Справа № 495/7406/21
Номер провадження 3/495/2513/2021
01 грудня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління, про притягнення до адміністративної відповідальності прапорщика ОСОБА_1 , уродженця с. Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, працюючого ІПС майстером-начальника 3 групи ІПС віпс «Удобне» (типу 18) впс «Старокозаче», що проживає за адресою, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 07 вересня 2021 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №029469 від 06.09.2021 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст. 172-18 ч. 2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 серії ПдРУ №029469, складеного начальником відділу прикордонної служби «Старокозаче» 1 категорії (тип Б) підполковником ОСОБА_2 вбачається наступне: « 04.08.2021 року в період з 13.30-13.40 підполковник ОСОБА_3 спільно з начальником 1-го відділення 3-ї прикзас приккшр ПРИКЗ капітаном Валерієм Добровольським, було здійснено раптову перевірку порядку організації несення служби п/н «ПС» з місцем несення служби в районі п/зн 0608 від МТНС «Удобне-Маяки», у складі прапорщика ОСОБА_4 та сержанта ОСОБА_5 . В ході перевірки було здійснено раптову перевірку та встановлено, що прапорщик ОСОБА_6 організував службу прикордонного наряду з порушенням вимог наказу на охорону ДКУ, а саме: спостереження за надводною обстановкою не здійснював, на причалі не перебував, рятівний жилет не вдягнув, журнал спостереження не заповнив, видані на весь склад наряду три ІПП знаходились на столі, паливний бак на наявному малому прикордонному катері «UMS-600» BG-907 не опечатав. Своїми діями даний військовослужбовець порушив вимоги п. 4 абзаців 2, 3, 5, 11 п. 5 Розділу 1, п. 6, абзацу 7 п. 7, абзацу 6, 7 п. 11 Розділу 2, абзаців 6, 10 п. 10 Розділу 5 частини ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» № 1261 від 19.09.2015. Дане правопорушення вчинене в умовах особливого періоду, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 КпАП України.
Від представника ОСОБА_1 - Бондаренко Г.Є. надійшло заперечення, в якому вона стверджує про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Зокрема, така позиція представника ґрунтується на тому, що протокол стосовно ОСОБА_1 складений 06.09.2021, тобто через місяць після вчинення адміністративного правопорушення, що у свою чергу не може бути належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, в матеріалах адміністративного провадження відсутня інформація про наявність повноваження заступника начальника штабу - начальника відділу прикордонної служби підполковник Віктора Артемчука на здійснення раптової перевірки 04.08.2021 року порядку організації та несення служби п/н «ПС» з місцем несення служби в районі п/з 0608 від МТНС «Удобне-Маяки», в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в чому саме виразилося порушення вищезазначених вимог з боку ОСОБА_4 перевіряючими не розкрито, особи, які безпосередньо проводили службове розслідування, за результатами якого складено доповідна записка про винуватість ОСОБА_1 не є безсторонніми (незаінтересованими) особами, а є службовими особами державного органу, які ініціювали проведення такої перевірки, внаслідок чого напряму зацікавлені у притягненні його до адміністративної відповідальності, тому зазначений вище висновок службового розслідування не може мати перевагу над іншими доказами у справі, Заступник начальника штабу - начальник відділу прикордонної служби підполковник Віктора Артемчука не мав повноваження на здійснення раптової перевірки 04.08.2021 року порядку організації та несення служби п/н «ПС» з місцем несення служби в районі п/з 0608 від МТНС «Удобне - Маяки» - у зв'язку з відсутністю службового завдання (підтверджено матеріалами справи та відповіддю на адвокатський запит від 13.09.2021 року № 81 лист 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.09.2021 року № 21/Б24ні.
27.09.2021 представник ОСОБА_1 , адвокат Бондаренко Г.Є., надала до суду клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати з Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вулиця Військової Слави, 14) копію Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби».
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2021 року, клопотання представник ОСОБА_1 , адвоката Бондаренко Г.Є, про витребування документів задоволено.
Зобов'язано Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вулиця Військової Слави, 14) надати суду:
- копію Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби».
20.10.2021 року, Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління надали до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області копію Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, не визнав.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Бондаренко Г.Є., підтримала вимоги, заявлені нею в письмових запереченнях.
Представник відділу прикордонної служби «Старокозаче» Білгород-Дністровського прикордонного загону не з'явилась.,
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступників висновків.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
Частина 2 ст. 172-18 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду у вигляді накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Аналіз даної правової норми КУпАП дозволяє дійти висновку, що адміністративна відповідальність передбачена для спеціального суб'єкта - особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України. Суб'єктивна сторона цього складу адміністративного правопорушення може проявлятися у виді порушення правил несення прикордонної служби, невиконання певних функцій.
Таким чином, для наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП доведенню підлягають ті факти, що військовослужбовець є службовою особою, порушення правил несення прикордонної служби мало місце під час виконання військової служби, в умовах особливого періоду.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Щодо встановлення факту порушення ОСОБА_1 правил несення прикордонної служби, суд враховує таке.
Згідно зі змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18КУпАП суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №029469 від 06.09.2021 та доповідна записка щодо результатів раптової перевірки порядку організації несення служби прикордонним нарядом «ПС» в районі п/зн 0608 від МТНС «Удобне-Маяки» стосовно ОСОБА_1 була затверджена 06.08.2021 року, пояснення та самого ОСОБА_1 .
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол, та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Окрім наведеного, у ч. 2 ст. 254 КУпАП регламентовано, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що подія мала місце 04.08.2021, проте, у порушення вищезазначених вимог, протокол стосовно ОСОБА_1 складений 06.09.2021, тобто через місяць після вчинення адміністративного правопорушення, що у свою чергу не може бути належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд також приймає до уваги те, що доповідна записка щодо результатів раптової перевірки порядку організації несення служби прикордонним нарядом «ПС» в районі п/зн 0608 від МТНС «Удобне-Маяки» стосовно ОСОБА_1 була затверджена 06.08.2021 року, а перевірка проведена за два дні до цього 04.08.2021 р.
Також, в матеріалах адміністративного провадження відсутня інформація про наявність повноваження заступника начальника штабу - начальника відділу прикордонної служби підполковник Віктора Артемчука на здійснення раптової перевірки 04.08.2021 року порядку організації та несення служби п/н «ПС» з місцем несення служби в районі п/з 0608 від МТНС «Удобне - Маяки».
Вивчено копію наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби» (далі-наказ №26) витребуваного постановою суду від 29.09.2021 року з Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління.
Так, раптова перевірка проведена в порушення наказу № 26:
- відповідно до п. 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби» перевіряючий при роботі та здійсненні перевірки повинен мати при собі службове завдання;
- відповідно п. 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 року № 26 «Про організацію та проведення контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби» раптова перевірка має тривати 1-2 дні, а не 10 хв.
В результаті вищезазначеного підтверджено, що:
1. Заступник начальника штабу - начальник відділу прикордонної служби підполковник Віктора Артемчука не мав повноваження на здійснення раптової перевірки 04.08.2021 року порядку організації та несення служби п/н «ПС» з місцем несення служби в районі п/з 0608 від МТНС «Удобне - Маяки» - у зв'язку з відсутністю службового завдання (підтверджено матеріалами справи та відповіддю на адвокатський запит від 13.09.2021 року № 81 лист 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.09.2021 року № 21/Б24ні,
2. Перевірка проведена формально 10 хв. (мала тривати 1-2 дні), підтвердження обставин можливого правопорушення не надано, належним чином не зібрані докази щодо підтвердження або спростування недоліків, можливо, пов'язаних з порушенням вимог наказу на охорону ДКУ.
Перевіряючий не встановив зміст усного наказу ОСОБА_7 на охорону державного кордону і не мав підстав для здійснення висновків щодо порушень з боку ОСОБА_8 .
Також, один із недоліків зазначений в протоколі спростовано 25 прикордонним загоном …Необхідність опечатування паливного баку малого прикордонного катеру «UNS-600» BG 907…. Зазначивши … даний недолік не стосується організації несення служби прикордонним нарядом «ПС» та штаб - сержанта ОСОБА_4 , зазначений для вжиття заходів керівництвом відділу прикордонної служби «Старокозаче»…., лист 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.09.2021 року № 21/Б24ні
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи і відповідно до ст. 251 КУпАП він є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 порушив «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» №1261 від 19.09.2015, а саме:
1. Розділ 1 п. 4., старший наряду несе повну відповідальність за охорону визначеної ділянки, точне виконання наказу на охорону державного кордону, дії і дисципліну підпорядкованих йому на період служби прикордонників;
2. Розділ 1 п. 5. Старший наряду зобов'язаний : організувати службу прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу ; неухильно стежити за дотриманням складом прикордонного наряду дисципліни та правопорядку; постійно здійснювати контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників і керувати прикордонним нарядом; забезпечити виконання складом прикордонного наряду заходів безпеки під час несення прикордонної служби та поводження зі зброєю;
3. Розділ 2 п 6. Кожен прикордонник під час несення служби у прикордонному наряді відповідає за точне та своєчасне виконання покладених на нього завдань та обов'язків;
4. Розділ 2 п. 7. Під час несення служби прикордонні наряди зобов'язані: здійснювати постійний контроль за повітряним простором (водною поверхнею) на визначеній ділянці;
5. Розділ 2 п. 11. Прикордонним нарядам забороняється: залишати ділянку, що охороняється (місце несення служби), або переміщуватись на іншу до зміни чи закінчення терміну несення служби, а також змінювати маршрут руху, крім випадків, передбачених пунктом 10 глави 2 цього розділу; залишати без нагляду, передавати іншим особам зброю та предмети екіпіровки; учиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону, відволікатися від несення служби;
6. Розділ 5 п. 10. Прибувши на пункт спостереження, старший прикордонного наряду зобов'язаний: перевірити документацію, справність засобів зв'язку і сигналізаційних приладів; Під час несення служби пост спостереження зобов'язаний: послідовно оглядати місцевість у визначених секторах та помічати всі зміни.
Перевіряючим не розкрито, в чому саме виразилося порушення вищезазначених вимог з боку ОСОБА_4 .
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що оцінюючи докази, суд повинен керуватися принципом доведення "поза розумним сумнівом", який сформульований в рішенні від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення даного принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) у відповідності до якого, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано лише відомості про суть адміністративного правопорушення, з наявними ознаками правопорушення, передбаченого у диспозиції ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, а також відсутні дані щодо наявності умислу (вини) останнього на вчинення порушення правил несення прикордонної служби та не взяті до уваги його пояснення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 , до протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію доповідної записки щодо результатів раптової перевірки порядку організації несення служби прикордонним нарядом «ПС» в районі п/зн 0608 від МТНС «Удобне-Маяки», який ґрунтується тільки на поясненнях осіб особового складу прикордонного загону.
Особи, які безпосередньо проводили службове розслідування, за результатами якого складено доповідна записка про винуватість ОСОБА_1 , не є безсторонніми (незаінтересованими) особами, а є службовими особами державного органу, які ініціювали проведення такої перевірки, внаслідок чого напряму зацікавлені у притягненні його до адміністративної відповідальності, тому зазначений вище висновок службового розслідування не може мати перевагу над іншими доказами у справі.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Дослідивши докази по справі суд прийшов до висновку, що достовірних та допустимих доказів, які б неспростовно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП не має.
Оскільки вина ОСОБА_1 не підтверджена матеріалами справи, а обвинувачення не може бути висунуто на сумнівних доказах, вважаємо, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного право порушення.
Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 серії ПдРУ № 029469, складеного начальником відділу прикордонної служби «Старокозаче» 1 категорії (тип Б) підполковником ОСОБА_2 , моментом виявлення правопорушення є 04.08.2021 року.
Передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьох місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення адміністративного правопорушення на момент розгляду справи минув, в зв'язку з чим у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по даній справі підлягає закриттю
Приймаючи до уваги викладене суд вважає, що провадження по даній справі належить закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки, визнання винним за даних обставин справи, зокрема істотного порушення вимог щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується в разі накладення на особу адміністративного стягнення. Оскільки, на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не накладено, підстави для стягнення судового збору відсутні. З урахуванням наведеного судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 серії ПдРУ № 029469 закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Д. Анісімова