Справа № 465/5462/20 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/811/1481/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:41
16 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Ждан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2021 року,
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/9723/82/45668 від 02.10.2006 року у розмірі 86 785 грн. 17 коп., 2 102 грн. сплаченого судового збору та 20 000 грн. витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 02.10.2006 року між АППБ «Райфайзен Банк Аваль» та відповідачкою був укладений Кредитний договір № 014/9723/82/45668, за умовами якого згаданий банк надав відповідачці, як позичальнику, кредит у розмірі 34 000 доларів США зі сплатою 14% річних (в подальшому - «Кредитний договір»).
18.12.2019 року між АППБ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-28, відповідно до якого АППБ «Райфайзен Банк Аваль» відступило АТ «Оксі Банк» права вимоги за Кредитним договором.
18.12.2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги 114/2-28-1, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» права вимоги за Кредитним договором.
26.12.2019 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2612-01, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за Кредитним договором.
Стверджувалося, що відповідачкою порушувалися взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання, в результаті чого станом на 19.06.2020 року у неї утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору у розмірі 133 862, 70 дол. США, що за курсом НБУ становить 3 582 607 грн. 59 коп., з яких:
-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 9 036, 53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.06.2020 року становить 241 847,36 грн.;
-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 27 599, 72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.06.2020 року становить 738 659,59 грн.;
-заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 621,27 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.06.2020 року становить 16 627,23 грн.;
-заборгованість по пені та штрафам - 96 605,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.06.2020 року становить 2 585 473,41 грн. (а.с. 1-7).
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с. 90-95).
Дане рішення оскаржив позивач.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу на те, що предметом позовних вимог є 3 % річних та пеня, які сумарно становлять 86 785 грн. 17 коп., а не 3 582 607 грн. 59 коп., як про це зазначено в описовій частині оскаржуваного рішення (а.с. 93-98).
Позивач надіслав до суду клопотання про апеляційний розгляд справи за відсутності його представника.
Всі судові повістки (скеровані судом на адресу відповідачки, зареєстровану у встановленому законом порядку (а.с. 65), а також зазначену, як у позовній заяві, так і самою відповідачкою ОСОБА_1 у підписаному нею Кредитному договорі) повернулися до суду без їх вручення адресату - з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
В той же час, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії Кредитного договору, при його укладенні позичальник (відповідачка) ОСОБА_1 брала на себе зобов'язання письмово повідомляти кредитора про (зокрема) зміни фактичної адреси не пізніше 5 днів з часу настання таких змін (пункт 5.4; а.с. 9-12).
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності відповідачки - на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував їх недоведеністю, оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження розміру заборгованості, що підлягає стягненню з боржника на користь позивача, оскільки «доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій».
При цьому в мотивувальній частині оскаржуваного рішення міститься посилання на те, що позивач «просить стягнути з позичальника заборгованість у розмірі 3 582 607, 59 грн.».
Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки суду не в повній мірі відповідають матеріалам справи, а також нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, предметом позовних вимог є 86 785 грн. 17 коп.заборгованості за Кредитним договором, а саме: 64 988 грн. 44 коп. пені та 21 796 грн. 73 коп. 3 (три) % річних, а також5 255 грн. сплаченого судового збору та20 000 грн. витрат на правову допомогу (всього - 112 040 грн. 17 коп.; а.с. 6), а не «заборгованість у розмірі 3 582 607, 59 грн.», як зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).
Позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог було подано до суду (зокрема) належним чином завірені копії підписаного 02.10.2006 року відповідачкою ОСОБА_1 . Кредитного договору з додатком № 1 до нього (Графік погашення кредиту; а.с. 9-12), а також розрахунок суми боргу (а.с. 15-19).
Будь-які заперечення відповідачки щодо підписання нею вищезгаданих документів, так само, як і щодо отримання нею кредитних коштів, у матеріалах справи відсутні.
Частиною 5 статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (п.3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4).
Вважаючи, що долучені позивачем до позовної заяви документи не є належними та допустимими доказами заборгованості відповідачки перед позивачем, суд не визнав обов'язковою явку в судове засідання представника позивача, якому не роз'яснив, які саме докази в обґрунтування заявлених позовних вимог суд вважає належними та допустимими і (відповідно) які саме докази зобов'язаний подати до суду позивач та наслідки неподання ним таких доказів.
За вище наведених обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - з урахуванням наступних обставин по справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити (зокрема) три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
А пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього Договору, Позичальник (відповідачка ОСОБА_1 ) сплачує Кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язання, зазначеного в цьому Договорі.
Розрахунок пені та трьох процентів річних (передбачених статтею 625 ЦК України), який долучено до позовної заяви, ніким не спростовано.
Статтею 141 встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1) і що у випадку, коли суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей же суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).
За подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 102 грн. судового збору (а.с. 1), а за подачу апеляційної скарги - 3 153 грн. (а.с. 92), а відтак разом - 5 255 грн., які також підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача.
ЦПК України також встановлено, що:
- витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 3 статті 133);
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137);
- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);
- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137);
- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо) (частина 8 статті 141).
Матеріали справи не містять клопотань до суду про зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, так само, як не містять заяв (розрахунків) про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги.
За наведених обставин у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача 20 000 грн. витрат на правову допомогу або для зменшення розміру цих витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, 5-Б):
-86 785 грн. 17 коп.заборгованості за Кредитним договором № 014/9723/82/45668 від 02.10.2006 року, а саме: 64 988 грн. 44 коп. пені та 21 796 грн. 73 коп. 3 (три) % річних;
-5 255 грн. сплаченого судового збору;
-20 000 грн. витрат на правову допомогу,
а всього - 112 040 (сто дванадцять тисяч сорок) грн. 17 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 16 листопада 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Крайник Н.П.
Шеремета Н.О.