Справа № 279/6398/19 Провадження № 1-кс/279/1574/21
03 грудня 2021 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12019060060001429 від 20.11.2019 року за ст.190 ч.1 КК України про арешт майна,
Дізнавач СД Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12019060060001429 від 20.11.2019 року за ст.190 ч.1 КК України, в якому вказав, що 23.09.2019 року колишній чоловік ОСОБА_4 без дозволу та відома, шляхом обману переоформив автомобіль марки Renault KANGOO реєстраційний номер НОМЕР_1 на свого брата ОСОБА_5 .
20.11.2019 р. Коростенським РУП ГУНП в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060060001429 від 20 листопада 2019 року за ознакам злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. 01.12.2021 року в період часу з 14 год. 20 хв. по 15 год. 40 хв. було проведено огляд місця події, за адресою м. Коростень вул. Грушевського, 5, де було виявлено та вилучено автомобіль марки RENAULT, модель KANGO, д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки RENAULT, модель KANGO, д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору, № НОМЕР_3 , яке поміщено до спец- пакету SUD 2031880. Вилучені предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що речі, вилучені під час огляду місця події 01.12.2021 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та у випадку не накладення на них арешту можуть бути знищені, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, експертного дослідження та збереження, клопотав про накладення арешту на автомобіль марки RENAULT, модель KANGO д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки RENAULT, модель KANGO, д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору, № НОМЕР_3 .
Володілець транспортного засобу та свідоцтва про його реєстрацію ОСОБА_4 заперечив роти накладення арешту, зазначивши, що вказаний автомобіль був придбаний ним та його дружиною ОСОБА_6 під час шлюбу та 23.09.2014 року відчужено ОСОБА_5 .. Після розлучення здійснено поділ спільного майна подружжя, до переліку якого автомобіль включено не було. На даний час він користується автомобілем за згодою власника на підставі нотарілально посвідченої довіреності від 04.01.2021 р.. Переоформлення автомобіля було здійнено 23.09.2014 року, а не 23.09.2019 року. На даний час власник перебуває на межами держави. В задоволенні клопотання просив відмовити.
Речі, вилучені 01.12.2021 року під час огляду року, визнано речовим доказом.
Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено, що 20.11.2019 року СД Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060060001429> за ст.190 ч.1> КК України були внесені відомості наступного змісту: 23.09.2019 року колишній чоловік ОСОБА_4 без дозволу та відома, шляхом обману переоформив автомобіль марки Renault KANGOO реєстраційний номер НОМЕР_1 на свого брата ОСОБА_5 .
Внесені до ЄРДР обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не відповідають диспозиції ст.190 ч.1 КК України, згідно якої шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, оскільки вказані відомості не містять даних про належність майна іншій особі.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ОСОБА_5 набув право власності на автомобіль Renault KANGOO реєстраційний номер НОМЕР_1 23.09.2014 року, а не 23.09.2019 року.
Доказів неправомірного набуття вказаною особою 23.09.2014 року права власності долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, яке розслідується 2 роки, не містять. Такими підтверджується лише факт зміни власника, однак не підтверджується неправомірність такої зміни.
Крім цього, з часу внесення відомостей до ЄРДР за ст.190 ч.1 КК України (до 01.07.2020 року - злочин невеликої тяжкості, з вказаного часу - кримінальний проступок) минуло понад 2 роки. При цьому, долучені до клопотання матеріали не містять даних про те, що строк досудового розслідування такого провадження зупинявся чи продовжувався.
Не зважаючи на те, що КПК України, а саме ст.219 КПК України в редакції на час розгляду клопотання, безпосередньо не передбачено строків проведення дізнання до повідомлення особі про підозру, суд виходить з наступного:
Частиною 2 ст.298 КПК, якою встановлено, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим кодексом, з урахуванням положень цієї глави (гл.25), що визначає обов'язок слідчого, прокурора або дізнавача при здійсненні досудового розслідування або процесуального керівництва щодо кримінальних проступків враховувати положення законодавства, передбаченого для розслідування злочинів будь-якого виду. Чинним законодавством, а саме - абз.2 п.10 ч.1 ст.284 КПК, передбачено обов'язок слідчого, прокурора й дізнавача закрити провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Враховуючи, що для такого більш тяжкого кримінального правопорушення як нетяжкий злочин до повідомлення особі про підозру визначено 12-місячний строку досудового розслідування, то кримінальні проступки, враховуючи, що згідно частини 2 ст.298 КПК їх досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України, за аналогією закону слід прирівняти до нетяжких злочинів з метою визнання спливу строку дізнання підставою, яка встановлює обов'язок слідчого, прокурора або дізнавача закрити провадження. Інше призводить до правової невизначеності та створює умови для порушення прав та законних інтересів заінтересованих осіб.
12-місячний строк розслідування кримінального провадження щодо злочину невеликої тяжкості, до яких до 01.07.2020 року було віднесено і злочин, передбачений ст.190 ч.1 КК України, передбачався редакцією ст.219 ч.1 КПК України, яка діяла з набрання чинності Закону №2147-VIII від 03.11.2017 р. до набрання чинності законом №2617-VIII від 22.11.2018 р.).
Оскільки відомості про злочин були внесені 20.11.2019 року, то 12-місячний строк розслідування провадження закінчився 21.11.2020 року.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якими є тимчасове вилучення майна та його наступний арешт, за спливом 2 років з часу внесення відомостей до ЄРДР без прийняття відповідного рішення про продовження строків розслідування, є протиправним, тому клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
В задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль марки RENAULT, модель KANGO д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки RENAULT, модель KANGO, д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору, № НОМЕР_3 , відмовити.
Копію ухвали направити до СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області для виконання вимог ст.169 КПК України, ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1