Номер провадження 2/754/5441/21
Справа №754/10316/21
Іменем України
01 грудня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Дуб С.
за участі позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, вимоги якого було уточнено під час розгляду справи, до відповідача про відновлення стану здоров'я та відшкодування шкоди.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з боку лікаря проктолога ОСОБА_2 , скоєно замах на її здоров'я та життя з завданими не стерпними стражданнями. Складене підозру, про те, що 18.02.2021року Відповідач зателефонував колезі в Лікарню № 18, де до Позивача було скоєне агресивне насильницьке відношення. Також позивач зазначає, що з боку Відповідача, директора Консультативно-діагностичного центру Деснянського району за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та його негативних підмов окремих лікарів Консультативно-діагностичного центру Деснянського району за адресою: АДРЕСА_1 , раніше були вчинені злочинні неправомірні дії щодо спроб замаху на Позивача здоров'я. До таких лікарів, які не надавали свою згоду на вчинення злочину людям потребуючим медичної допомоги - ОСОБА_3 лишав їх з гематомами та струсом головного мозку, користуючись службовим положенням (інформація із ЗМІ), - приховуючи скоєні злочини лікарем ОСОБА_3 та його змовниками, які до цього часу вільно продовжують завдавати шкоду, спричиняючи каліцтво людям, які звертаються до них/медиків про медичну допомогу в медичному закладі. Таке інше. Тому, 18.02.2021 року - Позивачем було ледь видерте Направлення на операцію у медичної сестри та проктолога ОСОБА_2 . 18.02.2021 року скоєно на Позивача напад агресивним неадекватним проктологом в Лікарні №18 ОСОБА_6 , в поведінці схожого на Відповідача, проктолога Консультативно-діагностичного центру Деснянського району за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , які підозрюються та вбачаються в негативній змові. Тому, Позивач була змушена викликати поліцію Служби 102 щодо подовженого нападу на неї з підмови колеги лікаря ОСОБА_2 та інших. 18.02.2021 року - відбулась важка операція з видалення геморойних вузлів, тромбозу. Після Позивачці ніч надавали знеболювальні, - стан Позивачки був важким та стабільним. 23.02.2021 року - Позивач змушено виписана з гострою біллю правої частини потилиці. Лікарі Лікарні № 18 не зважали на сигналізуючи гостру біль Позивачки, - знеболювальне з підмови агресивного неадекватного ОСОБА_6 , операціоніст лікар ОСОБА_8 , медсестрі наказав не надавати Позивачу. Скоєно агресивний напад на здоров'я та життя Позивача в злочинній змові лікарської недбалості, зловживаючи службовим становищем, що і спричинило негативні наслідки та зашкодило здоровому відновленню організму Позивача. 26.03.2021 року, під час назначеного медичного прийому лікар проктолог ОСОБА_2 намагався відмовити Позивачу в прийомі; проктолог вийшов з кабінету №302 та при всіх в черзі, у коридорі відразу провокував конфлікт, тиснув, намагався залякати, - повідомляв Позивачу про його відмову у медичному огляді та прийомі до лікаря. На запитання до проктолога ОСОБА_2 , - на якій підставі, - останній відповів (далі зі слів лікаря), що Позивач про нього зверталася та розповіла вчинені останнім неправомірні дії заподіяні Позивачу, тому він не хоче приймати Позивачку до себе на прийом. 2021 року - та по цей час продовжується переслідування окремими лікарями Консультативно-діагностичного центру Деснянського району за адресою: АДРЕСА_1 , з підмови директора ОСОБА_3, який приховує свої злочинні дії, намагаючись уникати відповідальності з окремо підмовленими ним лікарями, які знаходяться в його підпорядкуванні. Позивачка вважає, що Відповідач, завідуючий відділом хірургії, проктолог ОСОБА_2 зловживаючи службовим становищем, спричинив їй злочинні дії з негативними наслідками замаху на здоров'я, які спричиняли біль тривалий час, зловживаючи службовим становищем, заподіяв напад, вчинив злочинні дії з негативними наслідками замаху на Позивача здоров'я та життя в цілому.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо неякісного надання медичних послуг; зобов'язати Відповідача привести організм Позивача в належний стан здоров'я; стягнути з Відповідача на користь Позивачки ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, справи призначено до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в судідо розгляду не з'являвся.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке грунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. З ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного в зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.
Відповідно до ст. ст. 76-81, 265 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.
До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Крім цього, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 67 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом і посилаючись на те, що внаслідок надання їй послуг неналежної якості стан її здоров'я погіршився, і, як наслідок, вона має погіршення стану здоров'я, доказів в розумінні положень ЦПК України на підтвердження своєї позиції не надала.
Надані позивачем копії медичної картки, фотознімок не є належними доказами в розумінні вищенаведених норм, оскільки з них неможливо встановити будь-які інші фактичні обставини.
Інших доказів позивачем не надано.
Відтак, перед судом не доведено обставин, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, не встановлено в передбаченому законом порядку факту наявності причинного зв'язку між винними діями відповідача та настанням негативних наслідків.
Суд звертає увагу і на те, що позивач, реалізуючи на власний розсуд свої права, визначені ст. 43 ЦПК України щодо подання доказів, заяв та клопотань тощо, в обґрунтування даної своєї позиції порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 84 ЦПК України, не скористалась та не витребувала у встановленому законом порядку доказів, необхідних їй для обґрунтування останньої. Аналогічно позивачем не було використано право, передбачене ст. 105 ЦПК України щодо призначення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі медицини, з приводу обґрунтування своєї позиції.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши у сукупності досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, відсутні передбачені ст. ст. 1166, 1172 ЦК України підстави для цивільної відповідальності Комунального некомерційного підприємства Консультативно-Діагностичного центру Деснянського району м. Києва, терапевтичного відділу перед ОСОБА_1 в частині відновлення стану здоров'я. Відповідно, відсутні і передбачені ст. 1167 ЦК України підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від вимог про відновлення стану здоров'я (відшкодування майнової шкоди).
За наведених обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2021 року.
Суддя: