Справа № 159/6821/21 Провадження №11-сс/802/599/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021035550000955 від 10.11.2021 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року про відмову в задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про арешт майна,
Дізнавач СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_8 , звернувся засобами поштового зв'язку 11.11.2021 року до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021035550000955 від 10.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.272 КК України. Клопотання в суді було зареєстровано 12.11.2021 року.
Клопотання мотивовано тим, що 10.11.2021 року о 14 годині 35 хвилин до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області надійшло повідомлення про те, що невстановленою особою в місті Ковель по вулиці Варшавській, 21, було незаконно встановлено металеву ємність з пальним для реалізації з порушенням правил безпеки проведення робіт з підвищеною небезпекою, що в свою чергу спричинило загрозу життю та здоров'ю людей. Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч.1, 4, 5 ст.214 КПК України, внесено 10.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021035550000955 і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.272 КК України. З метою виявлення та врятування від умисного знищення майна - предметів злочинної діяльності, що мають значення речових доказів, 10.11.2021 року в період часу з 16 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин, працівниками поліції було проведено огляд місця події в АДРЕСА_1 . За результатами проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено: два металеві резервуари, один з яких білого кольору, об'ємом 50 м3 і на якому присутній напис «Вогненебезпечно», а інший резервуар біло - червоного кольору, без маркувальних позначень, в яких знаходиться невстановлена кількість рідини, що має характерний запах дизельного палива; паливо-розливальну колонку з електронним циферблатом, до якої був прикріплений аркуш паперу з написом «ДП Євро Пальне дизельне, ДП - Л - Євро5 - ВО», а також до якої був прикріплений шланг та паливний пістолет. 11.11.2021 року зазначені вище речі та документи було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину і мають значення речового доказу в кримінальному провадженні. А тому з метою збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню, дізнавач просив накласти арешт на вказані речі та майно.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про арешт майна.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що майно та документи, які 10.11.2021 року було тимчасово вилучено за вказаною вище адресою, не можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, в даному кримінальному провадженні, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, на нього не може бути накладено арешт. Таким чином, на переконання слідчого судді, клопотання про арешт майна не містить належних обґрунтувань, а його матеріали доказів, які б підтверджували необхідність накладення арешту на майно, як того вимагає ст.171 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає дану ухвалу слідчого судді незаконною і такою що підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження в зв'язку із тим, що суд не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинути на його висновки, залишив поза увагою ті факти, що майно на яке дізнавач просив накласти арешт є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. А тому вказане майно, яке вилучене в ході огляду місця події від 10.11.2021 року, визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів на вказане майно потрібно накласти арешт. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою накласти арешт на: два металеві резервуари, один з яких білого кольору, об'ємом 50 м3 і на якому присутній напис «Вогненебезпечно», а інший резервуар біло - червоного кольору, без маркувальних позначень, в яких знаходиться рідина із характерним запахом пального; паливно роздавальну колонку з електронним циферблатом, до якої був прикріплений аркуш паперу з написом «ДП Євро Пальне дизельне, ДП - Л - Євро5 - ВО», а також шланг та паливний пістолет.
В судове засідання не з'явилися прокурор, дізнавач та власники майна, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується телефонограмою від 26.11.2021, яка міститься в матеріалах провадження. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, а тому суд вирішує розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть та доводи апеляційної скарги, думку представника власника майна, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна згідно із ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
В п.1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч.3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого старшим дізнавачем СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 клопотання, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що Ковельським РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021035550000955 від 10.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.
Підставою для реєстрації даних відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань слугувало те, що до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області 10.11.2021 року о 14 годині 35 хвилин надійшло повідомлення про те, що невстановленою особою в місті Ковель по вулиці Варшавській, 21, було незаконно встановлено металеву ємність з пальним для реалізації з порушенням правил безпеки проведення робіт з підвищеною небезпекою, що в свою чергу спричинило загрозу життю та здоров'ю людей.
В ході проведення огляду місця події 10.11.2021 року в період часу з 16 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин, працівниками поліції було проведено огляд місця події на АЗС за адресою: місто Ковель, вулиця Варшавська, 21. За результатами проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено: два металеві резервуари, один з яких білого кольору, об'ємом 50 м3 і на якому присутній напис «Вогненебезпечно», а інший резервуар біло - червоного кольору, без маркувальних позначень, в яких знаходиться невстановлена кількість рідини, що має характерний запах дизельного палива; паливно-розливальну колонку з електронним циферблатом, до якої був прикріплений аркуш паперу з написом «ДП Євро Пальне дизельне, ДП - Л - Євро5 - ВО», а також до якої був прикріплений шланг та паливний пістолет.
Постановою дізнавача від 11.11.2021 року вилучені в ході огляду місця події зазначені вище речі та документи було визнанно речовими доказами у кримінальному провадженні.
Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на речі, дізнавач та прокурор вказували про те, що вони є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України і це майно зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим визнане речовим доказом. А тому, саме з метою збереження речових доказів, просили накласти арешт на це майно.
Проте, матеріали клопотання не містять доказів, а дізнавач та прокурор в ході його розгляду не навели достатніх обґрунтувань та не надали належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, окрім як визнання цього майна речовим доказом постановою дізнавача.
Також судом встановлено, що нікому з юридичних чи фізичних осіб, як на момент проведення огляду, так і на момент подання клопотання не набули статусу підозрюваного у межах даного провадження. Матеріалами клопотання не наведено достатніх підстав вважати, що два металеві резервуари, паливно-розливальна колонка з електронним циферблатом, до якої прикріплений аркуш паперу з написом «ДП Євро Пальне дизельне, ДП - Л - Євро5 - ВО», а також до якої прикріплений шланг та паливний пістолет, за вказаних обставин є предметами вчинення кримінального правопорушення та мають значення речового доказу у даному провадженні.
Крім того слідчим суддею вірно зазначено, що факт реалізації пального, на що вказує прокурор, також будь-яким чином не зафіксований. Зазначені обставини в цілому ставлять під сумнів сам факт вчинення кримінального правопорушення, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст.272 КК України.
Також слідчий суддя вірно вказав про те, що згідно протоколу огляду місця події, огляд проводився 10.11.2021 року в період часу з 16 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин з участю ОСОБА_6 . Згідно наданого витягу з ЄРДР, відповідні відомості внесено до реєстру 10.11.2021 року о 22 годині 12 хвилин. Таким чином, огляд місця події проводився до внесення відомостей до ЄРДР. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 письмової згоди на такий огляд не надавав, хоча й був присутній під час його проведення. Ухвалою слідчого судді від 12.11.2021 року в задоволенні клопотання дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення обшуку (погодження проведеного огляду) за вказаною адресою було відмовлено.
А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події, не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України в кримінальному провадженні, оскільки дізнавачем та прокурором не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.
Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно. Не було таких здобуто і в ході апеляційного розгляду провадження.
Усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, так як були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна юридична оцінка. При цьому, на думку апеляційного суду доводи прокурора фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року про відмову в задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про арешт майна, залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий:
Судді: