печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47755/21-ц
25 жовтня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про виплату грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач Апарат ВРУ) про виплату грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.09.2021 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
На виконання ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Так, в заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що від сплати судового збору звільнена, оскільки середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку входить до структури заробітної плати.
Разом з тим, Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, а сама, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно до розділу 3 п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні не належать до фонду оплати праці.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, отже останній необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Окрім того, як визначено у п. 4 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки.
Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову із врахуванням п. 4 ч.1 ст. 176 ЦПК України та навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Крім того, суддя звертає увагу, що предмет позову, тобто вимоги позивача, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені останнім у прохальній частині позовної заяви, уникаючи загальних тез, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Так, позивач просить зобов'язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 43 календарних дні щорічної основної відпустки за період роботи з 12.01.2017 року по 31.08.2017 року та з 06.11.2018 року по 29.08.2019 року на посаді помічника- консультанта народного депутата України Безбаха Я.Я.
Проте, ОСОБА_1 не зазначено яку саме суму грошових коштів необхідно зобов'язати нарахувати та виплатити останній.
За таких обставин, позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 07.09.2021 року.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 127, 175, 177, 185, 260, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про виплату грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 25.10.2021 року.
Суддя І.В. Григоренко