ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2021Справа № 910/14524/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, будинок 32 літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код: 41564379)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815)
про стягнення 10 385, 97 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу в розмірі 10 385, 97 грн за несвоєчасну доставку вантаж.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
27.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що вивезення вантажу за відправками № 41839622 та № 41839630 було здійснено позивачем більше доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу в сумі 1 461, 84 грн, нарахованого за даними накладними, на підставі ч. 2 ст. 116 Статуту залізниць України. На підставі акту загальної форми № 1709 від 22.01.2021 по станції Знаменка, вагону № 95776910, що слідував по відправці № 42725218 було продовжено термін доставки на три доби, отже, по даній відправці вантаж прибув вчасно, відтак, штраф в сумі 344, 20 грн є безпідставно нарахованим. Сума штрафу за несвоєчасну доставку, на переконання відповідача складає 8 579, 93 грн, які у свою чергу відповідач просить зменшити до 10%.
13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив в якій позивач вказує, що причиною складання актів загальної форми, на які посилається відповідач та котрі складені вже після прибуття вантажу із порушенням терміну доставки, є саме очікування звільнення вантажного фронту (подачі під вантажні операції), тобто обставини, які виникли вже після прибуття вантажу та котрі не звільняють відповідача від зобов'язань щодо своєчасної доставки вантажу, з огляду на що, вантаж по перевізним документам № 41839622 та № 41839630 є таким, що прибув із порушенням терміну доставки. Оскільки перевізні документи № 41839622 та № 41839630 розкредитовані впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, то положення абз. 2 ст. 116 Статуту в частині звільнення від сплати штрафу на відповідача не поширюються. Щодо тверджень відповідача про збільшення терміну доставки вантажу по перевізному документу № 42725218, то складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці. Крім того, позивач вказує про недоведеність відповідачем обставин для зменшення штрафу.
Також, у відповіді на відзив позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку на його подання.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивач вказує, що відзив на позовну заяву надійшов на адресу ТОВ "Грейнсвард" лише 29.09.2021 (середа). У зв'язку із територіальною віддаленістю позивача (м. Київ) та його представника (м. Черкаси), а також перебування частини працівників у відпустках, ознайомитись зі змістом відзиву видалося за можливе лише на 01.10.2021 (п'ятниця). На відведений строк для написання відповіді на відзив припало два вихідних дні, а 05.10.2021 представник позивача був залучений до розгляду справ № 910/773/21, № 910/5069/21, 910/4448/21 у Північного апеляційному господарському суді та № 910/11567/21 у Господарському суді міста Києва, що значно обмежували можливість позивача на підготовку обґрунтованої відповіді на відзив у встановлений судом строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про поновлення процесуальних строків, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" процесуальний строк на подання відповіді на відзив, а відповідь на відзив (датовану 07.10.2021) долучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
06.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" та Акціонерним товариством "Українська залізниця" був укладений договір № 43-41564379/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується повідомленням про укладення договору.
Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Товариства, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктами 1.6., 9.4. договору встановлено, що договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладання на веб-сайті http://uz-cargo.com, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Зміни та доповнення до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих частинах та їх оприлюднення на на веб-сайті http://uz-cargo.com, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
31.05.2021 відповідачем оприлюднено нову редакцію договору, яка введена в дію з 01.07.2020.
Відповідно до п. 8.1. договору сторони домовилися про використання електронного документообігу.
Згідно п. 8.7. договору у випадку судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
За умовами п. 12.1. цієї угоди вона діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на вебсайті http://uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення даного правочину.
25.12.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Одеса-Порт РФ "Одеська залізниця" вантаж - порожній вагон на власних осях, не поіменований в алфавітному порядку згідно залізничної накладної № 41975111.
19.01.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Чорноморська РФ "Одеська залізниця" вантаж - порожній вагон на власних осях, не поіменований в алфавітному порядку згідно залізничної накладної № 42725218.
23.03.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Чорноморськ-Порт РФ "Одеська залізниця" вантаж - порожні вагони на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку згідно залізничних накладних № 41839622, № 41839630.
23.03.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Одеса-Застава І РФ "Одеська залізниця" вантаж - порожні на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку згідно залізничних накладних № 41834243, № 41834250.
24.03.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Одеса-Застава І РФ "Одеська залізниця" вантаж - порожні вагони на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку згідно залізничних накладних № 41845165, № 41845181, № 41845173, № 41845157.
09.04.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" прийнято до перевезення на станції Рубіжне РФ "Донецька залізниця" вантаж - карбамід згідно залізничної накладної № 53901401.
По зазначеним вище залізничним накладним одержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард".
Як про це зазначає позивач, відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 відповідачем допущено перевищення терміну доставки вантажу у зв'язку з чим позивачем і заявлено до відповідача в силу приписів ст. 116 Статуту залізниць штраф в розмірі 10 385, 97 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався на адресу відповідача із претензіями про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну доставку вантажу.
Відповідач, заперечуючи щодо заявлених позовних вимог посилається на те, що зазначена позивачем сума штрафу в розмірі 10 385, 97 грн не відповідає дійсності та має становити 8 579, 93 грн у зв'язку з тим, що вагони за залізничними накладними № 41839622, № 41839630 простоювали з вини вантажоодержувача - позивача згідно акту загальної форми № 411 від 01.04.2021 оскільки вантаж не було вивезено одержувачем зі станції впродовж доби після одержання останнім повідомлення про прибуття вантажу, а щодо вагону по залізничній накладній № 42725218 згідно акту № 1709 від 22.01.2021 було продовжено строки доставки на три доби.
Також, відповідач у своєму відзиві просить суд зменшити розмір штрафу до 10 % на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що заявлена позивачем сума є надмірно великою, а прострочення доставки вантажу не завдало позивачу збитків в його господарській діяльності.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач полається на необґрунтованість доводів відповідача та зазначає, що акт загальної форми № 411 від 01.04.2021 було складено вже після прибуття вантажу із порушенням терміну доставки, а саме на підставі очікування звільнення вантажного фронту, а відтак такі обставини не звільняють відповідача від зобов'язань щодо несвоєчасної доставки.
При тому, позивач зазначає, що посилання на те, що вагони по залізними накладним № 41839622, № 41839630 простоювали з вини вантажоодержувача - позивача є недоведеними оскільки згідно п. 2 ст. 116 Статуту залізниць перевізні документи по вказаним вагонам розкредитовані позивачем впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу.
Що стосується доводів відповідача щодо затримки вагонів по залізничній накладній № 42725218 згідно акту № 1709 від 22.01.2021 то позивач заперечує щодо належності останнього, оскільки, такий акт не було надано позивачу.
Позивач також заперечує щодо зменшення розміру штрафу до 10%, оскільки, таке зменшення є виключно правом суду та відповідачем не доведено обставин, що він не бажав вчинення таких порушень, які в свою чергу були зумовлені винятковими обставинами.
Так, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Приписами статті 307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Частиною 1 ст. 919 Цивільного кодексу України закріплено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
Згідно приписів статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно пунктів 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (п. 41 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Відповідно до додатки 3 "Пояснення щодо заповнення накладної" до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, така відмітка проставляється в графі 49 електронної накладної.
Пунктом 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як про це уже зазначалося вище, позивач вказує про те, що вантаж відповідачем було доставлено позивачу несвоєчасно, тобто, з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Отже, за розрахунком позивача загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу складає - 10 385, 97 грн та здійснена наступним чином.
За залізничною накладною № 41975111:
- вантаж прийнятий до перевезення 25.12.2020 (графа 56);
- відстань перевезення - 696 км (графа 30);
- перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29);
- 696 км /200 км/добу = 4 доби (округлюється до повної доби).
4 доби + 1 доба = 5 діб, а тому кінцевий термін доставки вантажу - 30.12.2020, однак доставлено лише 10.01.2021 (графа 51), чим допущено прострочення доставки на 10 діб.
Згідно графи 31 перевізного документа розмір провізної плати становить 3 230,10 грн, а тому розмір штрафу складає 969,03 грн (3 230,10 х 30%).
За залізничною накладною № 42725218:
- вантаж прийнятий до перевезення 19.01.2021 (графа 56);
- відстань перевезення - 741 км (графа 30);
- перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29);
- 741 км /200 км/добу = 4 доби (округлюється до повної доби).
4 доби + 1 доба = 5 діб, а тому кінцевий термін доставки вантажу - 24.12.2020, однак доставлено лише 27.01.2021 (графа 51), чим допущено прострочення доставки на 2 доби.
Згідно графи 31 перевізного документа розмір провізної плати становить 3 442, 00 грн, а тому розмір штрафу складає 344, 20 грн (3 442, 00 х 10%).
За залізничними накладними № 41839622 та № 41839630:
- вантаж прийнятий до перевезення 23.03.2021 (графа 56);
- відстань перевезення - 775 км (графа 30);
- перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29);
- 775 км/ 200 км/добу = 4 доби (округлюється до повної доби).
4 доби + 1 доба = 5 діб, а тому кінцевий термін доставки вантажу - 28.03.2021, однак доставлено лише 01.04.2021, чим допущено прострочення доставки на 3 доби.
Згідно графи 31 перевізних документів розмір провізної плати становить З 654,60 грн, а тому розмір штрафу складає 1 461,84 грн (3 654,60 х 20% х 2).
За залізничними накладними № 41834243, № 41834250, № 41345165, № 41845181, № 41845173 та № 41845157:
- вантаж прийнятий до перевезення за залізничними накладними № 41834243, № 41834250 - 23.03.2021 (графа 56); за залізничними накладними № 41345165, № 41845181, № 41845173 та № 41845157 - 24.03.2021;
- відстань перевезення - 727 км (графа 30);
- перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29);
- 727 км / 200 км/добу = 4 доби (округлюється до повної доби).
4 доби + 1 доба = 5 діб, а тому кінцевим терміном доставки за залізничними накладними № 41834243 та № 41834250 є 28.03.2021, однак доставлено 06.04.2021, чим допущено прострочення доставки на 8 діб; кінцевим терміном доставки за залізничними накладними № 41345165 та № 41845181 є 24.03.2020, однак доставлено 06.04.2021, чим допущено прострочення доставки на 7 діб; кінцевим терміном доставки за залізничними накладними № 41845173 та № 41845157 - є 24.03.2020, однак доставлено 07.04.2021, чим допущено прострочення доставки на 7діб;
Згідно графи 31 перевізних документів розмір провізної плати становить 3 442, 00 грн, а тому розмір штрафу складає 6 195, 60 грн (3 442, 00 х 30% х 6).
За залізничною накладною № 53901401:
- вантаж прийнятий до перевезення 09.04.2021 (графа 56);
- відстань перевезення - 1274 км (графа 30);
- перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29);
- 1274 км/200 км/добу = 7 діб (округлюється до повної доби).
7 діб + 1 доба = 8 діб, а тому кінцевим терміном доставки вантажу - 17.04.2021, однак доставлено лише 20.04.2021, чим допущено прострочення доставки на 2 доби.
Згідно графи 31 перевізного документа розмір провізної плати становить 14 153,00 грн, а тому розмір штрафу складає 1 415,30 грн (14 153,00 х 10%).
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини, суд погоджується з твердженнями позивача та розрахунками сум штрафів з огляду на прострочення термінів доставки відповідачем.
Водночас, як вбачається із заперечень відповідача простоювання вагонів за залізничними накладними № 41839622 та № 41839630 відбулося саме з вини позивача оскільки вантаж, що прибув на адресу товариства не було вивезено одержувачем (позивачем) із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу. На станції призначення вказаний вантаж («вантаж на своїх осях») простоював з 01 по 03 квітня 2021 року про, що складено акти загальної форми № 411, № 430.
Як вбачається із наданого відповідачем акту загальної форми № 411 від 01.04.2021 вагони 95088704, 95122909, 95506408 за залізничною накладною № 41839622 затримувалися на станції призначення в очікуванні подачі під вантажі операції з вини клієнта, оскільки простоювали на коліях станції в очікування заявки на подачу. Час початку затримки 01.04.2021 13:05.
Згідно акту загальної форми № 430 від 03.04.2021 простій вагонів за залізничною накладною № 41839622 вагони 95088704, 95122909, 95506408 відбувався до 03.04.2021 21:10.
Однак суд звертає увагу, що згідно залізничною накладною № 41839622 здійснювалося перевезення вагону № 95122909, який в свою чергу відсутній в переліку вказаних актів.
Водночас, саме згідно залізничної накладної № 41839630 здійснювалося перевезення вагону № 95088704, який відповідачем зазначено в актах № 411 від 01.04.2021 та № 430 від 03.04.2021.
Відтак, суд звертає увагу відповідача, що ним невірно зазначено номера вагону із відповідною залізничною накладною, а тому суд вважає, що вказані акти загальної форми стосуються накладної № 41839630.
Що стосується наданих відповідачем актів загальної форми № 413 від 01.04.2021 та № 431 від 03.04.2021, то суд зазначає, що в даних актах відсутня залізнична накладна та відповідні вагони, по яким такі акти були складені у зв'язку з чим даний доказ на переконання суду є неналежним, оскільки не підтверджується належним чином посилання відповідача на факт простою вагонів за накладною № 41839622 та № 41839630.
Також, суд погоджується з доводами позивача, які викладені у відповіді на відзив, а саме, що акти загальної форми № 411 від 01.04.2021 та № 430 від 03.04.2021 дійсно були складені вже після прибуття вантажу з простроченням згідно графи 51 накладної № 41839622 тобто 01.04.2021.
Крім того, з графи 52 залізничної накладної № 41839622 та № 41839630 вбачається, що вантаж видано одержувачу 01.04.2021.
Також, суд зазначає, що з графи 49 перевізних документів № 41839622 та № 41839630 вбачається, що про прибуття вантажу позивача повідомлено 01.04.2021 о 13 год 05 хв., а перевізні документи № 41839622 та № 41839630 позивачем розкредитовано впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, а саме 01.04.2021 о 13:24, що зазначено в графі 53 вказаних залізничних накладних.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від штрафу за залізничними накладними № 41839622 та № 41839630 за прострочення строків доставки вантажу у відповідності до абз. 2 ст. 116 Статут оскільки перевізні документи розкредитовано позивачем впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття та відповідно одержано вантаж 01.04.2021 згідно графи 52.
Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення з нього штрафу по залізничній накладній № 42725218 та посилання на наявність акту загальної форми № 1709 від 22.01.2021 суд зазначає наступне.
Із наданого відповідачем акту загальної форми № 1709 від 22.01.2021 вбачається, що термін доставки вагону № 95776910, що слідував по відправці № 42725218 збільшено на 3 доби не з вини залізниці відповідно до вимог п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 внаслідок введення карантину.
Відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Водночас слід відзначити, що перелік причин затримки, визначених у пункті 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, не є вичерпним.
Позивач заперечує щодо належності такого доказу щодо поважності прострочення терміну доставки на 3 доби за залізничною накладною № 42725218 та посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 09.04.2020 у справі № 910/6762/19.
Підсумовуючи викладене вище, суд проаналізувавши вказану судову практику погоджується з доводами позивача оскільки наявність відмітки у перевізних документах про затримку вантажу, не звільняє відповідача від обов'язку довести ті обставини, на які останній посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу.
Отже, виходячи із приписів Правил складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/від сутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.
Таким чином, наданий відповідачем акт загальної форми № 1709 від 22.01.2021 не приймається судом до розгляду у якості належного та допустимого доказу при вирішенні питання щодо звільнення відповідача від сплати штрафу за прострочення доставки вагону за накладною № 42725218 оскільки відповідачем не доведено тих обставин у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу останнім.
Крім того, відповідачем не надано до суду доказів того, які саме та яким чином введенні карантинні обмеження, які зазначено в акті № 1709 від 22.01.2021, вплинули на затримку доставки вантажу.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України, доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 385, 97 грн підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 10 %, то суд зазначає, що в силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Оскільки відповідач не довів належними і допустимими доказами наявності передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, беручи до уваги інтереси обох сторін, а також зважаючи на спричинення позивачу негативних наслідків, які полягали у несвоєчасній доставці вантажу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Витрати на професійну правничу допомогу судом наразі не вирішується з огляду на клопотання позивача, яке міститься в позовній заяві, що докази понесення останніх у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України будуть надані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, будинок 32 літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код: 41564379) штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 10 385 (десять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн 97 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.11.2021
Суддя Д.О. Баранов