Справа № 702/325/21
Провадження № 1-кп/702/63/21
06.12.2021 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12021250330000051 від 08.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івахни Монастирищенського району Черкаської області, громадянина України, не одруженого, освіта загальна середня, не працюючого, місце державної реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15.04.2013 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.11.2013 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 125, ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15.04.2013 та остаточно до відбуття призначено 6 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. На виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2018 звільнений 16.02.2020 умовно-достроково на 2 роки 28 днів від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.11.2013; 3) вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання 1 рік позбавлення волі за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.11.2013 та остаточно до відбуття призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 - не з'явився,
ОСОБА_3 14.02.2021 близько 16 год перебуваючи в будинку, що розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , маючи умисел на заволодіння офіційними документами, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з шкіряного гаманця червоного кольору викрав банківську платіжну картку Приватбанку « Універсальна» № НОМЕР_1 та банківську платіжну картку для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_2 видані на ім'я ОСОБА_5 , які згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та п. 1.27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Він же, в подальшому, 14.02.2021 в період часу з 17 год. 08 хв. по 22 год. 18 хв., з метою викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи банківську платіжну картку для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_2 та банківську платіжну картку Приватбанк «Універсальна» № НОМЕР_1 з пін-кодами до них, видані на ім'я ОСОБА_5 , переконавшись в наявності грошових коштів на даних картках та усвідомлюючи протиправність своїх дій, з банкомату «Приватбанк», розташованого по вул. Соборна, м. Монастирище, Уманського району, Черкаської області, в декілька прийомів здійснив зняття належних ОСОБА_5 грошових коштів в загальній сумі 18000,00 грн, які використав для власних потреб, тобто їх викрав, чим спричинив останньому матеріальні збитки на вищевказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, критично оцінив свою протиправну поведінку, дав правдиві показання про всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, цивільний позов визнав у повному обсязі, зокрема, показав, що 14.02.2021 перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , де він проживав разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу до всіх приміщень будинку на холодильнику кухні взяв дві банківські картки, що належать ОСОБА_5 , батьку його цивільної дружини. В подальшому він вийшов із даного домоволодіння та пішов до свого товариша. Приблизно о 16 год 14.02.2021 він вийшов від свого товариша та підійшов до банкомату «ПриватБанк», що знаходиться в м. Монастирище Черкаської області, звідки в декілька прийомів зняв кошти, що перебували на даних картках в загальній сумі 18 000 грн. Даними коштами він розпорядився на власний розсуд: частину коштів передав своїй цивільній дружині ОСОБА_7 , а іншу частину коштів використав для власних потреб. Після зняття коштів з банківських карток картки повернув на місце. У вчиненому щиро розкаявся, висловлює жаль з приводу вчиненого.
Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_3 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
З огляду на вказане, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у повному обсязі, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, цивільний позов визнав повністю, учасники судового провадження, які з'явились у судове засідання, не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які підтверджують: обставини щодо події кримінального правопорушення, виду і розміру завданої шкоди, розміру процесуальних витрат, цивільного позову, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого з метою з'ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений, правильно розуміє зміст вищевказаних обставин, роз'яснив положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він проживає по АДРЕСА_2 разом із своєю дружиною та донькою ОСОБА_7 . Протягом приблизно 8-ми місяців разом із його донькою ОСОБА_7 в його домоволодінні проживав її цивільний чоловік ОСОБА_3 02.03.2021 він разом із своєю донькою ОСОБА_7 вирішили зняти кошти з його пенсійної картки та виявили, що на картці відсутні кошти. Він звернувся до відділення поліції з заявою про викрадення коштів з його пенсійного рахунку. В подальшому за допомогою працівників банку він дізнався, що кошти були викрадені не лише з пенсійної картки, але й з кредитної картки на загальну суму 18 000 грн. З пенсійної картки було знято 3000 грн, з кредитної картки було знято 15 000 грн. У відділенні банку шляхом скриншоту з відеозапису на якому зображена особа, що знімала кошти 14.02.2021 він дізнався, що готівку знімав ОСОБА_3 . Цивільний позов на суму 21426,07 грн підтримав повністю, просив його задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 на його користь фактично понесені витрати на надання правничої допомоги у сумі 2000 грн.
Судом встановлено, що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2021 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 1202125033000051 за заявою ОСОБА_5 за фактом вчинення крадіжки грошових коштів.
Згідно даних заяви ОСОБА_5 від 02.04.2021, ОСОБА_5 просив прийняти міри до невідомих осіб, які здійснили крадіжку грошових коштів з банківських карток ОСОБА_5 у розмірі приблизно 19 000 грн.
Згідно змісту заяви ОСОБА_5 від 08.04.2021 останній просить долучити до матеріалів кримінального провадження банківські картки, з яких було знято кошти в загальній сумі 18 000 грн.
Згідно даних протоколу огляду предмету від 09.04.2021 з фототаблицею зображень до нього було оглянуто картки для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_2 , яка знаходиться в обгортці «Приватбанк» на якій мається напис пін-коду та картка Приватбанк «Універсальна» № НОМЕР_1 , яка знаходиться в обгортці «Приватбанк» на якій мається напис пін-коду, які були визнані речовими доказами та під схоронну розписку повернуті потерпілому ОСОБА_5 .
Згідно даних заяви ОСОБА_5 від 27.05.2021, ОСОБА_5 просив долучити до матеріалів кримінального провадження № 1202125033000051 диск з зображеннями особи, яка здійснила крадіжку належних ОСОБА_5 грошових коштів.
Згідно з випискою по картці/рахунку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 14.02.2021 було знято кошти 1000 грн, 3000 грн, 1000 грн, 10 000 грн, 2000 грн, на загальну суму 15 000 грн.
Згідно з випискою по картці/рахунку НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 14.02.2021 було знято кошти у сумі 3 000 грн.
Згідно даних протоколу огляду предмету від 27.05.2021 було оглянуто диск СD-R на якому мається фотозображення особи, а саме: ОСОБА_3 , який 14.02.2021 знімає грошові кошти з картки «Універсальна» та «Картки для виплат» виданих на ім'я ОСОБА_5 , визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2021 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12021255370000136 за рапортом заступника начальника СВ ВП № 1 Уманського РУП ГУНП за ч.1 ст.357 КК України.
За змістом рапорту заступника начальника СВ ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021250330000051 були встановлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно з постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 28.05.2021 кримінальні провадження № 12021250330000051 та № 12021255370000136 об'єднані в одне провадження за № 12021250330000051.
Згідно змісту цивільного позову потерпілий ОСОБА_5 просить стягнути майнову шкоду в сумі 21426, 07 грн., з них 18000 грн. сума викрадених коштів та 3426,07 грн. відсотки сплачені банку на суму заборгованості по картковому рахунку та витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів та ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимоги про судимості, ОСОБА_3 був неодноразово засуджений за злочини проти власності, зокрема, за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, судимість в установленому законом порядку щодо злочинів проти власності не знята та не погашена, а тому суд погоджується, що в діях обвинуваченого є кваліфікуюча ознака "повторність", яка обвинуваченому поставлена у провину.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, в порушенні громадського порядку не помічався, скарг на ОСОБА_3 не надходило, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст. 12 КК України вчинив кримінальний проступок та нетяжкий злочин.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та рецидив злочину.
Щодо рецидиву як обставини, що обтяжує покарання суд зазначає наступне.
Статтею 34 КК України визначено, що рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (загальний рецидив).
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд врахував повторність як кваліфікуючу ознаку вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що утворює повторюваність різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи (згідно з вироками Монастирищенського районного суду від 15.04.2013 та від 21.01.2021 за якими ОСОБА_3 засуджено за злочини , передбачені ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України).
Згідно вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.11.2013 ОСОБА_3 , засуджено, зокрема, за ч. 2 ст. 307 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 , як особі, яка має незняту й непогашену в установленому законом порядку судимість за умисний злочин, який не утворює ознаки «повторність злочинів» зі злочином, який інкримінується особі за даним обвинуваченням враховано рецидив злочинів, який охоплює різнорідні злочини і не впливає на кваліфікацію злочину, а тому рецидив береться до уваги судом як обставина, що обтяжує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання суд також враховує відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, критичне засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, оцінки своєї протиправної діяльності, правдиві показання про всі обставини вчинених кримінальних правопорушень, позицію потерпілого, та те, що кримінальними правопорушеннями не завдано тяжких наслідків, разом з тим обвинувачений має не зняту та непогашену судимість, вчинив нові кримінальні правопорушення після постановлення вироку.
Відповідно до ч. 5 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
В разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, застосовуються правила призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Під час складання покарань у порядку зазначеної норми остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив два нових кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, після постановлення вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2021, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання йому слід визначити спочатку за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а потім, остаточне покарання необхідно призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2021 у межах, встановлених у ч.2 ст.71 КК України, та остаточно визначити обвинуваченому до відбування покарання у виді позбавлення волі з поміщенням його до кримінально виконавчої установи.
Підстави для застосування до призначеного покарання ст.75 КК України відсутні.
Підстав для застосування ст. 69 та ст. 69 - 1 КК України суд не вбачає.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із наступного.
У своєму позові потерпілий ОСОБА_5 просить стягнути з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_3 завдану кримінальним правопорушенням, матеріальну шкоду у розмірі 21426,07 грн та понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Цивільний позов в частині стягнення майнової шкоди складається з суми викрадених коштів у розмірі 18 000 грн та відсотків сплачених банку на суму заборгованості у розмірі 3426, 07 грн.
Сума викрадених коштів у розмірі 18 000 визнається обвинуваченим та повністю доведена матеріалами кримінального провадження, а тому підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_5 .
Враховуючи те, що викрадена ОСОБА_3 банківська платіжна картка Приватбанку «Універсальна» № НОМЕР_1 мала кредитний ліміт у розмірі 16 000 грн, кошти у сумі 15 000 грн були незаконно зняті з картки потерпілого та на кредитний ліміт нараховувались відсотки, які були сплачені потерпілим ОСОБА_5 , що підтверджується випискою по картці рахунку ОСОБА_5 та копіями квитанцій, долучених до цивільного позову, а тому вимога про стягнення з ОСОБА_3 відсотків нарахованих банком на суму заборгованості та сплачених потерпілим у розмірі 3426, 07 грн підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, заявлений потерпілим розмір матеріальної шкоди підлягає до стягнення з обвинуваченого у повному обсязі в заявленій сумі 21 426,07 грн.
Щодо позовних вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, серед іншого, із витрат на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження (ч.2 ст. 120 КПК України). За положенням частини 1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.1 ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема, документами, передбаченими статтею 50 КПК України, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (ч.3 ст. 58 КПК України), такими документами є: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 50 КПК).
Повноваження представника потерпілого у даному кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером № 1016072 від 14.09.2021 та договором про надання правничої (правової) допомоги № 100 від 30.08.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.3 ст. 27 Закону). Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З доданої потерпілим до позовної заяви копії Додаткової угоди до договору № 100 від 30.08.2021 вбачається, що зміст договору між потерпілим і адвокатським бюро обумовлено наступним: «побачення з клієнтом, проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами справи, опитування осіб, збір інформації та документів на відповідній стадії процесу (провадження) (3 години) - 750 грн; підготовка та подання цивільного позову у кримінальній справі (5 годин на підготовку кожного процесуального документа) 1250 грн за документ; підготовка до участі та участь у судовому засіданні в межах Уманського району Черкаської області (4 години на участь в одному засіданні/процесуальній дії) - 1000 грн за одне засідання/процесуальну дію», що відповідає попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Розмір процесуалльних витрат заявлених цивільним позивачем складає 2000 грн, які сплачені ОСОБА_5 на користь адвокатського бюро та підтверджується копією квитанції від 30.08.2021 з призначенням платежу оплата за правову допомогу згідно з договором № 100 від 30.08.2021.
Таким чином, на підтвердження понесених потерпілим витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, надано всі підтверджуючі документи з яких вбачається, що загальна вартість послуг за надання професійної правничої допомоги складає 2000 гривень.
Отже, документально підтвердженими є здійснені потерпілим витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень, вони є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому така сума підлягає, відповідно до вимог ч.1 ст.124 КПК України, стягненню із обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_5 ..
Речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Інші процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2021 у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбування покарання рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 06.12.2021.
Цивільний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 21 426 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість) грн 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Речові докази: картка для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_2 , яка знаходиться в обгортці «Приватбанк» на якій мається напис пін-коду та картка Приватбанк «Універсальна» № НОМЕР_1 , яка знаходиться в обгортці «Приватбанк» на якій мається напис пін-коду, які під схоронну розписку передані потерпілому ОСОБА_5 , залишити у його власності, звільнивши від схоронної розписки, диск СD-R на якому міститься фотозображення ОСОБА_3 , який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку інші учасники судового провадження можуть отримати після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1