пр. № 1-кс/759/9299/21
ун. № 759/26464/21
30 листопада 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого та повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку в рамках кримінального провадження №12020100080001732 від 01.04.2020
у листопаді 2021 р. адвокат звернувся до суду із зазначеною скаргою.
Скарга мотивована тим, що 18.09.2021 проведено невідкладний обшук слідчим СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100080001732 від 01.04.2020 та вилучене майно в приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Перемоги, 136, а саме мобільний телефон POCO X3 IMEI НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
11.10.2021 до слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві подана заява про повернення вилученого майна, яка не розглянута.
Адвокат у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно частини 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У частині 7 ст. 236 КПК України, крім іншого, вказано про те, що вилучені під час обшуку слідчим, прокурором речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Частина 1 ст.167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.
Згідно ч. 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо…
Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
При цьому, в ч. 5 ст. 171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У даному спірному випадку, зазначене в ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Аналізуючи правовий зміст ч.7 ст. 236 і ч. 1 ст. 98 КПК України та науково практичного коментарю до неї, ч. 2 ст. 168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до частини 1 ст. 167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.
Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч. 5 ст.171 КПК України, діючим КПК України не передбачено.
Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і частини 7 ст.236 КПК України.
У протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно ст.169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий не визнав тимчасово вилучене майно речовим доказом в кримінальному провадженні, клопотання про узаконення проведення обшуку, клопотання про накладення арешту на тимчасового вилучене майно не подавались, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених ч. 1 ст. 167 КПК України (арешт або повернення).
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 98-100, 169, 303-307, 309 КПК України, -
скаргу адвоката ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого та повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку в рамках кримінального провадження №12020100080001732 від 01.04.2020 задовольнити.
Зобов'язати слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , та /або інших слідчих, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100080001732 від 01.04.2020 повернути майно, вилучене в результаті проведеного 18.09.2021 обшуку в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон POCO X3 IMEI НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_6