ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2021Справа № 910/12857/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/12857/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (код 37686922; 36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10; e-mail: kataris.junior@gmil.com)
до Моторного (транспортного) страхового бюро України (код 21647131; 02154; місто Київ, Русанівський бульвар, 8; e-mail: mtibu@mtibu.kiev.ua)
про стягнення 13 727,63 грн.
без участі представників через неявку
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач) про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань в розмірі 1 797,15 грн. та 11 930,48 грн. відповідно, за невиконання зобов'язань по договору страхування №АІ/0650805.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі №910/12857/21 та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Представниками Позивача та Відповідача у справі подано суду заяви по суті спору та з процесуальних питань, а саме: Відзив на позов, Відповідь на відзив, Заперечення на відповідь на відзив.
При цьому у відзиві на позов Відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
При цьому, досліджуючи матеріали справи 05.10.2021р. у першому судовому засіданні без виклику учасників справи, зокрема, заяви по суті справи та заяви із процесуальних питань, дійшов наступних висновків.
Згідно абзацу 2 пункту 39.1 Закону, МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Як визначено у статті 20.3 Закону, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 39.2.1. Закону, основними завданнями МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (ПрАТ "СК "Україна"). Вимоги кредиторів вважаються погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника. Провадження у справі № 910/842/18 закрито.
При цьому, МТСБУ не є учасником деліктного правопорушення, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна", ні відповідно до судового рішення у справі №910/842/18, ні загальних норм цивільного законодавства.
Водночас, в силу спеціальної норми п.п. 41.1. Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, в силу спеціальної норми - Закону, у зв'язку з ліквідацією учасника МТСБУ - ПрАТ "СК "Україна", виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на Моторне (транспортне) страхове бюро.
При цьому, всі вимоги всіх кредиторів до боржника згідно ухвали суду від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вважаються погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника.
Вбачається, також існування колізії норм Законів України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п.п. 41.1.) та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час вирішення справи про банкрутство ч.5ст.45) в частині щодо визнання вимог погашеними та продовження існування зобов'язання для третьої особи - МТСБУ, в даному випадку.
Національне законодавство не містить подібних випадків, коли після ліквідації зобов'язаної юридичної особи та визнання вимог погашеними виникає зобов'язання у третьої особи щодо виконання невиконаних зобов'язань ліквідованого боржника.
МТСБУ сплачено на користь Позивача суму страхового відшкодування в розмірі 20 824,18 грн. Спір стосується 3% річних та інфляційних нарахувань.
Такий випадок є винятковим і регулюється тільки спеціальним Законом, а тому застосування загальної норми ст.625 ЦК України до даних особливих правовідносин має виключну правову проблему.
Таким чином, МТСБУ є єдиною особою у якої після банкрутства особи боржника можуть виникати певні права та обов'язки.
Враховуючи сталу загальну судову практику стосовно застосування статті 625 ЦК України з одного боку, та особливості виконання страхового зобов'язання, що є гарантією Держави відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з іншого боку, суд вбачає виключну правову проблему для з'ясування якої необхідно здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
За вказаних обставин, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021р. суд ухвалив здійснювати розгляд справи №910/12857/21 в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 21.10.2021р. Явку представників визнано обов'язковою.
У підготовчому засіданні 21.10.2021 оголошено перерву до 09.11.2021 року з метою надання відповідачу часу для належного підтвердження повноважень свого представника.
09.11.2021 представник Відповідача у підготовче засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, 09.11.2021 протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.11.2021. Зобов'язано сторін забезпечити участь у судовому засіданні 23.11.21 належним чином уповноважених представників (адвоката або представника в порядку самопредставництва юридичної особи).
22.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 23.11.2021 без участі його уповноваженого представника.
Представники сторін у судове засідання 23.11.2021 р. не з'явились. Відповідач причин повторної неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 23.11.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.01.2015 на а/д Ковель-Жовква-Червоноград сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Фольксваген дн НОМЕР_1 та автомобіля Ауді НОМЕР_2 .
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 11.02.2015 у справі №459/321/15-п за вказаною подією водія автомобіля Фольксваген дн НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "СК "Україна" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0650805.
Відповідно до Висновку про оцінку транспортного засобу № 4 від 14.01.2015, виконаного суб'єктом оціночної діяльності на замовлення ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Ауді НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 23 149,97 грн.
19.08.2015 між власником транспортного засобу Ауді НОМЕР_2 , ( ОСОБА_2 (цедент)) та ФОП Шиян Д. С. (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) щодо виплати страхового відшкодування, за умовами якого цесіонарій займає місце цедента в зобов'язаннях, що виникли із страхової пригоди, що сталась за участю автомобілів Фольксваген дн НОМЕР_1 та автомобіля Ауді НОМЕР_2 , у тому числі право на одержання грошового відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 20 824,17 грн.
31.08.2015р. між ФОП Шиян Д. С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-08/2015, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта, зокрема, за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0650805.
У силу вказаного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору права, передані фактору клієнтом за цим договором, складають 763 266,62 грн., у тому числі за договором страхування № АІ/0650805 на суму 20 824,17 грн.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов'язаною особою (боржником) є ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
Таким чином судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 5/31-08/2015 від 31.08.2015 до позивача, як нового кредитора, з 31.08.2015 перейшло право вимоги до боржників - ПрАТ "СК "Україна" та МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", щодо страхового відшкодування за договором страхування (полісом) № АІ/0650805.
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 стосовно ПрАТ "СК "Україна" було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство.
27.03.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу (з урахуванням заяви про уточнення до заяви про грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" від 23.04.2018р.) на загальну суму 14 268 524, 30 грн, у тому числі і за договором факторингу № 5/31-08/2015 від 31.08.2015, в якій позивач просив визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" за договором страхування № АІ/0650805 у загальній сумі 39 757,84 грн, що складається з суми страхового відшкодування 20 824,17 грн., 3 % річних у сумі 1 797,15 грн., інфляційних втрат у сумі 11 930,48 грн., пені у сумі 5 206,04 грн. та включити їх у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "СК "Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором факторингу № 5/30-09/2015 від 30.09.2015 та договором страхування № АІ 5590754.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вирішено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв'язку з неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед кредиторами.
28.08.2019 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до МТСБУ із заявою про сплату страхового відшкодування за договором страхування № АІ/0650805 у сумі 39 757,84 грн. (з яких: страхове відшкодування у сумі 20 824,17 грн., 3 % річних у сумі 1 797,15 грн., інфляційних втрат у сумі 11 930,48 грн., пені у сумі 5 206,04 грн.).
У відповідь на вказану вимогу МТСБУ повідомило позивача про прийняте рішення щодо виплати ТОВ "Маркс.Капітал" лише суми страхового відшкодування у розмірі 20 824,18 грн. Вказану суму відповідач сплатив у повному обсязі 16.09.2019. У решті вимог - про сплату позивачу пені, інфляційних втрат та 3 % річних МТСБУ відмовлено.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Маркс.Капітал" просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 % річних у сумі 1 797,15 грн. та інфляційних втрат у сумі 11 930,48 грн., нараховані за несвоєчасну сплату страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд враховує, що правовідносини за договором страхування в процедурі ліквідації страховика і після її завершення врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон про банкрутство).
За загальним правилом, викладеним в пункті 3 статті 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Також згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Норми статті 87 Закону про банкрутство (відповідно до приписів якого здійснювалось провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна") не регулюють наслідки незадоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства страховика через недостатність у нього майна, а норма частини 5 статті 45 цього Закону встановлює, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Водночас, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють виняток з цього правила щодо страховиків та визначають порядок задоволення вимог кредиторів страховика, що не були задоволені у процедурі банкрутства страховика через недостатність майна страховика.
Зокрема, відповідно до пункту 20.3 статті 20 названого Закону у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, враховуючи вказані норми, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов'язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов'язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі.
Оскільки, спірні відносини виникли з договірних відносин, і позивач продовжує реалізовувати їх в межах договірних зобов'язань, то має місце договірний характер обов'язку МТСБУ щодо відшкодування шкоди потерпілому. Тобто відповідно до ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має місце перехід обов'язків ліквідованого боржника (ПрАТ "СК "Україна") до МСТБУ, зокрема, за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0650805.
Водночас, суд звертає увагу сторін, що статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено наступне:
- у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 2 ст. 22.1 цього Закону).
- відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну (ст. 22.2 цього Закону).
При розгляді справи судом поставлено на обговорення та дослідження сторонами питання:
- правову природу стягнення з відповідача (МТСБУ) 3 % річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат на суму заборгованості, за прострочення виконання обов'язку не відповідачем, а страховиком (ПрАТ "СК "Україна");
- МТСБУ не є учасником деліктного правопорушення, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна", ні відповідно до судового рішення у справі №910/842/18, ні загальних норм цивільного законодавства, а є зобов'язаною особою за спеціальним законом на виплату страхового відшкодування;
- визнання погашеними усіх вимог кредиторів до боржника згідно ухвали суду від 17.07.2019 у справі № 910/842/18, у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника (крім вимог з виплати страхових відшкодувань, які в силу закону перейшли до МТСБУ).
- колізії норм Законів України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п.п. 41.1.) та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час вирішення справи про банкрутство ч.5ст.45) в частині щодо визнання вимог погашеними та продовження існування зобов'язання для третьої особи - МТСБУ, в даному випадку.
- стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами (якими відповідач (МТСБУ) фактично не користувався), а також міру відшкодування збитків від знецінення грошових коштів в результаті не виконання грошового зобов'язання іншою особою, а не відповідачем, нараховані ПрАТ "СК "Україна" за прострочення виконання зобов'язання останнім з виплати страхового відшкодування.
Проте сторонами, зокрема, відповідачем не наведено своїх доводів та тверджень стосовно поставлених на обговорення судом питань.
Крім того, на думку суду має місце неналежне та неповне використання МТСБУ механізмів передбачених процесуальним законом, зокрема, при розгляді схожих справ у Верховному Суді, не доведено виключності правої проблеми, виключності правового регулювання, суб'єктного складу, та необхідності відступу від загальних правил регулювання зобов'язальних відносин в інституті обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.09.2021 по справі № 910/14293/19, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПУ України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
МТСБУ не звільняється від обов'язку сплати інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за прострочення зобов'язання ліквідованого страховика зі сплати страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід'ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування (позиція Верховного Суду в постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19).
Указані обставини також підтверджуються визнанням ТОВ "Маркс.Капітал" кредитором боржника у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна"- як на суму страхового відшкодування за договором страхування № АІ/0650805, так і на спірні у цій справі суми 3 % річних 1 797,15 грн. та інфляційних втрат у сумі 11 930,48 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд приймає до уваги ту обставину, що у справі № 910/842/18 був встановлений розмір спірних нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, а також обґрунтованість відповідних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна", що має преюдиційне значення і не потребує повторного доказування.
На підставі викладеного, зважаючи на перехід до позивача права вимоги до відповідача зі сплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0650805 та матеріальних втрат, нарахованих в силу Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.09.2021 по справі № 910/14293/19, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 797,15 грн. та інфляційних втрат у сумі 11 930,48 грн.
Отже, позов ТОВ "Маркс.Капітал" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивачем попущено строк на звернення до суду за захистом свого права.
Як визначено ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат за договором № АІ/0650805, внаслідок ліквідації боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на підставі норм п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Отже, правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов'язанням.
Судом враховано, що питання про відлік строку позовної давності у схожих правовідносинах було предметом дослідження у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/14293/19 .
Верховним Судом у постановах від 20.07.2020 та від 07.09.2021 у одній і тій же справі №910/14293/19 встановлено, що у контексті спірних правовідносин МТСБУ має виконати грошове зобов'язання із відповідними наслідками прострочення та таке право на позов має бути пов'язане, зокрема, з початком виникнення відповідного обов'язку у МТСБУ щодо виконання зобов'язань ліквідованого страховика.
Аналіз положень пунктів 2, 3 статті 20 та пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV свідчить, що обов'язок із виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів (майна) на МТСБУ.
Тому, з урахуванням положень підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, обов'язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені, у зв'язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси.
Відтак право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов'язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.
Як встановлено судом, у справі № 910/842/18 встановлено факт ліквідації ПрАТ "СК "Україна" ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у зв'язку з неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед кредиторами, що стало підставою для звернення ТОВ "Маркс.Капітал" з позовом у цій справі, що розглядається.
Враховуючи вище викладене, з огляду на встановлені обставини щодо ліквідації ПрАТ "СК "Україна" ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019, що є початком перебігу строку позовної давності, позивач звернувся з даним позовом у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4600,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правничої допомоги №96 від 01.06.2020 з додатковою угодою № 1 до нього від 01.06.2020, Акт надання послуг №234 від 26.07.2021 на суму 4600,00 грн. та ордер серія АІ №1059663 від 05.10.2020.
Заперечень стосовно обґрунтованості заявленої позивачем суми відповідачем не надано.
З огляду на викладене вище, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4600,00 грн. пов'язані з розглядом справи та відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 13 727,63 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (Україна, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (Україна, 36023, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10; ідентифікаційний код: 37686922) інфляційні втрати у розмірі 11 930,48 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.., 3 % річних у розмірі 1 797,15 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 600,00 (чотири тисячі шістсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.12.2021
Суддя Ігор Курдельчук