57857476, 57776676, 57857518, 57856213, 57857641, 577777575, 57856437,57856460), на які позивач посилається у позовній заяві, як на підставу списання коштів.
Разом з тим, у відповіді на відзив позивач не заперечує та ніяк не спростовує факт, що присвоєння коду платника, можливість бути платником за третіх осіб за договором перевезення та порядок списання коштів, відповідальність, коригування (донарахування) відповідних платежів регулюється укладеними між позивачем та залізницею договорами про надання послуг від 09.02.2018 № 08083/ПЗ-2018 та про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 5730495 від 25.02.2020, якими, як про це вказувалося вище, зокрема, визначено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми (п. 4.10. договору № 08083/ПЗ-2018 / п. 4.9. договору № 5730495).
У свою чергу, посилаючись на ст. 24 Статуту залізниць України, позивач стверджує, що відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній, несе вантажовідправник.
Водночас, при цьому позивач не заперечує того факту, що на момент заповнення перевізних документів, власником вантажу - порожніх вагонів був ТОВ "Тіп-Транс" та дані до перевізних документів, а також особа вантажовідправника вносились і визначались на підставі специфікацій до договорів купівлі-продажу вагонів, підписаних позивачем, як покупцем та власником вагонів, і продавцями вагонів.
Посилання позивача у відповіді на відзив на ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України є безпідставним, оскільки в даному випадку з нього не стягувались штрафні санкції в розмірі п'ятикратної провізної плати за неправильне зазначення даних в накладній, а донараховувалась провізна плата, яку позивач погодився сплатити за договором перевезення (накладними) та договорами про надання послуг від 09.02.2018 № 08083/ПЗ-2018 та про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 5730495 від 25.02.2020.
Так, в п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
У відповідності до п. 2.5. Правил розрахунків за перевезення вантажів платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Водночас, у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.
Що відповідно й було зроблено залізницею, на підставі укладених між сторонами договорів від 09.02.2018 № 08083/ПЗ-2018 та № 5730495 від 25.02.2020.
Частиною 1, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні з даним позовом не наведено беззаперечних обставин, щоб свідчили про безпідставне та протиправне списання відповідачем з рахунку ТОВ "Тіп-Транс" провізного тарифу (за вирахуванням зарахованих (повернутих) філією "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень AT "Укрзалізниця" згідно переліку 20210618 від 18.06.2021 на код платника 5730495 ТОВ "Тіп-Транс" коштів в сумі 484 834, 80 грн. за результатами розгляду претензії позивача № 579 від 18.08.2020). За таких обставин, суд визнає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року)
Отже, оскільки, за наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то за таких обставин, суд не вбачає необхідності для застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності заявлених відповідачем.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіп-Транс" (82400, обл. Львівська, м. Стрий, вул. С.Бандери, будинок 52, квартира 2; ідентифікаційний код 40807713) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815), Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, обл. Львівська, м. Львів, вул. Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код 40081195) та Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Федорова, будинок 32; ідентифікаційний код 40123465) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення 831 468, 60 грн - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.12.2021
Суддя Д.О. Баранов