Справа № 487/1767/17
Провадження № 1-кп/487/93/21
03 грудня 2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016150030002880 від 22.06.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, працює слюсарем ПП «Антарес-Буд», раніше судимий 22.06.2016 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України
за участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
22.07.2017 о 16:10 ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр.. Центральний, 32, переслідуючи корисливі мотиви та з метою власного незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, таємно викрав з манекену жіночу куртку чорного кольору, вартістю 600 грн., яка належала ФОП « ОСОБА_11 ». Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ФОП « ОСОБА_11 » матеріальну шкоду на суму 600 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у вчиненні якого визнається винним.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 22.02.2017 близького 16-10 год. проходив повз магазину «Хамелеон» розташованого по пр.. Центральному в м. Миколаєві, де на сходах біля магазину побачив манекен, на якому знаходилась жіноча куртка. Скориставшись відсутністю уваги продавця та сторонніх осіб, зняв жіночу куртку з манекену та пішов з курткою в напрямку вул. Рюміна. У дворі будників по вул. Рюміна до нього підійшов незнайомий чоловік та спитав звідки у нього куртка. Після цього він разом з цим чоловіком повернувся до магазину та віддав продавцю куртку, а потім чекав приїзду працівників поліції. Зазначив, що коли він знімав куртку з манекену нікого поряд не було та його дії ніхто не бачив. Після цього він не чув, щоб йому хтось кричав або намагався зупинити. В скоєному щиро кається, на теперішній час має постійне місце роботи, після цього злочину більше кримінальних правопорушень не вчиняв.
Також винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що в лютому 2017 року він разом з дружиною проходили біля магазину, що знаходиться по пр.. Центральному в районі перехрестя з вул. Рюміна в м. Миколаєві. Назустріч йшов хлопець (обвинувачений), який був у нетверезому стані та щось тримав під одягом. Коли дійшли до магазину то побачили на сходах магазину пустий манекен. Після чого він наздогнав хлопця та привів його до магазину. Виявилось, що він викрав з манекену жіночу куртку. В магазині хлопець вибачався та казав, що більше так не буде робити, викрадену куртку повернув продавцю. Підтвердив, що він не бачив моменту коли хлопець викрадав куртку, лише здогадався, що це саме він.
Аналогічні покази надала свідок ОСОБА_13 .
Крім того, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а саме:
-Заявами потерпілої ОСОБА_11 про добровільну видачу працівникам поліцї куртки та про її отримання на зберігання.
-Довідкою ФОП ОСОБА_14 підтверджується, що вартість жіночої куртки станом на 22.02.2017 становить 600 грн.
-Випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №518 від 22.02.2017 підтверджується перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння.
Досліджені докази судом визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_7 , які надані без будь-якого примусу, є послідовними, логічними, визнаються судом належними, допустимими, достовірними та в сукупності з дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , є достатніми на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.
З урахуванням викладеного, суд вважає, вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України доведеною, а кваліфікацію його дій вірною.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 має місце роботи, не одружений, раніше судимим, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 2013р.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого злочину.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_7 за вчинений злочин необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки, що є наближеним до мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
В той же час, з урахуванням особи обвинуваченого, який хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, але протягом більше чотирьох років після вчинення інкримінованого злочину не вчиняв нових кримінальних правопорушень, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, матеріальна шкода потерпілому відшкодована, суд переконаний, що досягти мети виправлення останнього та запобігти вчиненню ним нового правопорушення можливо без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробування, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.06.2016 за яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., підлягає самостійному виконанню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 392-395 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - два роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання з випробув анням, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.06.2016, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., відповідно до ч.3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.
Речові докази: - жіноча куртка чорного кольору, передана на зберігання потерпілій ОСОБА_11 - вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1