ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14740/21
провадження № 2-адр/753/11/21
(додаткове)
"30" листопада 2021 р. . Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шаповалової К.В.
за участі секретаря судового засідання Радченка А.О.
представника позивача Маляра С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
адвокат Маляр С.А. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 листопада 2021 року позовні вимоги у справі ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Однак при ухваленні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі, а саме витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною заявою та просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32250 грн.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Шаповаловій К.В.
Від відповідача до суду надійшли заперечення стосовно ухвалення додаткового рішення, в яких представник просив суд врахувати письмові заперечення та зазначив, що при визначені суми відшкодування суд має виходити саме з критерію розумності їхнього розміру, зауважив, що заявлена адвокатом сума у 32250 грн є неспівмірною із розміром штрафу, що був виписаний працівником поліції за скасованою постановою, складністю справи та обсягом проведеної роботи. Просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
У судове засідання 30 листопада 2021 року з'явився представник позивача, підтримав доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення, висловив свої заперечення щодо доводів позивача, просив суд врахувати, що вказана справа є складною, оскільки у ній праведно було 3 судових засідання, допитано свідка та досліджено відеозапис подій. Крім того просив врахувати позицію Верховного Суду з приводу ухвалення рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, а також зауважив, що відповідачем не подано заяву про зменшення судових витрат, а отже суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо зменшення витрат на правову допомогу, заявлену позивачем. Також представник позивача погодився із доводами відповідача щодо того, що аналіз законодавства та актуальної судової практики щодо спірних правовідносин не відноситься до професійної правничої допомоги та зауважив, що зменшує суму заявлених витрат на правову допомогу на 1500 грн.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, письмові доводи представника відповідача, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Скасовано постанову серія ЕАН № 4420323 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 30 червня 2021 року винесену лейтенантом поліції 1 батальйону 2 роти УПП в м. Києві Захаровою Наталією Олександрівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн. Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривень.
Як вбачається із судового рішення, у ньому не вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частинами першої-сьомої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат, які має понести позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду позивачем надано договір про надання правничої (правової допомоги) від 25 травня 2021 року № 2505, підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Маляром С.А.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; акт про надання правничої допомоги до договору від 25 травня 2021 року, підписаний позивачем та адвокатом Маляром С.А., який містить детальний розрахунок виконаної роботи, витрачених годи та вартості наданих послуг.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При визначені розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню на користь позивача судом враховується заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених позивачем вимог. Зокрема суд зазначає, що така дія як виїзд адвоката на місце події (з огляду на те, що це відбулось після розгляду адміністративної справи працівниками поліції, як було встановлено під час судового розгляду) та подання скарг на дії працівників патрульної поліції не є вкрай необхідною дією під час розгляду позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; дія щодо надання клієнтові консультації по суті справи щодо правозастосування, яка визначена адвокатом тривалістю 2 години не обґрунтована адвокатом. Зауваження адвоката Маляра С.А. стосовно того, що справа є складною, оскільки судом було проведено 3 судових засідання, оцінюється критично з огляду на те, що перше судове засідання тривало 10 хвл та зводилось до того, що адвокатом Маляром С.А., під час складання позовної заяви та поглибленого вивчення судової практики з приводу розгляду справ зазначеної категорії, було невірно визначено належного відповідача у справі, що позбавило суд можливості при відкритті провадження у справі надіслати копію позовної заяви з додатками належному відповідачу для своєчасного отримання відзиву та швидкого розгляду справи. По суті пояснення представника позивача були заслухані судом у другому судовому засіданні, в якому також було допитано свідка у справі. У третьому (крайньому) судовому засіданні було досліджено відеозапис, що долучався до матеріалів справи позивачем та наданий до відзиву відповідачем та судове засідання тривало 30 хвл.
Проведені судові засідання та їх тривалість також враховуються судом під час надання оцінки визначення вартості участі представника позивача у судових засіданнях. При цьому суду зазначає, що 5 год, визначених представником позивача на вказані дії не є обґрунтованими, з огляду на їх визначення у відповідному акті.
Також суд враховує, що представником позивача заявлено про тривалість такої дії як написання позовної заяви, оформлення додатків та подача до суду протягом 7 год, при цьому суд зважає на те, що додатками до позовної заяви є лише постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача, копія скарги на дії працівників поліції та флеш накопичувач, на який записано події, що фіксувались на телефон свідка у справі, при цьому судом враховується, що збір доказів (аналіз, обробка та запис на флеш накопичувач) була визначена представником позивача як окрема дія.
Отже, враховуючи все вище зазначене, а також заперечення відповідача щодо понесених витрат на правову допомогу, з урахуванням, викладених аргументів та прохання про відмову у задоволенні таких вимог повністю, що розцінюється судом в тому числі як заява про зменшення заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги у розмірі 30750 грн (з урахуванням заяви адвоката у судовому засіданні 30 листопада 2021 року) є неспівмірними до позовних вимог.
Зважаючи на викладене, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі, враховуючи, те, що складність справи не визначається кількістю судових засідань, зокрема у цій справі, з огляду на процесуальні дії, які проводились під час таких судових засідань та їх тривалість, враховуючи те, що розмір штрафу, який був визначену позивачу у справі працівниками поліції становить 510 грн, суд вважає, що заява позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 30750 грн. не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 753/14740/21, матиме надмірний характер.
З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статтями 2,132, 252 України, суд
заяву адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетнихасигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В задоволенні решти стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст додаткового рішення складено 6 грудня 2021 року.
Суддя К.В. Шаповалова