Справа № 709/1735/19
02 грудня 2021 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
при секретарі -Данілової О.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідача - адвоката Зеленого Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Лєтол", третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди земельної ділянки, стягнення плати за користування земельною ділянкою,-
Гр. ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Лєтол», третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди земельної ділянки, стягнення плати за користування земельною ділянкою.
Позов обгрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га. 3 червня 2013 року вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Зелена Нива 2013" терміном на 5 років, право на оренду якої зареєстровано у державному реєстрі 23 лютого 2014 року. Однак під час дії договору оренди землі 18 березня 2017 року відповідач уклав інший договір оренди землі, зареєструвавши за собою 19 травня 2017 року право оренди на вказану земельну ділянку. Остання стверджує, що ані угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, ані договору оренди землі з відповідачем вона не укладала і не підписувала. Про існування договору оренди землі із відповідачем дізналася в кінці січня 2019 року, коли укладала договір оренди землі із ТОВ "Силікат-1". 30 серпня 2018 року вона направила на адресу ТОВ "Зелена Нива 2013" і відповідача заяву, що не буде продовжувати дію договору оренди землі від 3 червня 2013 року. Крім того, в березні 2019 року вона звернулася до прокуратури Черкаської області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, а саме щодо факту підробки договору оренди землі та використання відповідачем належної їй земельної ділянки. Рішення про державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки за ТОВ «Лєтол» здійснила приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б. Отже, оскільки оспорюваний договір оренди від 18 березня 2017 року вона не укладала і не підписувала, відповідач порушує її право на користування земельною ділянкою, яка на даний час знаходиться в користуванні відповідача. Таким чином, її порушене право підлягає захисту у спосіб усунення перешкод у користування належної їй земельної ділянки шляхом заявлення вимоги про повернення цієї земельної ділянки, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Враховуючи, що договір оренди землі від 18 березня 2017 року є не вчиненим, зареєстроване 19 травня 2017 року за ТзОВ «Лєтол» приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. право оренди земельною ділянкою підлягає припиненню, відповідно до положень ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На даний час, належна їй земельна ділянка, що є предметом оспорюваного договору, знаходиться у фактичному користуванні відповідача без встановлених законом підстав, чим порушується її право на вільне володіння своїм майном. Відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно, тобто відповідач повинен повернути їй земельну ділянку, право на яку він набув незаконно та користувався нею без достатньої правової підстави. Також, відповідно до положень ст. 1214 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати їй всі доходи, які він одержав або міг одержати з часу коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Оскільки, про користування відповідачем земельною ділянкою, без укладення договору оренди, вона дізналася в січні 2019 року та в зв'язку із неправомірними діями відповідача не могла укласти договір оренди землі з жодним господарством на території Чорнобаївської селищної ради та наявністю неодноразової пропозиції від СТОВ «Агроко» на укладення договору оренди земельної ділянки вона недоотримала орендну плату за 2019, 2020, 2021 роки в розмірі 35032,66 грн. після сплати податків, тому вона має право на відшкодування доходів у вигляді орендної плати за рівноцінними земельними ділянками, що підтверджується довідкою СТОВ «Агроко». У зв'язку із вищевикладеним до стягнення з відповідача на її користь підлягають недоотриманні кошти за 2019, 2020, 2021 роки в розмірі 35032,66 грн., що відповідає розміру орендної плати місцевого господарства за місцем розміщення земельної ділянки на території Чорнобаївської селищної ради, що узгоджується з постановою ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17. На стягнення орендної плати за 2016, 2017,2018 роки вона не претендує.
На підставі вищевикладеного просить суд усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7125155100:04:000:0811, яка належить останній на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР № 19-29-01-0 812 т шляхом її повернення. Припинити право оренди земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ "Лєтол" приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" (номер запису про інше речове право 20474909). Стягнути з відповідача на її користь плату за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди в сумі 35032,66 грн. за 2019,2020, 2021 роки. Стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у виді сплати судового збору при подачі позову до суду та за подачу касаційної скарги та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Крім того, просила призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи виконаний підпис в оригіналі договору оренди землі від 18.03.2017 року позивачем ОСОБА_1 , чи іншою особою?
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Витребувано у ТОВ «Лєтол» оригінал договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол», право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано 19 травня 2017 року (т. 2 а.с. 58-59).
Вказана ухвала була отримана уповноваженою особою ТОВ «Лєтол» 20.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 68), однак залишилася не виконаною.
Листом від 05.05.2021 № 709/1735/19/3919/2021-Вих було повідомлено ТОВ «Лєтол» про обов'язок виконання ухвали від 02.04.2021 в частині витребування доказів (т. 2 а.с. 73).
Вказаний лист був отриманий ТОВ «Лєтол» 12.05.2021 (т. 2 а.с. 77), але залишився без виконання.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.05.2021, за клопотанням представника позивача - адвоката Охріменко Н.І., було застосовано відносно керівника ТОВ «Лєтол» ОСОБА_4 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2270 грн. за невиконання ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.04.2021 (т. 2 а.с. 92-95).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.07.2021 було задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Лєтол» - адвоката Зеленого Ю.В. про визнання явки третьої особи приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. у судове засідання обов'язковою з метою з'ясування відомостей щодо можливого місцезнаходження оригіналу договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» (т. 2 а.с. 127-128).
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2021, в режимі відео конференції з приміщення Ватутінського міського суду Черкаської області, приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б. суду пояснила, що 18.05.2017 до неї звернувся представник ТОВ «Лєтол» за довіреністю Романов І.М. з метою зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки та надав оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2017 року, укладеного між ТОВ «Зелена Нива» та ОСОБА_1 . Також 19.05.2021 за заявою останнього вона прийняла рішення про реєстрацію договору оренди землі від 18 березня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол». Для проведення даної реєстрації ОСОБА_5 надав їй оригінал договору оренди землі від 18.03.2017. Після проведення нею державної реєстрації дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.03.2017 та оренди за договором від 18.03.2017 за ТОВ «Лєтол» оригінали вказаних документів вона повернула заявнику - представнику ТОВ «Лєтол» Романову І.М., оскільки відповідно до положень ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакції, яка діяла на час проведення державної реєстрації прав), документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій. Подані їй документи вона відсканувала, сформувала реєстраційну справу та направила останню на зберігання до ЦНАП Чорнобаївської районної державної адміністрації, що підтверджується копією листа від 24.05.2017, копії декларації про прийняття вантажу № 2421 000845 та копією внутрішнього опису документів справи № 278722671251.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.09.2021 повторно витребувано у ТОВ «Лєтол» оригінал договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» (т. 2 а.с. 153-154).
Вказана ухвала була отримана ТОВ «Лєтол» 15.09.2021 (т.2 а.с. 160).
У зв'язку із невиконанням відповідачем ухвали про витребування доказів ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28.09.2021, за клопотанням представника відповідача, застосовано відносно керівника відповідача ТОВ «Лєтол» ОСОБА_4 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу (т. 2 а.с. 164-167).
У судовому засіданні 18.10.2021 представником відповідача ТОВ «Лєтол» - адвокатом Зеленим Ю.В., на виконання ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.09.2021, було надано довідку № 194 від 09.09.2021 за підписом директора ТОВ «Лєтол» Камалова А.Ш., відповідно до відомостям якої працівник ТОВ «Лєтол», який відповідав за ведення договорів по оренді земельних паїв, звільнився 01.06.2021. При передачі документів фахівцем з питань оренди землі, договір та інші документи по ОСОБА_1 передані не були. Тому ТОВ «Лєтол» не може надати оригінал договору оренди землі з ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 173).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня
2019 року (у попередньому складі суду) оригінал спірного договору оренди землі та оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га, укладеного 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена нива 2013" та позивачем, витребувано у Центру надання адміністративних послуг Чорнобаївської РДА (т. 1 а.с. 102-103).
Листом відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чорнобаївської РДА від 10 січня 2020 року № 3/01-03 суду повідомлено про відсутність у реєстраційній справі оригіналу договору оренди земельної ділянки від 18.03.2017 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» та надіслано оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га, укладеного 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена нива 2013" та позивачем (т. 1 а.с. 111-112).
Також, ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2019 року (у попередньому складі суду) оригінал спірного договору оренди земельної ділянки витребувано від третьої особи - приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. (т. 1 а.с. 71-72).
Згідно з заявою третьої особи від 4 грудня 2019 року № 4118/01-16 остання повідомила, що оригінал спірного договору оренди земельної ділянки на виконання вимог ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 24 травня 2017 року надіслано за місцем зберігання ( т. 1 а.с. 87-88).
Пунктом 3.5 Розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
Беручи до уваги зміст позовних вимог, предмет доказування, надані докази, а також враховуючи, що для вирішення питання стосовно можливості призначення почеркознавчої експертизи підпису в договорі оренди земельної ділянки від 18.03.2017 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» обов'язковим є наявність оригіналу зазначеного договору та у зв'язку з його відсутністю, у судовому засіданні, яке відбулося 18.10.2021 представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повідомили про не підтримання ними клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.10.2021 закрито підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду по суті (т. 2 а.с. 188-189).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Суду пояснила, що вона не підписувала ані угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2017 року, укладену начебто між нею та ТОВ «Зелена Нива», ані договір оренди землі від 18 березня 2017 року укладений начебто між нею та ТОВ «Лєтол». За фактом підробки її підписів вона зверталася до правоохоронних органів та останніми були зареєстровані кримінальні провадження, досудове слідство за якими досі триває. Повідомила, що окрім її підписів були підроблені підписи ще інших пайовиків. Вона хоче забрати свою земельну ділянку, а тому ще 30.08.2018 зверталася із заявою до відповідача про відсутність у неї наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки. Після чого вона дізналася про існування спірного договору оренди землі, волевиявлення на укладення якого у неї не було та який вона не підписувала. Стосовно того, що вона отримувала від відповідача орендну плату за 2016,2017,2018 роки та нецільову грошову допомогу, то вона вважала, що отримує платежі від ТОВ «Зелена Нива», оскільки ТОВ «Лєтол», на її думку, є правонаступником ТОВ «Зелена Нива», оскільки має одного й того самого власника. Крім того, в деяких платіжних відомостях, а саме за 28.09.2018 на суму 1440 грн. стоїть не її підпис. Вона не претендує на стягнення орендної плати за вказані роки, але претендує на стягнення коштів за 2019,2020,2021, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою за вказаний період вона не отримувала, хоча її земельна ділянка була у володінні відповідача. Платежі, які ТОВ «Лєтол» перераховувала їй у 2019, 2020 роках вона не приймала. Крім того, повідомила про те, що у випадку як би вона дійсно підписувала спірний договір оренди то, відповідно до порядку який встановлений на товаристві, вона повинна була розписатися за отримання договору у книзі реєстрації договорів, але відповідач, заперечуючи факт не підпимання нею договору, не підтвердив свої заперечення відомостями з даної книги. У зв'язку з відсутністю у неї оригіналу спірного договору, який вона не підписувала, вона не може надати його на почеркознавчу експертизу.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Ведмідь І.А. позовні вимоги підтримав та пояснив, що ТОВ «Лєтол» підробило підписи її матері- ОСОБА_1 , з приводу цього проводиться досудове розслідування. Крім підпису її матері, були підроблені підписи ще близько двадцяти осіб. Наразі досудове розслідування незакінчено, під час слідства працівниками правоохоронних органів також не було знайдено оригінали підроблених договорів. Вважає, що порушені права позивача повинні бути захищені в судовому порядку шляхом задовлення її позовним вимог.
Представник позивача - адвокат Охріменко Н.І. в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі з огляду на наступне. Як зазначає позивачка вона не підписувала ані угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2017 року, ані договір оренди землі від 18 березня 2017 року. У підтвердження своїх вимог остання заявляла клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи на предмет того, чи підписувала позивачка ОСОБА_1 спірний договір оренди земельної ділянки. Однак, у зв'язку із відсутністю оригіналу спірного договору провести почеркознавчу експертизу не можливо. Копію спірного договору оренди земельної ділянки від 18.03.2017 представником відповідача ТОВ «Лєтол» було надано під час судового засідання у суді апеляційної інстанції, що вподальшому стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Зауважила на тому, що про відсутність наміру укладати з відповідачем договір оренди земельної ділянки свідчить той факт що позивач ще 30.08.2018 зверталася із заявою до відповідача про відсутність у неї наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки. Стосовно того, що позивач ОСОБА_1 отримувала орендну плату за 2016,2017,2018 роки та нецільову грошову допомогу зазначає, що це сталося в зв'язку із тим, що остання вважала, що досі перебуває у договірних відносинах з ТОВ «Зелена Нива», оскільки угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки між нею та ТОВ «Зелена Нива» вона також не підписувала. Однак, на її думку, вчинення позивачем конклюдентних дій, як вважає представник відповідача, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки вказаними діями законодавство надає можливість підтвердити лише договори, які укладені між сторонами в усному порядку. Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди в сумі 35032,66 грн. за 2019,2020,2021 роки зазначає про те, що відповідач без достатньої правової підстави користувався належною позивачці на праві власності земельною ділянкою, а тому повинен сплатити останній кошти на підставі ст. 1214 ЦК України. Розмір орендної плати позивач обґрунтовує комерційною пропозицією СТОВ «Агроко», відповідно до довідки товариства від 20.05.2021. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 1536,80 грн. при подачі позову до суду, 3074 грн. судового збору за подачу касаційної скарги та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
В матеріалах справи мається відзив на позовну заяву поданий відповідачем до суду 27.11.2019 (т. 1 а.с 47-48), зі змісту якого вбачається, що на початку березня 2017 року до директора відповідача звернулася позивач з проханням укласти договір оренди належної їй земельної ділянки. Пізніше представником відповідача ОСОБА_5 , у присутності бухгалтера товариства, в адміністративній будівлі товариства передані на підпис три примірники договору оренди землі сину позивача - ОСОБА_6 , який згодом повернув директору один примірник підписаного позивачем договору оренди землі, другий примірник вказаного договору залишив у себе, а третій примірник договору зобов'язався особисто передати на державну реєстрацію права оренди землі, однак державну реєстрацію не провів. При цьому відповідач, керуючись принципом добросовісності та презумпцією правомірності правочину, справжність підпису позивача у договорі оренди землі не перевіряв. Після цього відповідач наявний у нього примірник договору оренди землі передав для проведення відповідних реєстраційних дій третій особі. У жовтні та грудні 2017 року позивач зверталася до директора відповідача із заявами про виплату орендної плати за 2017 рік. У 2018 році позивач отримувала орендну плату, як у грошовій, так і в натуральній формі. Орендна плата за 2019 рік перерахована позивачу на її картковий рахунок. Водночас в лютому 2019 року за заявою позивача, остання отримала від відповідача нецільову грошову допомогу. За період часу з 2017 по 2019 рік відповідач сплачував податок з доходів фізичних осіб, а саме за отриману позивачем орендну плату за землю. Позивач, знаючи, що договір фактично підписаний, вчинила конклюденті дії, тобто передала земельну ділянку в користування товариству, отримувала орендну плату, тим самим схваливши правочин. Представник відповідача вважав, що викладені позивачем в позовній заяві обставини мають суперечності, а доводи побудовані на припущеннях, оскільки не відповідають дійсності і не підкріплені доказами. Так, позивач стверджувала про існування одночасної подвійної державної реєстрації прав оренди на її земельну ділянку, однак цей факт жодним доказом не підтверджено. Разом з тим позивач вказувала, що їй стало відомо про існування оскаржуваного договору оренди землі лише в січні 2019 року, а потім, що в серпні 2018 року вона зверталася до відповідача із заявою про припинення договірних відносин. До того ж позивачем належним чином не обґрунтовано стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою протягом 2019 року. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Лєтол» - адвокат Зелений Ю.В. позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Суду пояснив, що позивачка ОСОБА_1 шляхом звернення до суду з позовом намагається повернути земельну ділянку, яку вона віддала в користування ТОВ «Лєтол». Причиною цього є незгода з розміром орендної плати. Відповідач вживав всіх залежних від нього дій щодо пошуку оригіналу спірного договору, але не знайшов його, що підтверджуєтья довідкою № 194 від 09.09.2021 наданої суду, а тому, на його думку, не можна стверджувати, що експертиза не була проведена з вини відповідача. Оригінал спірного договору оренди земельної ділянки повинен бути або у нотаріуса, або за місцем зберігання реєстраційної справи. Зазначив на тому, що позивач отримувала в 2017, 2018 роках орендну плату від відповідача. В 2019 році отримувала нецільову грошову допомогу. Орендна плата за 2019, 2020 роки перераховувалася ТОВ «Летол» позивачу на рахунок, однак остання відмовлялася отримувати платежі.
Третя особа приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б. вподальшому в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, неодноразово подавала до суду заяви, в яких просила проводити розгляд справи за її відсутності (т. 2 а.с. 66, 75, 113, 201).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), що підтверджується копіями державного акту на право приватної власності на землю від 29 березня 2001 року серії ЧР 19-29-01-0 812 т (т. 1 а.с. 12) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 січня 2017 року № 16883845 ( т. 1 а.с. 13).
03 червня 2013 року між позивачем та ТОВ "Зелена Нива 2013" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надала ТОВ "Зелена Нива 2013" в оренду належну їй земельну ділянку ( т. 1 а.с. 14-15).
Згідно з п. 8 зазначеного договору оренди землі строк його дії становить 5 років.
Відповідно до п. 45 вказаного договору оренди землі він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
23 лютого 2014 року проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ "Зелена Нива 2013", що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 16).
З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що 18 березня 2017 року між позивачем та ТОВ "Лєтол" (відповідачем) укладено договір оренди № б/н, за яким позивач передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку, а третя особа здійснила державну реєстрацію права оренди на неї за останнім (т. 1 а.с. 17-18).
В матеріалах справи міститься копія договору оренди землі від 18.03.2017, яка укладена між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ТОВ «Лєтол» (Орендарем) в особі директора Романова М.І. (т. 1 а.с. 217-218). Вказана копія договору була надана представником відповідача ТОВ «Лєтол» - Булатецьким А.А. під час апеляційного перегляду цивільної справи в Черкаському апеляційному суді. Відповідно до відомостям зазначеним у дослідженої судом копії договору, предметом договору є орендні відносини ( п. 1), об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,46 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:0811, яка знаходиться в межах Чорнобаївської селищної ради (п.2). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 127676,35 грн. (п. 5). Строк дії договору оренди становить сім років (п. 8). Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі шість відсотків та складає 7660,58 грн. (п. 9). Орендна плата вноситься у строки: січень-грудень. (п. 11). Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 38). У пункті 39,40 договору передбачені підстави припинення дії договору. Відповідно до Прикінцевих положень досліджуємого судом договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.
Також, під час розгляду справи судом встановлено, що 18 травня 2017 року третьою особою - приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди належної позивачу земельної ділянки за ТОВ "Зелена Нива 2013". Дана реєстраційна дія проведена на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), укладеної 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена Нива 2013" та позивачем ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 45).
Розглядаючи справу, суд керується нормами матеріального права, які діяли станом на 18.03.2017 - дата, яка зазначена датою укладення договору оренди землі, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол».
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Отже, відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів).
У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.
Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із вищевказаних положень випливає, що підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (абз. 1 ч. 1 ст. 792 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до положень частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір на відчуження права оренди.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови ( ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»).
У судовому засіданні позивачка категорично заперечила факт підписання нею договору оренди землі від 18.03.2017.
Відповідно до пояснень приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б., вона здійснювала державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0811 на підставі договору оренди землі від 18.03.2017, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол». Вказаний договір був наданий їй представником ТОВ «Лєтол» за довіреністю Романовим І.М. в оригіналі, який після вчинення нею реєстраційних дій вона відсканувала в реєстраційну справу та повернула останньому. Копію вказаного договору, разом із реєстраційною справою вона направила на зберігання до ЦНАП Чорнобаївської районної державної адміністрації.
Відповідно до положень статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинної на час проведення реєстраційної дії, документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику.
Отже, виходячи зі змісту положень вказаної статті та пояснень третьої особи вбачається, що після проведення реєстрації договір оренди землі від 18.03.2017, був повернутий державним реєстратором представнику ТОВ «Лєтол» - Романову І.М.
З метою проведення судової почеркознавчої експертизи на предмет того чи підписувала позивач спірний договір, суд вживав заходи щодо витребовування її оригіналу як у відповідача, третьої особи так і у ЦНАП Чорнобаївської районної державної адміністрації, однак оригінал вказаного договору не був наданий суду.
Повідомлення ТОВ «Лєтол» про відсутність у товаристві вказаної угоди внаслідок його втрати, суд, враховуючи поведінку відповідача, а саме: неодноразове не виконання ухвали суду без поважних причин, у зв'язку із чим суд був вимушений накласти на директора товариства заходи процесуального примусу, суд розцінює як ухилення відповідача від їх надання. Саме лише повідомлення відповідача про відсутність у товаристві вказаного договору, без повідомлення суду про здійснені заходи щодо його пошуку (проведення службової перевірки, виявлення особи винної у його втраті тощо) не можуть бути розцінені судом як добросовісна поведінка відповідача.
Стосовно твердження представника відповідача про те, що оригінал вказаного договору, відповідно до його Прикінцевих положень, повинен бути у позивача та в органі, який провів його державну реєстрацію, тобто у приватного нотаріуса або у ЦНАП Чорнобаївської районної державної адміністрації, суд зауважує, що з пояснень третьої особи - приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. вбачається, що остання оригінал договору після проведення державної реєстрації повернула представнику відповідача ТОВ «Лєтол», що відповідає положенням ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а ЦНАП Чорнобаївської районної державної адміністрації повідомив суду про відсутність у реєстраційній справі оригіналу вказаного договору. Враховуючи факт оспорення позивачем самого факту укладення з ТОВ «Лєтол» договору оренди землі від 18.03.2017, у суду відсутні достатні підстави вважати, що оригінал спірного договору може зберігатися у позивача.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
У підтвердження відсутності волевиявлення на укладення вищевказаного договору оренди землі позивач посилається на те, що вона 30.08.2018 направила на ім'я директора ТОВ «Зелена Нива», ТОВ «Лєтол» заяву про відсутність у неї наміру продовжувати договір оренди землі із ТОВ «Зелена Нива» (т. 1 а.с. 20). Вказана заява позивача була отримана ТОВ «Лєтол» 04.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення до листа (т. 1 а.с. 21). Натомість відповідач на вказану заяву відповіді не надав, а також не повідомив позивача про існування угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2017 року та договору оренди землі від 18.03.2017, стороною якого була позивач.
Також, на думку суду, заслуговує на увагу твердження позивача, в обгрунтування позовних вимог, про те, що відсутність у неї наміру на укладення договору оренди землі з відповідачем ТОВ «Лєтол» підтверджується також тим, що вона повернула ТОВ «Лєтол» орендну плату за користування її земельними ділянками у 2019, 2020 роках.
Отже, на переконання суду, позивачем вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на доведення своєї позиції в суді належними та допустимими доказами, зокрема: щодо відсутності її вільного волевиявлення на укладення спірного договору оренди земельної ділянки з відповідачем.
Натомість відповідач не спростував жодними доказами доводи позивача щодо не підписання нею договору оренди землі від 18.03.2017.
Представник відповідача заперечуючи позовні вимоги послався на вчинення позивачем конклюдентних дій, тобто на послідуючому схваленні нею правочину, зокрема шляхом отримання від відповідача орендної плати за 2017, 2018 роки та нецільової грошової допомоги, на підтвердження чого надав копії заяв позивача про видачу орендної плати, копію заяви про видачу нецільової грошової допомоги, а також копії видаткових касових ордерів, копію відомості на видачу пшениці, копії платіжних відомостей, копію наказу про видачу нецільової грошової допомоги (т. 2 а.с. 177-186).
Проте такі доводи відповідача суперечать дійсним обставинам справи. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень, позивач вважала, що перебуває в орендних відносих з ТОВ "Зелена Нива 2013", а тому продовжувала отримувати орендну плату та матеріальну допомогу, не з'ясувавши, що фактично отримує її від іншої юридичної особи, а саме від відповідача.
Такі висновки суду підтверджуються наявною в матеріалах справи копією заяви позивача від 30 серпня 2018 року на ім'я директора ТОВ "Зелена Нива 2013" і директора ТОВ "Лєтол" (відповідача), відповідно до якої остання повідомила, що договір оренди земельної ділянки, укладений з ТОВ "Зелена Нива 2013", продовжувати не буде (т. 1 а.с. 20). Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивач була не обізнана про існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного саме з відповідачем.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, як то акт примання-передачі, на підтвердження фактичної передачі позивачем належної їй земельної ділянки в оренду саме йому.
Окрім того, на думку суду, конклюдентні дії сторони договору на подальше схвалення правочину не можуть бути застосовані до позовних вимог про визнання правочину неукладеним з підстав відсутності у сторони спірного договору волевиявлення на його укладення, у даному випадку - підробки підпису позивача.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Відповідно до положень статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д)застосування інших, передбачених законом, способів.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правовідносини та правопорушення.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав власника розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Отже, власник, у разі доведеності факту самовільного зайняття його земельної ділянки, не позбавлений можливості захищати свої права у спосіб, який відповідатиме положенням статті 391 ЦК України і статей 152, 212 ЗК України, зокрема вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та повернення земельної ділянки.
Оскільки позивач, на думку суду, довела перед судом те, що вона договір оренди землі від 18.03.2017 не підписувала, умови його не погоджувала, обраний позивачем спосіб захисту її прав є, на переконання суду, ефективним, жодний інший установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимо позивачаг в частині усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7125155100:04:000:0811, яка належить останній на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР № 19-29-01-0 812 т шляхом її повернення позивачу.
Крім того, позивачем також заявлена вимога про припинення права оренди земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ "Лєтол" приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" (номер запису про інше речове право 20474909).
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами приватно правового характеру спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.
Відповідно до положень статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено судом, 19.05.2017 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. внесено запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 20474909 - право оренди ТОВ «Лєтол» земельної ділянки площею 2,46 га, з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0811. Підставою внесення запису про інше речове право є договір оренди землі від 18.03.2017, укладений між ТОВ «Лєтол» та ОСОБА_1 .
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом серії ЧР № 19-29-01-0-812 т від 29.03.2021.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди землі від 18.03.2017 порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю власністю, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 7125155100:04:000:0811, площею 2,46 га.
Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Лєтол» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди землі від 18.03.2017 позивач фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до положень абзацу 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки буде саме задоволення позовних вимог позивача в частині припинення права оренди земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ "Лєтол" приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" (номер запису про інше речове право 20474909).
З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки за користування земельною ділянкою у розмірі 35032,66 грн. на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою останньої, маючи зареєстроване право оренди на неї, що не узгоджується зі змістом ст. 1214 ЦК України, зокрема в частині відсутності достатньої правової підстави набуття майна.
Крім того, позивачем не доведено належними доказами розмір завданих позивачем збитків, оскільки довідка видана СТОВ «Агроко» 20.05.2021 № 790 про розмір орендної плати, яку вони сплачували за 2019,2020,2021 за земельні ділянки (паї) по Чорнобаївської селищної раді не є, на думку суду, комерційною пропозицією СТОВ «Агроко» на укладення договору оренди з ОСОБА_1 , а свідчать лише про розмір орендної плати, яку останні сплачують орендодавцям, які уклали з ними договори.
При цьому посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, є хибним, оскільки зазначена правова позиція сформована відносно дещо інших орендних відносин, які не стосуються предмету спору у даній справі.
У зв'язку з викладеним у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки до задоволення підлягають дві позовні вимоги позивача, за які позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 грн. (т. 1 а.с. 3-4), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1536,80 грн. Також, підлягає стягненню судовий збір за подання позивачем касаційної скарги в розмірі 3074 грн. (т. 2 а.с. 1), а всього до стягненню підлягають судові витрати в розмірі 4610,80 грн.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком судових витрат витрати на правничу допомогу позивача становлять 3000,00 гривень, які сплачені відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 17 від 25.05.2021 (т. 2 а.с. 87) та складаються з наступного: складання позовної заяви від 21.02.2020 - 500,00 гривень, уточнення позовних вимог від 24.03.2020 - 200 грн., клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 20.01.2020 - 200 грн., відзив на апеляційну скаргу - 200 грн., касаційна скарга - 200 грн., уточнені позовні вимоги від 25.05.2021 - 200 грн., участь у судових засіданнях - 300,00 гривень за кожне засідання.
Отже, враховуючи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката в частковому розмірі, а саме 2000 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що
вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок
щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Лєтол", третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди земельної ділянки, стягнення плати за користування земельною ділянкою - задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7125155100:04:000:0811, яка належить останній на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР № 19-29-01-0 812 т шляхом її повернення ОСОБА_1 .
Припинити право оренди земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ "Лєтол" приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" (номер запису про інше речове право 20474909).
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ТОВ "Лєтол" (вул. Соборна, 30, с. Скородистик, Золотоніського району Черкаської області, 19950, ЄДРПОУ 35579073) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4610,80 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 6610,80 грн. (шість тисяч шістсот десять гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повне рішення суду складено 06 грудня 2021 року.
Суддя О.Г. Романова