Справа № 486/1632/21
Провадження № 2/467/378/21
06.12.2021 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Кологрива Т.М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовною заявою до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 перша, а також двох земельних ділянок площами 0.25 га і 0.0075 га, розташованих за тією ж адресою, які він отримав у порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_2 . З метою здійснення розпорядження своєю власністю позивач дізнався, що на належне йому на праві приватної власності вищевказане майно накладено арешт 19 липня 2010 року за реєстраційним номером обтяження 10049590 на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Личкань О.О. від 07 липня 2010 року, яке зареєстровано реєстратором - Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції. Посилаючись на те, що накладений арешт порушує його права як власника нерухомого майна, прохав зняти арешт та інші обмеження з свого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 перша, а також з двох земельних ділянок площами 0.25 га і 0.0075 га, розташованих за тією ж адресою, накладений постановою від 07 липня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Личкань О.О.
Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2021 року ОСОБА_3 справу направлено до Арбузинського районного суду Миколаївської області за підсудністю.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 перша, земельних ділянок площами 0.25 га і 0.0075 га, розташованих за тією ж адресою, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 21 липня 2021 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченко В.А.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 з номером запису про обтяження 10049590 та суб'єктом обтяження - відділом державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції вказано предмет обтяження - все нерухоме майно, дата державної реєстрації - 19.07.2010 року, вид обтяження - арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації - постанова б/н, видана 07.07.2010 року державним виконавцем Личкань О.О.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У відповідності до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Разом з тим, зі змісту пред'явленого позову не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
Із наданих суду документів до позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 у виконавчому провадженні є боржником, тобто стороною виконавчого провадження.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
За такого, вимоги позивача не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 204/2494/20, 04 листопада 2020 року по справі № 520/7100/19.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За такого, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження по справі має бути відмовлено, оскільки вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 259, 260 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Т.М.Кологрива