Номер провадження 2/754/489/21
Справа №760/27193/19
Іменем України
22 листопада 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.,
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора, про зміну черговості одержання права на спадкування, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача про зміну черговості одержання права на спадкування.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до ордеру на житлове приміщення від 25.11.1968 року, склад сім'ї спадкодавця складав він, як чоловік ОСОБА_5 , та її покійний син ОСОБА_6 . Він, як спадкоємець четвертої черги, що встановлено рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 12.12.2018 року, звернувся до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Відповідно до ст.1262 ЦК України, спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_5 є її сестра - відповідач ОСОБА_2 .
Як зазначає позивач, протягом тридцяти років він із спадкодавцем проживали у незареєстрованому шлюбі, були пов'язані спільним побутом, мали єдиний родинний бюджет, разом здійснювали усі побутові витрати тощо, тобто фактично виконували права та обов'язки подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній спільний син ОСОБА_6 , що негативно вплинуло на емоційний стан спадкодавця. Через свій похилий вік (на день смерті спадкодавцю було 79 років) та стан здоров'я, ОСОБА_5 знаходилась у безпорадному стані, вона не могла самостійно забезпечувати умови свого життя, не могла самостійно себе обслуговувати, в зв'язку з чим потребувала стороннього догляду та піклування. Саме він забезпечував допомогу ОСОБА_5 у всіх сферах життя, дбав про її фізичний та емоційний стан, підтримував морально та матеріально, забезпечував сім'ю, так як спадкодавець отримувала пенсію за віком в розмірі 1547,86 грн., в той час як він отримував пенсію в розмірі від 2546,41 грн. до 3381,30 грн., а також здавав в оренду свою квартиру і всі кошти спрямовував на повсякденні потреби спадкодавця. Після смерті ОСОБА_5 лише він займався організацією її поховання та взяв на себе усі витрати. Відповідач жодного разу не навідувала ОСОБА_5 , не надавала жодної допомоги, взагалі не цікавилась життям ОСОБА_5 , не була присутня під час похорон.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4 просив суд змінити черговість одержання ним права на спадкування та визначити за ним право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м.Києва дану справу передано до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 27.04.2020 року витребувано з Другої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №63348417 від 20.11.2018 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою ОСОБА_2 , про прийняття спадщини.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 24.07.2020 року залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 05.04.2021 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_4 .
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 15.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Відповідачем ОСОБА_2 подано заяви, в яких вона визнає позовні вимоги та просить розглядати справу в її відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши суду листи, в яких просить розглядати справу в його відсутність.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.12.1993 року.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 785/2018, спадкоємцями померлої, які звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, є сестра померлої - відповідач ОСОБА_2 , брат померлої - ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , який є спадкоємцем четвертої черги.
Спадкування за законом здійснюється у такій черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):
перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки;
друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і збоку матері;
третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
п'ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої-п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п'ятої черги.
Відповідно до статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
За змістом частини другої статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, привітання зі святами тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Так, у даній справі, вбачається, що останні 30 років ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 , що встановлено рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 12.12.2018 року. Факт надання матеріальної допомоги спадкодавцю обґрунтовано тим, що дохід ОСОБА_4 був вищий за дохід спадкодавця також підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, з урахуванням наведених фактів, а також віку спадкодавця на момент смерті (79 років), суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову. При цьому суд враховує і визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому вимоги позивача є обґрунтованими. В зв'язку з наведеним, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76, 81,133,141, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Змінити черговість одержання ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , права на спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити за ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцями другої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Суддя: