Справа № 946/7468/21 Провадження № 3/946/2285/21 Справа № 946/7469/21 Провадження №946/2286/21
01 грудня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі:головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
тимчасово непрацюючого, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ізмаїльського міськрайонного суду надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 077826 від 05.09.2021 року, серії ДПР18 № 077754 від 05.09.2021 року, складені відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 077826 від 05.09.2021 року, ОСОБА_1 04 вересня 2021 року о 23 год. 24 хвилин керуючи транспортним засобом «MERCEDES» д/н НОМЕР_1 в м.Ізмаїлі, вул. Шевченка, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана проблисковими маячками червоно-синього кольору, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №077754 від 05.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 04 вересня 2021 року о 23 год. 24 хв. в м.Ізмаїлі, вул. Шевченка керував транспортним засобом «MERCEDES» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, нестійка хода). Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, у медичному закладі ЦРЛ, результат позитивний 2,72 промілі, що підтверджується висновком №87, чим порушив п. 2.9 «а» ПДД, тим самим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення. передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
27.10.2021 року та 05.11.2021 року ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що в його діях відсутній склад правопорушення, який передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відсутні кваліфікуючі ознаки, передбачені вказаними статтями, заперечував проти протоколу, просив закрити справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 - Щербаков С.Ю., в судовому засіданні 27.10.2021 року та 05.11.2021 року пояснив, що протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №077754 від 05.09.2021 року, було складено із порушеннями, а також обставини зазначені в протоколі не відповідають фактичним подіям 04 вересня 2021 року, у зв'язку із чим, є підстави вважати відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень виходячи з наступного.
Як зазначав представник, є підстави вважати відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 077754 від 05 вересня 2021 року, інспектором поліції було грубо порушено право ОСОБА_1 на свободу та особисту недоторканність та право на захист та, як наслідок, вказаний протокол про адміністративне правопорушення визнається недопустимим доказом.
Всі інші докази, які є похідними та здобуті на підставі, або за допомогою доказу, що визнаний судом недопустимим, також визнаються недопустимими. Як зазначає представник ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 077754 від 05 вересня 2021 року, відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП є доказом на основі якого у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнавати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як порушення права особи право на свободу та особисту недоторканність та право особи на захист.
Так, під час зупинки транспортного засобу до ОСОБА_1 , було застосовано спеціальний засіб кайданки та в подальшому направлено до Ізмаїльського РВ ГУНП, після чого він був доправлений до КНП «ЦРЛ», таким чином відбулось фактичне адміністративне затримання.
Відповідно до ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Проте, вимоги до адміністративного затримання передбачені ст.261 КУпАП, співробітниками поліції виконані не були, було порушено права притягуваної особи на свободу та особисту недоторканність та правову допомогу.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 077754 від 05 вересня 2021 року, інспектором поліції було грубо порушено право ОСОБА_1 на свободу та особисту недоторканність та право на захист та, як наслідок, вказаний протокол про адміністративне правопорушення визнається недопустимим доказом.
Всі інші докази, які є похідними та здобуті на підставі, або за допомогою доказу, що визнаний судом недопустимим, також визнаються недопустимими.
В останнє судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на закриті провадження у справах у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, дослідивши відеозапис, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом розглядаються два протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Так, за змістом ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Уразі незгоди водія (судноводія) на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Подібні положення містяться і у п.п. 6, 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 затверджений Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Порядок).
Зі змісту п. п. 3, 4 Порядку вбачається, що огляд з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським проводиться на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, порядок проведення огляду на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КУпАП та Порядком, передбачає декілька стадій, що включає в себе: пропозицію поліцейського пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським на місці зупинки транспортного засобу; надання водієм згоди на проведення такого огляду та, власне, його проведення; або ж відмова водія від його проведення.
Тому, вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку щодо проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу мають бути виконані як при висловленні пропозиції пройти огляд, так і при його, власне, проведенні, а також в момент відмови особи від проходження огляду.
Також, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі автоматичну фото- і відеотехніку, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Відповідно п.п.2 п.2 розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою , попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
Відповідно до вимог п. 5 розділу ІІ зазначеної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відео фіксація обставин справи велася не в повному обсязі та не безперервно, відеозапис затримання особи та доставлення її до Ізмаїльського РВ ГУНП, відсутній взагалі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Таким чином у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року N 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерства Охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другій залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З відеозаписів, долучених до протоколів про адміністративні правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання, щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, який в подальшому проведений не був (файл відеозапису 01733@2021090501322810.mp4).
Однак, незважаючи на вказану згоду щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, до особи було застосовано спеціальний засіб кайданки та доправлено до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Ізмаїл, вул. Михайлівська,27 після чого він був доправлений до КНП «ЦРЛ».
Пропозиція огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі також була явно незаконною, оскільки суперечить вимогам, так як ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з чим останній погодився (файл відеозапису 01733@2021090501413510).
Вказані дії співробітників патрульної поліції, були явно незаконними, оскільки суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Згідно п.п.6 та7 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Тобто, навіть пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, поза межами місця зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є незаконною.
Також, відповідно до п.5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Натомість, як вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, відеозапис подій вівся не в повному обсязі.
Так, до матеріалів справи долучені відеофайл з бортового відеореєстартора автомобіля патрульної поліції (відеофайл IMG_2491.MP4), що здійснював переслідування автомобіля під
керуванням ОСОБА_1 , а вже наступний відеофайл (01733@2021090501322810.mp4) містить обставини пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, і переривається при застосуванні до ОСОБА_1 фізичної сили (заламування рук).
Разом з тим, в мережі «Instagram» адреса сторінки: https://www.instagram.com/p/CTbeVHhj5VW/?utm_medium=share_sheet, викладено відеозапис подій, що відбувались 04 вересня 2021 року, з якого вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу, співробітник поліції знаходиться над ОСОБА_1 , який лежить на проїзній частині дорого обличчям до асфальту, руки зведені за спиною, після підвівшись ОСОБА_1 зі зведеними за спину руками стоїть біля співробітників патрульної поліції.
Вказані дії співробітників поліції, жодним чином не відображені в матеріалах справи та є фактичним затриманням особи з обмеженням його волі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що співробітники поліції свідомо вимикали бодікамери, коли до ОСОБА_1 застосовували спецзасіб кайданки, або свідомо не надали наявні відео файли в повному обсязі.
Окрім того, як вбачається з відеозапису в закладі охорони здоров'я де проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, було спочатку проведено огляд особи, а вже потім складалось направлення особи на вказаний огляд.
Вказана обставина є грубим порушення п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 та п.6 розділу ІІ Інструкції.
Таким чином докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи долучені до матеріалів справи, медичний висновок, щодо огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, є неналежними та не допустимими доказами провини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки здобуті з грубим порушенням конституційних прав і свобод громадянина.
Для встановлення "обґрунтованості висунутого обвинувачення" у справі мають міститися достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою докази, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини "поза розумним сумнівом".
Разом з тим, судом неодноразово направлялися до відділу організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області запити, щодо повідомлення про те, чи складався відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне затримання, а також про забезпечення явки у судові засідання поліцейського роти з обслуговування м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Граніченко В.Р. з метою надання відповідних пояснень в судовому засіданні.
Разом з тим, поліцейський роти з обслуговування м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Граніченко В.Р. у судове засідання для надання пояснень не з'явився, відомості щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне затримання на адресу суду не надійшли.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як встановлено під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 077754 від 05.09.2021 року, сам по собі протокол не може бути визнано належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки цей протокол не в повній мірі відповідає вимогам законодавства та відомчим інструкціям.
Відповідно до вимог пунктів 6, 7 розділу І Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог дотримано не було, оскільки, незважаючи на приписи ст. 251 КУпАП про те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ці обставини, як і законні підстави для затримання ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Проте матеріали справи не містять протоколу адміністративного затримання ОСОБА_1 .
Отже, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не було долучено протокол про його адміністративне затримання, хоча на відеозаписі, який є в мережі «Instagram» адреса сторінки: https: //www. instagram. com/p/CTbeVHhj5VW/ ?utm_medium =share_sheet, яка була надана суду представником притягуємої особи та переглянута під час судового розгляду, ці обставини були зафіксовані.
Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.62 Конституції України, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, отже провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 077826 від 05.09.2021 року, 04 вересня 2021 року о 23 год. 24 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MERCEDES» д/н НОМЕР_1 , в м.Ізмаїлі, вул. Шевченка, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана проблисковими маячками червоно-синього кольору, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Так само, дослідивши всі докази у провадженні, а також переглянувши відеозапис, приходжу до висновку, що наявні докази що вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Суд вважає за можливе не давати оцінку іншим доводам ОСОБА_1 та представника притягуваного ОСОБА_1 - Щербакова С.Ю., оскільки вони на висновки суду не впливають.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини, згідно ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника і вважається за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн.
Крім того вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає що складає 454 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 122-2, 130, 247, 251, 280, 285 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 26.09.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_3 ) визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 153 гривні.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 26.09.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_3 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 26.09.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2021 року.
Суддя: О.О.Бурнусус