Дата документу 01.12.2021 Справа № 554/10801/21
Провадження №1-кс/554/15548/2021
Іменем України
01 грудня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_4 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив визнати протиправним рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання та залучення потерпілим у кримінальному провадженні № 62021170010000091 від 06.05.2021 року; зобов'язати посадову особу ТУ ДБР, розташованого у м . Полтаві , в провадженні якої перебуває вказане кримінальне провадження, задовольнити клопотання ОСОБА_4 та залучити в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62021170010000091 від 06.05.2021 року і допитати в якості потерпілого .
В обґрунтування вимог заявник вказав, що у провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62021170010000091 від 06.05.2021 року, внесеного на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави за заявою ОСОБА_4 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України, за фактом зловживання владою, службовим становищем слідчим Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12019170160000024 від 31.01.2019 року.
12.10.2021 року ОСОБА_4 звернувся з письмовим клопотанням на ім'я директора ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві про залучення його в якості потерпілого до вказаного кримінального провадження.
08.11.2021 року заявником було отримано постанову слідчого ОСОБА_6 від 21.10.2021 року про відмову у визнанні потерпілим.
ОСОБА_4 вважає постанову слідчого від 21.10.2021 року про відмову у визнанні потерпілим необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. ОСОБА_4 вважає, що неправомірними діями слідчого ОСОБА_5 щодо неналежного розслідування кримінального провадження йому завдано моральної та фізичної шкоди, яка полягала у його переживаннях та стражданнях, викликаних протиправно поведінкою слідчого. Тому, з метою встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні, враховуючи заподіяння йому шкоди, є необхідність у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 62021170010000091 від 06.05.2021 року та проведення його допиту, як потерпілого, для з'ясування відомих йому обставин кримінального правопорушення та того за яких саме обставин йому завдано шкоди.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив вимоги задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, вислухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження № 62021170010000091, внесене до ЄРДР 06.05.2021 року за ч.1 ст.364 КК України.
Заявник ОСОБА_4 12.10.2021 року направив на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, клопотання про залучення його в якості потерпілого до казаного провадження, у відповідності до ст.55 КПК України.
Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 від 21.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 12.10.2021 року у кримінальному провадженні № 62021170010000091, внесеному до ЄРДР 06.05.2021 року за ч.1 ст.364 КК України. З вказаної постанови слідчого вбачається, що кримінальні провадження № 62021170010000091 від 06.05.2021 року та № 62021170010000092 від 06.05.2021 року об'єднано в одне провадження, та об'єднаному провадженню присвоєно номер № 62021170010000091.
У постанові про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання потерпілого слідчий зазначає, що останній не вказує на завдання йому моральної шкоди, під якою він розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. ОСОБА_4 не надано докази, які б свідчили про спричинення йому будь-якої шкоди та не надано відомостей, які б могли підтвердити нанесену шкоду, яка спричинена в результаті вчинення злочину. Також, в ході проведення досудового розслідування на даний час не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про завдання шкоди ОСОБА_4 . Крім того, в ході розслідування кримінального провадження № 62021170010000091 від 06.05.2021 року було надано доручення оперативним працівникам Полтавської установи покарань № 23 , де перебуває ОСОБА_4 , для допиту ОСОБА_4 , однак на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, надійшла відповідь про те, що останній відмовився від будь-яких пояснень.
Із змісту ч.5 ст.55 КПК України випливає, що у разі відмови особі у визнанні її потерпілою, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно вимог ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Частиною першою ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим ч.5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі(розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ст.93 ч.3 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ,передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити, про що виноситься вмотивована постанова.
Суд вважає, що слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.220 КПК України вирішено клопотання ОСОБА_4 про проведення процесуальних дій, прийнята постанова від 21.10.2021 року містить обґрунтування відмови у задоволенні вимог заявника.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Із змісту абз. 2 п. 12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що, якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Суд вважає, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, слідчим було переконливо доведено відсутність необхідності в задоволенні клопотання ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.
Посилання заявника на те, що його жодного разу не було допитано в зазначеному кримінальному провадженні спростовуються, оскільки надане слідчим доручення оперативним працівникам Полтавської установи виконання покарань № 23 про допит останнього не виконане, так як ОСОБА_4 відмовився від будь-яких пояснень.
Суд приходить до висновку, що аналіз викладених обставин справи і діючого законодавства свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.2, 24, 220, 303, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1