Номер провадження 3/754/4876/21
Справа №754/12515/21
Іменем України
29 листопада 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №195540, гр. ОСОБА_1 10.07.2021 року о 22 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Беретті, 10, керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога, що за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 10.07.2021 р. він дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак він не керував транспортним засобом. Коли до нього під'їхали працівники поліції то він просто сидів в автомобілі, в якому навіть двигун був вимкнений, оскільки він нікуди не їхав.
В суді захисник ОСОБА_1 - адвокат Тищенко Р. П. просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем у стані алкогольного спяніння. На момент коли до нього підійшли працівники поліції він просто сидів за кермом автомобіля та розмовляв по телефону.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу матеріали та відеозапис з нагрудної відеокамери працівника поліції, приходжу до наступного висновку.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 23 год. 50 хв. 10.07.2021 р., відповідно до якого ОСОБА_1 10.07.2021 р. о 23 год. 50 хв. перебував в стані алкогольного спяніння, відеозаписом з боді камери працівника поліції.
В суду відсутні підстави вважати, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2021 р. складений з порушенням вимог Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 чи ст.266 КУпАП.
Порушень вимог ст. 266 КУпАП під час огляду особи на стан алкогольного сп'яніння судом не встановлено.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам і об'єктивно узгоджується між собою, та не викликають у суду сумнівів.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом спростовується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано те, що ОСОБА_1 підтверджує, що він їхав повільно, не порушуючи правила дорожнього руху, хоча і випив 1,5-2 літра пива, а працівниками патрульної поліції був зупинений так як розмовляв по телефону під час керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується його особа, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (454,00 гривни).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: