Ухвала від 02.12.2021 по справі Б-11/45-3/270-21/145

Справа № Б-11/45-3/270-21/145 (909/1145/21)

УХВАЛА

02.12.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківського обласного держаного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (вул. Княгинин, 44, м. Івано-Франківськ, 76003) про стягнення 10 032, 00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

поданої в межах справи Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості; ліквідатор - арбітражний керуючий Седлецький О. В.

В силу приписів частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

ОСОБА_1 , в межах справи про банкрутство, звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про стягнення 10 032, 00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270, 00 гривень.

При цьому, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просив звільнити його від сплати судового збору, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до положень якого, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 200/10640/20-а, до моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку із цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 522/13736/15.

Відтак, вимога позивача у даній справі про стягнення середнього заробітку за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, отже до неї не можуть застосовуватися приписи пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Водночас, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 10 032, 00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, позивачу при зверненні до суду необхідно було сплатити 2 270, 00 гривень за вимогу майнового характеру (10 032, 00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу) або подати суду документи, які підтверджують підстави звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, при поданні позовної заяви позивачем має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв'язку, накладна "Укрпошти" та опис вкладення з переліком документів, що направляються відповідачам, за підписом працівника об'єкта поштового зв'язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів.

З позовної заяви вбачається, що позивачем пред'явлено позов до відповідача - Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, однак доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу (а саме: опис вкладення та накладну "Укрпошти") суду не надано, чим порушено приписи частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, судом встановлено, що в переліку документів що додаються до позовної заяви зазначено, що до позовної заяви, зокрема, долучено: копію паспорта та ідентифікаційного коду позивача, копію рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.03.2018 у справі № 344/9429/17 (роздруковане із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень), копію виписки банківської установи по особовому рахунку позивача.

Господарським процесуальним кодексом України, а саме частиною 2 статті 164 передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 ДСТУ 4163:2020, на ксерокопіях відсутня). Пунктом 5.26 Національного стандарту України, затвердженого Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01 "ДСТУ 4163-2020" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення вказаних вище норм, позивачем приєднано до позовної заяви копії документів, а саме: копії паспорта та ідентифікаційного коду позивача, копію рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.03.2018 у справі № 344/9429/17 (роздруковане із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень), копію виписки банківської установи по особовому рахунку позивача які не засвідчені жодним чином.

При цьому, із рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.03.2018 у справі № 344/9429/17 (роздруковане із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень) неможливо встановити що це рішення стосується саме позивача.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у сумі 2 270, 00 гривень або клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору;

- доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опису вкладення та накладної "Укрпошти");

- належним чином засвідчених копій документів, приєднаних до позовної заяви;

- належним чином засвідчену копію трудової книжки;

- оригінал або належним чином засвідчену копію рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду в Івано-Франківській області від 22.03.2018 у справі № 344/9429/17.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.

5. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5010.

6. Ухвала набирає законної сили 02.12.2021 та не підлягає оскарженню.

Суддя В. В. Михайлишин