Справа №295/9382/21
Категорія 38
2/295/2466/21
03.12.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Зосименка О.М.,
за участі секретаря - Ковальчук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,-
установив:
позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 05.11.2019 року з метою отримання банківських послуг була підписана між ним та відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг «Monobank», згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 15 000 грн.
01.04.2020 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте жодної дії, направленої на погашення заборгованості відповідачем вчинено не було. У зв'язку з чим станом на 15.03.2021 року за ним рахується заборгованість на загальну суму 18 959,08 грн., яка складається з: 18 959,08 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.11.2019 року у розмірі 18 959,08 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові банк вказав про розгляд справи у відсутності представника, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 78, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається зі змісту позовної заяви, 05.11.2019 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання ним анкети-заяви та йому було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі до 15 000 грн. Станом на 15.03.2021 року за ним рахується заборгованість на загальну суму 18 959,08 грн., яка складається з: 18 959,08 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Нормою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач у позовній заяві посилається на підписану відповідачем анкету-заяву, проте не надав суду достатніх та належних доказів які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання відповідачем зазначеної анкети-заяви про отримання кредиту,а також про кредитний ліміт, можливість нарахування відсотків і комісії, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Підписана анкета-заява не містить визначення кредитного ліміту, відсотків, комісії за користування кредитними коштами, відповідальності, стоків повернення, вартість кредиту.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, яким би він засвідчив свою згоду про отримання кредиту на чітко визначених умовах.
За таких обставин, зваживши та проаналізувавши у сукупності наведені вище докази, які подано позивачем, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що сторони уклали між собою обумовлений у письмовому вигляді договір про надання банківських послуг, оскільки позивач не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заяви.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правовий висновок, згідно якого, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги такими, що не грунтуються на законі та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.М. Зосименко